Марксистська етична теорія

Карла Маркса (1818 - 1883) і Фрідріх Енгельс (1820 - 1895) не створили спеціальної етичної теорії. Марксистська філософія визначила новий підхід до етичним проблемам - соціально-історичний.

У капіталістичному суспільстві панували товарно-грошові відносини, майнова залежність, експлуатація тощо. Ці явища вплинули попри всі царини життя суспільства. У такому суспільстві (буржуазному) наростають індивідуалізм й моральний відчуження людини. Основний цінністю стає багатство. Цінність людини у буржуазному суспільстві визначають послуги, який може надати.

Згодом індивідуалізм абсолютизується, стає антигуманних і перешкоджає розвитку особистості. Духовний світ іншу людину сприймається як ворожий. Маркс стверджував, що виходом із цього положення в людини індустріальної цивілізації стали:

• відчуження від які у суспільстві моральних і цінностей;

• роздвоєння моральної особистості особи на одне ">неподлинную" і "справжню" (у особистому житті, поза соціальної ролі людини);

• відчуження особи духовного світу іншим людям.

На думку і Енгельса, мораль соціально обумовлена базується на економічні відносини у суспільстві. Основний елемент моралі - історично що розвивається соціальний ідеал. Пролетаріат, будучи найпрогресивнішим класом буржуазного суспільства, повинен вважати власною метою ліквідацію несправедливого ладу, Маркс і Енгельс стверджували, що пролетарська мораль:

• історично прогресивна;

• полягає в "матеріальної практиці";

• носить загальнолюдський характер;

• звільнено з релігійних догм.

Основоположники марксизму розвинули принцип історизму Гегеля, розробили соціально-історичний підхід до моралі:

• моральність визначено способом життя людини;

• спосіб життя визначено пануючим у суспільстві способом виробництва (у матеріальної сфері, але й життя).

Радянська етична теорія переосмислила установки марксизму, доповнила їхній кругозір новими ідеями. Марксистсько-ленінська ідеологія СРСР включала у собі вчення мораль.

Мета вчення - побудова комуністичного суспільства. У комуністичному суспільстві передбачалися:

• розподіл благ за потребами членів товариства;

• вільний розвиток кожної людини за умови розвитку всіх людей;

• висока свідомість людей, подолання егоїстичних прагнень.

Основні становищамарксистско-ленининской етики. Ідеали комуністичного суспільства, на думку ідеологів, досягаються лише революційним шляхом. Революція передбачає насильство щодо інакодумців.Пролитие крові й не виключається. Насильство намагалися виправдати тим, що відбувається у сфері трудящого більшості.

Пролетарська партія очолює революцію, є нового суспільства.

У. Ленін стверджував, що єдиним критерієм моральності є вірність завданням пролетарської боротьби, і партії.

Ідеологи марксизму проголосили:

• пріоритет інтересів класу над інтересами індивіда;

• підпорядкування людини колективу (трудовому, партійному);

- особиста, сімейне життя людини підконтрольні колективу та головою партії. >Безнравственними вважалися:

• прагнення матеріального добробуту;

• побутові блага, комфорт,

• проходження моді тощо. буд.

У соціалістичному суспільстві формально було проголошено свобода совісті. Проте єдино вірної вважалася безрелігійний мораль. Віруючі часто піддавалися переслідуванню.

Важливим принципом марксистсько-ленінської етики є інтернаціоналізм: братство пригноблених класів різних країн, допомогу у визвольних змагань пролетаріату інших країнах.

Обов'язковою рисою морального людини соціалістичного товариств;

є оптимізм, віра у світлу будучину, перемогу комунізму й ін. Моральна рефлексія, песимізм, сумніви відкидалися як буржуазні, розкладницькі.

Практична мораль у сфері політики базувалася за принципами вироблених Макіавеллі. Основною метою (перемогою комунізму)

виправдовувалися жорстокість, репресії, переслідування інакодумців та інших.

Соціалістична мораль в ідеалі означала:

• гуманізацію всі сфери життя суспільства і людини;

• духовне зростання індивіда;

• відповідальність кожної людини про життя суспільства;

• зростання солідарності членів товариства, спілкування, заснований на духовних інтересах людей;

• на повагу до праці;

• турботу з дітях, престарілих, з онкозахворюваннями та т. буд.

Передбачалося, що у комуністичному суспільстві моральна регуляція замінить правову, тобто люди досягнуть високого рівня розвитку моральної свідомості.

У порівняні з кризової капіталістичної мораллю ідеали комуністичної моралі відрізнялися прогресивністю і гуманністю. Соціалістична мораль реалізовано не було повною мірою.