
- •Курсова робота
- •Розділ I Нормативно - правове впровадження gps - технологій в Україні
- •1.1. Впровадження референцної системи координат в Україні
- •1.2. Нормативно – правова база використання Світової геодезичної системи координат на території України
- •1.3. Державна діяльність по впровадженню gps - технологій
- •Розділ II основні принципи використання gps-технологій в землеустрої та земельному кадастру
- •Загальні відомості про будову супутникової навігаційної системи
- •Використання gps - технологій при побудові геодезичної мережі
- •Загальні відомості про мережі активних референцних станцій.
- •Фундаментальна та геодинамічна gps мережі Україні
- •Розділ III прив'язка локальної мережі gps-станцій до систем координат
- •3.1. Основні питання при проектуванні мережі активних референц - станцій на території Чернівецької області
- •3.2. Дослідження стану геодезичної мережі на території Чернівецької області
- •3.3. Рекогностування, закладення gps пункту і виконання спостережень
- •Обчислення і перетворення координат gps пункту
- •Висновки
- •Додатки
- •Технічне завдання
- •Список використаних джерел
Загальні відомості про мережі активних референцних станцій.
Досвід проведення в різних регіонах України землевпорядних, земельно - кадастрових, геодезичних та інших високоточних робіт показав, що застосування сучасних GPS — технологій окремо або сумісно із традиційними методами є значно ефективнішим в порівнянні із застосуванням виключно традиційних методів. Висока ефективність застосування GPS насамперед зумовлена тим, що відпадає необхідність у попередньому створенні запаморочного обґрунтування та малі затрати часу для проведення камеральної обробки зйомок. Враховуючи це, можна зробити висновок, що розширення застосування GPS — технологій для цілей геодезії, землеустрою та різного роду кадастрів є надзвичайно необхідним .
Традиційний спосіб використання GPS полягає в тому, що після проведення знімання проводиться сеанс пост-обробки, що є менш ефективним в порівнянні із мережевими технологіями (побудови мережі референцних станцій), які дозволяють досягнути сантиметрового рівня точності без встановлення GPS бази і сеансу пост-обробки.
Ідея побудови мереж референцних станцій не є новою. Перші діючі мережі були введені в експлуатацію в Європі ще в 90-х рр. На території України єдина діюча мережа, що повністю відповідає між-народним стандартам — ZAKPOS введена в експлуатацію в Закарпатській області в 2009 р.
С
хема
розміщення станцій мережі ZAKPOS [15]
показана на рис.
2.2.
Рис. 2.2. Схема розміщення станцій мережі ZAKPOS
Мережеві технології високоточних геодезичних вимірювань засновані на реалізації можливостей спільної обробки результатів спостережень, виконаних у мережі рефернцних станцій і формуванні широкозональних корекцій для точного урахування іонсферних, ефіміридних, частотночасових і тропосферних похибок. Така обробка передбачає використання сильної прострово-часової корельованості зазначених похибок для всіх станцій мережі з метою оцінки цих похибок окремо або у вигляді лінійних комбінацій разом з іншими параметрами (координатами станцій, відхиленнями шкал часу між станціями та ін.). Результати оцінювання похибок (або параметрів їх моделей) інтерполюються на місця розташування споживачів робочої зони мережі.
Мережа рефернцних станцій зазвичай має наступні режими взаємодії з користувачем: режим післясеансної обробки, який реалізується в першу чергу, та режим високоточного визначення місця розташування реального часу — Real Time Kinematic (RTK) [13].
Післясеансна обробка може виконуватися двома шляхами: самим користувачем на основі отриманих ним по мережі Інтернет (за передплатою) REINEX — файлів, інший варіант — обробка вимірювань в сервісному центрі (за додаткову оплату).
Режим зйомки RTK з використанням мережі базових станцій доцільно використовувати в районах інтенсивних геодезичних робіт через складність і високу вартість організації такого режиму. Функції RTK можуть бути реалізовані як у традиційному варіанті (кожна обрана базова станція надає користувачам відповідні RTCM -повідомлення, які придатні для використання на відстані 20-25 км від станції) так і у варіанті RTK/VRS (мережевий варіант RTK), коли в реальному часі формується інформація VRS для кожного із споживачів за даними щонайближчих станцій мережі. В останньому випадку застосовують засоби мобільного зв'язку для для інформаційного обміну [13].
Відомо, що найоптимальнішою конфігурацією мережі активних референцних станцій є форма рівностороннього трикутника. Для забезпечення найбільшого покриття території, де буде можливим використання режиму RTK, найоптимальнішим рішенням буде побудова мережі у вигляді рівносторонніх трикутників зі сторонами 45-55 км.