- •Курсова робота
- •Розділ I Нормативно - правове впровадження gps - технологій в Україні
- •1.1. Впровадження референцної системи координат в Україні
- •1.2. Нормативно – правова база використання Світової геодезичної системи координат на території України
- •1.3. Державна діяльність по впровадженню gps - технологій
- •Розділ II основні принципи використання gps-технологій в землеустрої та земельному кадастру
- •Загальні відомості про будову супутникової навігаційної системи
- •Використання gps - технологій при побудові геодезичної мережі
- •Загальні відомості про мережі активних референцних станцій.
- •Фундаментальна та геодинамічна gps мережі Україні
- •Розділ III прив'язка локальної мережі gps-станцій до систем координат
- •3.1. Основні питання при проектуванні мережі активних референц - станцій на території Чернівецької області
- •3.2. Дослідження стану геодезичної мережі на території Чернівецької області
- •3.3. Рекогностування, закладення gps пункту і виконання спостережень
- •Обчислення і перетворення координат gps пункту
- •Висновки
- •Додатки
- •Технічне завдання
- •Список використаних джерел
3.3. Рекогностування, закладення gps пункту і виконання спостережень
Наказом ректора Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича був створенний технічний проект на проведення топографо – геодезичних робіт (Додаток А) . Опрацювавши цей проект ми вибрали місце для пункту відповідно до наступних положень [12]:
економічна доцільність,
доступність пункту (наявність або близькість гарної дороги),
наявність електроживлення, ліній зв'язку,
забезпечення збереження геодезичної марки,
відсутність перешкод для розповсюдження сигналу супутника по всьому горизонту,
відсутність електромагнітних перешкод від різних пристроїв (передавачів, високовольтних ЛЕП).
Для забезпечення необхідної точності визначення координат пункту ми слідкували за деякими правилами конфігурування створюваної мережі та опорних пунктів. Для отримання за допомогою GPS методу координат пунктів в локальних системах СК-42 або СК-63 необхідно спочатку створити мережу опорних GPS пунктів (ОП), координати яких відомі як в системі WGS-84, так і в системі СК-42 (СК- 63). Керуючись чим ми взяли три опорних пункти ( Додаток Б) для виконання повноцінного зрівнювання в необхідній системі координат. На карті, вибрали область, яка містить опорні пункти. Провели лінії північ - південь і схід - захід. Кожен з трьох опорних пунктів знаходитися на області, що охоплює опорні станції.
Кожен опорний пункт пов'язаний вектором бази, щонайменше, з трьома пунктами мережі. При цьому ми виконали два незалежних спостереження (різні сесії) кожного з таких векторів. Тим самим забезпечили хорошу надмірність спостережень. Кожен третій пункт мав три незалежних вектора бази. Кожен опорний пункт був пов'язаний вектором бази, щонайменше, з двома пунктами ходу, причому з найближчими. Три вектора до кожного опорного пункту дали достатньо інформації для пошуку поганих даних. Кожен пункт, що визначався мав два незалежних вектора бази.
При конфігуруванні мережі робили так, щоб вона містила в собі замкнуті геометричні фігури, що містять менше восьми векторів. Причому ці вектори не належати одній сесії. Ці фігури перевірили на помилку замикання [12].
Для отримання субсантиметрової точності координат вектора провели спостереження в статичному режимі протягом 3 – 4 годин. Спостереження потім повторили, щоб забезпечити надмірність і незалежність даних для зрівнювання. При цьому спостерігати на чотирьох пунктах.
Після проведення спостережень був побудований пункт ( Додаток В, Г).
Обчислення і перетворення координат gps пункту
Після виконання спостережень їх необхідно обробити за допомогою спеціальних програм. Для отримання субсантиметрової точності координат вектора бази використовували точні орбіти GPS супутників. При цьому отримали помилки замикання (нев'язки), що складають міліметри по компонентах векторів баз. Тим самим, зрівнюючи мережу, побудовану з таких векторів, отримати міліметровий рівень точності взаємних (відносних) положень пунктів у системі WGS-84.
Програми обробки GPS спостережень дозволили обчислювати вектори баз спочатку в системі WGS-84. При цьому координати вихідного пункту у системі WGS-84 передали на всі інші пункти. В якості таких координат брали найбільш точні наявні координати.
Після обчислення векторів баз ми їх зкомбінували в необхідну мережу пунктів, і виконали вільне зрівнювання мережі. Вільне зрівняння дозволило виявити помилкові вектори.
Далі, для отримання координат пунктів в локальній системі координат (СК-42 або СК-63) виконали перерахунок векторів на еліпсоїд локальної системи координат (еліпсоїд Красовського) і зрівняли з фіксуванням планових координат трьох опорних пунктів і висот чотирьох опорних пунктів. При цьому параметри перетворення від WGS-84 до локальної системі та координати пунктів в локальній системі визначалися спільно. Локальні координати пунктів обчислювалися, щодо локальних координат зафіксованих опорних пунктів шляхом інтерполяції між координатами зафіксованих опорних точок з використанням виміряних векторів.
В результаті обрахунку даних були отримані координати GPS пункту, та був складений звіт щодо виконаних робіт ( Додаток Д).