- •Курсова робота
- •Розділ I Нормативно - правове впровадження gps - технологій в Україні
- •1.1. Впровадження референцної системи координат в Україні
- •1.2. Нормативно – правова база використання Світової геодезичної системи координат на території України
- •1.3. Державна діяльність по впровадженню gps - технологій
- •Розділ II основні принципи використання gps-технологій в землеустрої та земельному кадастру
- •Загальні відомості про будову супутникової навігаційної системи
- •Використання gps - технологій при побудові геодезичної мережі
- •Загальні відомості про мережі активних референцних станцій.
- •Фундаментальна та геодинамічна gps мережі Україні
- •Розділ III прив'язка локальної мережі gps-станцій до систем координат
- •3.1. Основні питання при проектуванні мережі активних референц - станцій на території Чернівецької області
- •3.2. Дослідження стану геодезичної мережі на території Чернівецької області
- •3.3. Рекогностування, закладення gps пункту і виконання спостережень
- •Обчислення і перетворення координат gps пункту
- •Висновки
- •Додатки
- •Технічне завдання
- •Список використаних джерел
Розділ I Нормативно - правове впровадження gps - технологій в Україні
1.1. Впровадження референцної системи координат в Україні
У 70-ті роки минулого століття з впровадженням супутникових та комп'ютерних технологій геодезія стала наукою планетарного масштабу. Національні геодезичні системи відліку перестали задовольняти потребам науки і практики. Замість них почали розвиватися загальноземні системи відліку і геодезичні системи координат, створені на їх основі.
У Радянському Союзі такі роботи почалися з 1977 року з створення Міжвідомчої ради з астрономо-геодезичної мережі СРСР. Підприємство № 13 Головного управління геодезії і картографії СРСР (Українське аерогеодезичне підприємство) взяло активну участь у виконанні цих робіт. Проводилось визначення додаткових астрономо-геодезичних азимутів на пунктах Лапласа, вимірювання базисних сторін 1 і 2 класів, збір цифрових даних по лінійно-кутових вимірюваннях мережі 1-4 класів. В результаті виконання цих робіт зусиллями ГУДК, Міністерства оборони та Академії наук СРСР були створені Геоцентрична система координат ПЗ-90 і референцна система СК-95.
Паралельно в світі отримала розвиток система WGS-84 (Світова геодезична система 1984 року), створена Міністерством оборони США з використанням вимірюваної інформації глобальної навігаційної супутникової системи NAVSTAR (GPS), і система ITRS (Міжнародна земна референцна система), створена Міжнародною службою обертання Землі. Розвиток геодезичної системи відліку в Україні почався з ініціативи Укргеодезкартографії при технічній підтримки Інституту прикладної геодезії (IfAG) (Німеччина, Франкфурт- на-Майні). У 1995 році був підготовлений проект EUREF-UKR95, що припускає приєднання України до мережі EUREF в системі ETRS89.
Відповідно
до прийнятої методики для проектів
EUREF планувалось виконати п'ятидобові
спостереження на шістнадцяти спеціально
побудованих пунктах із середніми
відстанями між ними 200-300 км. (рис. 1).
Рис. 1. Схема розміщення геодезичних пунктів мережі, побудованих по проекту EUREF–UKR95.
У зв'язку з деякими організаційними прорахунками і межвідомчими тертями завершити цей проект не вдалося. Укргеодезкартографія не передала результати спостереження в інститут прикладної геодезії для обробки.
У 1997 році Україна прийняла участь у міжнародному проекті EUVN (Європейська об'єднана вертикальна мережа). У проект було включено 4 пункти, на яких виконано нівелювання І класу - Сімеїз, Миколаїв, Київ, Ужгород. Обробка результатів спостережень виконана у відповідності з методикою EUVN українськими фахівцями і центрами EUREF.
У 1998 році вийшла постанова Кабінету Міністрів України про затвердження «Основних положень по створенню Державної мережі України », яке закріпило використання системи СК-42 в Україні на період до створення власної геодезичної референцної системи. З 2002 року в Укргеодезкартографія, за участю науковців Національного університету «Львівська політехніка», розпочали наукові дослідження з вибору оптимального способу побудови геодезичної референцної системи. Роботи завершилися в 2003 році створенням техніко - економічної доповіді «Побудова геодезичної референцної системи координат України » і затвердженням плану заходів по впровадженню референтної системи, в якому передбачено:
- побудову і функціонування постійно діючої мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС);
- моделювання параметрів геодезичної референцної системи координат;
- побудова геодезичної мережі 1 класу з використанням прийомників ГНСС;
- створення банку геодезичних данних пунктів Державної геодезичної мережі;
Результати наукових досліджень практичних геодезичних робіт послужили підставою для прийняття нормативного акту «Деякі питання використання геодезичної системи координат», затвердженого постановою Кабінету Міні- стров України № 1259 від 22 вересня 2004 року. Ця постанова закріпила використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 для проведення топографо - геодезичних і картографічних робіт на території України з 1 січня 2007 року. Для міжнародних досліджень за участю України (у тому числі глобальних геодинамічних та сейсмічних процесів, вивчення фігури Землі, в космічній та транспортній галузях та ін.) використовуєся міжнародна земна референцна система ITRS.
