7.5. Облік операцій банку з цінними паперами, пов'язаних з професійною діяльністю на фондовому ринку

Професійна діяльність банку на фондовому ринку передбачає на­дання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів.

Види операцій банку в межах професійної діяльності на фон­довому ринку наведені на рис. 7.11.

Банк.(його відокремлений підрозділ) організовують свою про­фесійну діяльність на фондовому ринку у складі спеціалізованих структурних підрозділів, які організаційно відокремлені від інших підрозділів банку (його відокремлених підрозділів), що здійснюють інші види діяльності.

Розглянемо більш детально кожен з напрямків діяльності бан­ку та облік відповідних їм операцій банку.

Діяльність з торгівлі цінними паперами включає брокерську, дилерську діяльність, андерайтинг та діяльність з управління цін­ними паперами.

Посередницька діяльність щодо цінних паперів - це:

• здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки ново­му власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів;

• купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінних паперів від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Банки, виконуючи даний вид діяльності можуть бути як бро­керами, так і дилерами. При цьому вони здійснюють операції як на біржовому ринку (біржові посередники), так і на ринку реаль­ного активу.

Брокер - посередник, який укладає контракти на продаж або купівлю базисних активів від імені і на замовлення клієнтів та отримує за свою роботу комісійну винагороду в обумовленому роз­мірі. Брокери можуть діяти як повірені або комісіонери.

До функцій брокерів належать:

• посередництво при укладанні угод шляхом прийняття дору­чень (наказів) клієнтів і підбору відповідних контрагентів;

• представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових та позабіржових контрактів і укладання угод від свого імені за їх рахунок;

• консультування учасників торгівлі з питань, пов'язаних з укладенням угод;

• документальне оформлення угод і подання їх до реєстрації;

• інші функції, які на них покладаються відповідно до Правил біржової торгівлі (для біржових посередників).

Дилери — посередники, які здійснюють діяльність за свій ра­хунок і від свого імені (біржові дилери мають місце на біржі), про­водять котирування; прибутки одержують за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу базових активів, а також за рахунок змі­ни курсів цінних паперів і т.ін.

Функції дилерів полягають у:

• виявленні можливостей (умов) для проведення спекулятивних біржових операцій;

• здійсненні купівлі та продажу цінних паперів, ф'ючерсних та опціонних контрактів від свого імені та за власний рахунок з метою отримання прибутку від різниці в цінах;

• документальному оформленні угод згідно зі встановленими правилами;

• інших функціях, які покладаються відповідно до Правил бір­жової торгівлі (для біржових посередників).

Найбільш поширеною є схема зв'язку брокерів і дилерів, тоб­то схема подвійного посередництва.

Слід зазначити, що здійснення розглянутих операцій банка­ми базується на певних принципах:

• в обліку такі операції відображаються на позабалансових рахунках, тобто вони не впливають на зміни д балансі банку;

• за здійснення комісійних операцій з цінними паперами банк отримує дохід у вигляді комісійних;

• ці операції для банку є безризиковими, оскільки всі ризики, що стосуються цінних паперів (процентний, кредитний, інфля­ційний та ін.), лягають на клієнта, який користується даною операцією (за винятком андерайтингу з повним викупом).

Відображення в бухгалтерському обліку комісійних витрат, пов'язаних із виконанням договорів доручення або договорів ко­місій, які надалі відшкодовуються клієнтами, здійснюється за рахунком 2801 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів банку».

У разі одержання коштів для купівлі цінних паперів згідно з договором доручення здійснюється таке бухгалтерське прове­дення:

Дебет рахунків: кореспондентський рахунок, поточний рахунок;

Кредит рахунку: 2901 «Кредиторська заборгованість за розра­хунками за цінними паперами для клієнтів».

У разі оплати цінних паперів для клієнта за ціною купівлі здій­снюється таке бухгалтерське проведення:

Дебет рахунку: 2901 «Кредиторська заборгованість за розра­хунками за цінними паперами для клієнтів»;

Кредит рахунків: кореспондентський рахунок, поточний рахунок.

Цінні папери в документарній формі, що куплені для клієнта, банк обліковує за позабалансовими рахунками і на номінальну суму цінних паперів здійснюється таке проведення:

Дебет рахунку: 9704 «Цінні папери клієнтів згідно з догово­ром доручення (комісії)»;

Кредит рахунку групи 991: контррахунки.

Видача цінних паперів клієнту за його дорученням відобража­ється в бухгалтерському обліку за їх номінальною вартістю таким проведенням:

Дебет рахунку групи 991: контррахунки;

Кредит рахунку: 9704 «Цінні папери клієнтів згідно з догово­ром доручення (комісії)».

Якщо цінні папери були придбані за ціною, нижчою, ніж за­мовлена комітентом, та умовами договору на комісійне обслуго­вування передбачено, що сума такої винагороди або її частина належить банку-комісіонеру, то такий дохід банк обліковує за рахунком 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними папе­рами для клієнтів ».

Якщо після закінчення операції з купівлі цінних паперів за дорученням клієнта банк повинен повернути залишок невикори­станих коштів, то в бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення:

Дебет рахунку: 2901 «Кредиторська заборгованість за розра­хунками за цінними паперами для клієнтів»;

Кредит рахунків: кореспондентський рахунок, поточний рахунок.

Якщо згідно з договором доручення банк приймає від клієнта цінні папери для їх продажу, то в бухгалтерському обліку на но­мінальну суму цінних паперів здійснюється таке проведення:

Дебет рахунку: 9704 «Цінні папери клієнтів згідно з догово­ром доручення (комісії)»;

Кредит рахунку групи 991: контррахунки.

У разі одержання коштів в оплату за продані цінні папери:

Дебет рахунків: кореспондентський рахунок, поточний рахунок;

Кредит рахунку: 2901 «Кредиторська заборгованість за розра­хунками за цінними паперами для клієнтів».

У разі передавання цінних паперів покупцю на їх номінальну суму здійснюється таке проведення:

Дебет рахунку групи 991: контррахунки;

Кредит рахунку: 9704 «Цінні папери клієнтів згідно з догово­ром доручення (комісії)».

Під час перерахування коштів клієнту-продавцю на суму, за­значену в договорі, здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дебет рахунку: 2901 «Кредиторська заборгованість за розра­хунками за цінними паперами для клієнтів»;

Кредит рахунків: кореспондентський рахунок, поточний рахунок.

Якщо цінні папери були продані за ціною, вищою, ніж дове­дена комітентом, та умовами договору на комісійне обслуговуван­ня передбачено, що сума такої винагороди або її частина належить банку-комісіонеру, то такий дохід банк обліковує за рахунком 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів».

Під діяльністю з управління цінними паперами (трастови­ми (довірчими) операціями) розуміють діяльність банку як дові­реної особи своїх клієнтів з управління цінними паперами від свого імені і на власний розсуд із зобов'язанням збереження та примно­ження капіталу клієнта за певну, як правило, процентну винаго­роду від приросту активів клієнта.

Створення трасту відбувається двома шляхами: або на основі письмової угоди, або на основі заповіту.

Андерайтинг - розміщення цінних паперів емітентів на ри­нку шляхом управління випуском цінних паперів за їх номіна­льною вартістю, тобто через визначення кількості цінних папе­рів, що реалізуються, з урахуванням структури капіталу і надій­ності партнерів. Ця операція, як правило, доповнюється гаран­тією емісії, що означає зобов'язання придбати нереалізовану ча­стину випуску цінних паперів за фіксованою ціною, тобто таким чином певною мірою звільнити емітента від ризику нереалізації емісії.

Емітенти (підприємства, фірми) звертаються з відповідним проханням у банки, тому що бажають використати їх технічні можливості з випуску і розміщення цінних паперів, ресурси бан­ків, кваліфікацію працівників, інвестори ж, у свою чергу, більше довіряють банкам, ніж іншим акціонерним товариствам, отже, швидше купують випущені цінні напери.

Організовуючи роботу щодо посередницької діяльності з емісії та розміщення цінних паперів, банк бере на себе роль інвестицій­ної компанії.

Так, андерайтинг передбачає два варіанти діяльності банку:

1. як покупця - коли посередник викуповує або гарантує емі­тентові викупити за свій рахунок увесь випуск цінних паперів;

2. агента - коли банк є лише посередником при розміщенні цін­них паперів від імені і за рахунок емітента.

При цьому в договорі між емітентом та банком на розміщення цінних паперів може обумовлюватися:

• повний викуп - посередник викуповує за свій рахунок увесь випуск цінних паперів, які переходять у його власність; папе­ри, які він не зможе розмістити, залишаться в банку;

• частковий викуп (розміщення з гарантією викупу) - посеред­ник спочатку викуповує частину випуску і розміщує серед інве­сторів, але гарантує емітентові, що викупить ще нерозміщену частину випуску за свій рахунок;

• звичайне посередництво (розміщення без гарантії викупу) - посередник приймає випуск для його розміщення від імені і за рахунок емітента і не бере зобов'язання викупити нерозмі­щену частину випуску.

Розміщення цінних паперів стороннього емітента серед інвес­торів також може здійснюватись у кількох формах:

• приватне розміщення - реалізація цінних паперів на випущену суму серед обмеженої кількості раніше відомих осіб без публічного оголошення, без рекламної кампанії, без реєстрації проспекту емісії;

• відкритий продаж — через відкриту чи конкурентну передпла­ту на цінні папери. У цьому разі банк публікує і реєструє проспект емісії, створює групу передплати, приймає заявки від потенційних інвесторів на розміщення цінних паперів за ра­ніше оголошеним курсом або здійснює конкурсну передпла­ту, під час якої потенційні інвестори мають можливість внес­ти свої пропозиції щодо курсу передплати цінних паперів, на основі яких виробляється оптимальний курс;

• продаж цінних паперів через біржу - в обов'язки банків-посередників входить також авансування емітента до надходження коштів за продані цінні папери, складання звітів про випуск, публікація результатів підписки тощо.

Банки-посередники одержують комісійну винагороду за розповсюдження цінних паперів з гарантією чи без гарантії викупу або прибуток від повного викупу, який визначається як різниця між ціною реалізації цінних паперів інвесторам і ціною, за якою вони їх купують в емітента.

Вимоги та зобов'язання за андерайтингом, умовами якого пе­редбачений викуп (частковий або повний) цінних паперів банком-андерайтером, обліковуються за позабалансовими рахунками 9300 «Вимоги за андерайтингом цінних паперів» та 9310 «Зобо­в'язання за андерайтингом цінних паперів ».

Якщо банк бере на себе зобов'язання реалізувати цінні папе­ри, емітовані клієнтом, то вимоги банку щодо отримання цінних паперів на обумовлену суму після закінчення їх випуску з дати договору до дати розрахунку обліковуються за позабалансовим ра­хунком 9300 «Вимоги за андерайтингом цінних паперів». У цьо­му разі в бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення:

Дебет рахунку: 9300 «Вимоги за андерайтингом цінних па­перів»;

Кредит рахунку групи 990 - на суму договору.

У разі отримання цінних паперів згідно з договором здійсню­ється таке зворотне проведення:

Дебет рахунку групи 990: контррахунки;

Кредит рахунку: 9300 «Вимоги за андерайтингом цінних папе­рів» - на суму договору.

Зобов'язання щодо відсилання цінних паперів, які розміщені банком, з часу укладення договору до дати розрахунку облікову­ються за позабалансовим рахунком 9310 «Зобов'язання за анде­райтингом цінних паперів».

Цінні папери до відсилання відображаються в бухгалтерсько­му обліку таким проведенням:

Дебет рахунку групи 990: контррахунки;

Кредит рахунку: 9310 «Зобов'язання за андерайтингом цінних паперів» - на суму договору.

У разі відсилання цінних паперів згідно з договором здійсню­ється таке проведення:

Дебет рахунку: 9310 «Зобов'язання за андерайтингом цінних паперів»; Кредит рахунку групи 990: контррахунки - на суму договору.

Придбані банком-андерайтером цінні папери з метою їх по­дальшого перепродажу інвесторам обліковуються в портфелі бан­ку на продаж за рахунками груп 310 і 311.

За результатами андерайтингу банк отримує комісійний до­хід, що обліковується за рахунком 6113 «Комісійні доходи за опе­раціями з цінними паперами для клієнтів».

Особливе місце серед операцій банку на фондовому ринку на­лежить депозитарній діяльності. По-перше, банк є зберігачем цін­них паперів, тобто прямий учасник Національної депозитарної системи. Зберігач у процесі депозитарної діяльності виконує такі основні функції:

• зберігання цінних паперів;

• обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

• обслуговування операцій емітентів щодо випущених ними цін­них паперів.

Зберігач при виконанні депозитарної діяльності взаємодіє з:

• депонентами (фізичними та юридичними особами, резидента­ми і нерезидентами України);

• депозитаріями;

• реєстроутримувачами;

• емітентами;

• державними органами.

Усі взаємовідносини здійснюється на підставі договорів:

• про відкриття рахунку в цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем;

• депозитарного, який укладається між зберігачем і депозита­рієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки в цін­них паперах, де відображаються операції з цінними папера­ми, переданими зберігачем.

Договори повинні відповідати вимогам типових договорів, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Базовою функцією є зберігання цінних паперів. Саме виконан­ня цієї функції започаткувало кастодіальний бізнес. При його за­родженні ця функція полягала лише в здатності банку розміщу­вати цінності (цінні папери, грошові кошти, документи, що під­тверджують право власності) у сейфі. На сьогодні зберігання цін­них паперів передбачає виконання таких депозитарних операцій та процедур:

• приймання цінних паперів або їх сертифікатів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

• видача цінних паперів або їх сертифікатів і свідоцтв про зне­рухомлення іменних цінних паперів;

• зберігання цінних паперів або їх сертифікатів на пред'явника;

• зберігання свідоцтв про знерухомлення іменних цінних папе­рів;

• переміщення, інкасування та транспортування цінних папе­рів або їх сертифікатів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

• перевірка цінних паперів та/або їх сертифікатів на справж­ність (автентичність);

• інвентаризація цінних паперів та/або їх сертифікатів і сві­доцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

• інші процедури та операції, що можуть бути віднесені Держав­ною комісією з цінних паперів та фондового ринку до функції зберігання цінних паперів.

Розрізняють два способи зберігання цінних паперів:

1. відокремлений - зберігач цінних паперів (далі - зберігач) зо­бов'язаний зберігати та вести облік сертифікатів цінних папе­рів із зазначенням їх номерів чи інших індивідуальних ознак;

2. колективний - депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без зазначення їх номерів чи інших інди­відуальних ознак.

Для виконання функції обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах банківська установа-зберігач здій­снює такі операції:

• адміністративні;

• облікові;

• інформаційні.

Адміністративні операції — депозитарні операції з відкрит­тя рахунків у цінних паперах, внесення змін до анкети рахунку, закриття рахунків у цінних паперах, зміни способу зберігання цінних паперів та інші зміни, які не пов'язані зі зміною залишків цінних паперів на рахунках у цінних паперах.

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є заміна кількості цінних паперів на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обі­гу, а також зміна режиму та місця зберігання (знаходження) де­позитарних активів. До облікових операцій депозитарних уста­нов належать операції:

• зарахування;

• списання;

• переміщення;

• переказування цінних паперів.

У результаті операції зарахування відбувається збільшення на однакову кількість цінних паперів на активних і пасивних ра­хунках у цінних паперах. Цінний папір може бути зарахований на рахунок у цінних паперах в результаті приймання цінного па­перу (сертифіката цінного паперу) від депонента на зберігання; отримання цінного паперу (сертифіката цінного паперу) від іншого зберігача на рахунок у цінних паперах депонента; перерахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах депонента з рахунку у цінних паперах іншого депонента або з власного рахунку у цін­них паперах зберігача; виконання операції емітента щодо випу­щених ним цінних паперів.

Списання - облікова операція, яка відображає виведення (ви­лучення) певної кількості депозитарних активів, за якими збері-гач здійснює депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів на рахунку в цінних паперах депонента на таку саму кіль­кість. Цінний папір може бути списаний з рахунку в цінних папе­рах депонента в разі видачі цінного паперу або його сертифіката на руки депоненту; пересилки цінного паперу або його сертифіка­та депонента іншому зберігачу за розпорядженням депонента; перерахування цінного паперу з рахунку цінних паперів депоне­нта на рахунок іншого депонента в системі зберігача; виконання безумовної операції (рішення, ухвали і постанови судів у цивіль­них справах, у кримінальних справах у частині майнових стяг­нень; рішення арбітражного, товариських, третейських судів тощо).

Переміщення цінних паперів - облікова операція, що відо­бражає зміну місця знаходження (зберігання) певної кількості депозитарних активів та/або їх стану. Цінні папери можуть бути переміщені з одного рахунку в цінних паперах депонента на інший того самого депонента в межах одного зберігача.

Переказування - облікова операція, що відображає переведен­ня цінних паперів з рахунку в цінних паперах одного депонента на рахунок у цінних паперах іншого депонента або операцій, по­в'язаних з обмеженнями в обігу або відміною обмежень в обігу цінних паперів (заставні операції; позики цінними паперами; опе­рації репо; виконання угод, гарантованих цінними паперами тощо).

Інформаційні операції - депозитарні операції, наслідком яких є видача виписок з рахунку в цінних паперах та іншої інформації щодо операцій депонентів з рахунками в цінних паперах

Для здійснення депозитарної діяльності банк у ролі зберігача може проводити додатково такі процедури й операції:

• складання облікового реєстру рахунків власників цінних па­перів;

• ведення депозитарного обліку цінних паперів;

• знерухомлення цінних паперів;

• матеріалізація знерухомлених цінних паперів;

• переведення випуску цінних паперів з документарної форми в бездокументарну;

• реєстрація зберігача номінальним утримувачем у реєстрі влас­ників іменних цінних паперів;

• застава цінних паперів;

• обслуговування інвестиційних фондів, за дорученням власни­ка представлення його інтересів на загальних зборах акціо­нерів;

• взаємодія з іншими учасниками Національної депозитарної системи;

• упровадження, обслуговування та підтримка комп'ютеризова­ них систем обслуговування рахунків у цінних паперах.

У міру розвитку кастодіальної діяльності (яка вже еволюціо­нувала від простого зберігання цінних паперів до активної різно­бічної діяльності) слід очікувати на появу нових видів процедур та операцій, які будуть виконувати в межах професійної депози­тарної діяльності зберігачі.

Цінні папери в документарній формі, прийняті банком на збе­рігання, відображаються в бухгалтерському обліку за номіналь­ною вартістю таким проведенням:

Дебет рахунку: 9702 «Цінні папери на зберіганні»;

Кредит рахунку групи 991: контррахунки.

Видача цінних паперів, що були в банку на зберіганні, у бух­галтерському обліку відображається таким чином:

Дебет рахунку групи 991: контррахунки;

Кредит рахунку: 9702 «Цінні папери на зберіганні» — на суму номіналу.

Консалтингові послуги мають на меті аналіз фондового рин­ку, розроблення документації для емісії цінних паперів, оцінку стану інвестиційного портфеля клієнта, розроблення інвестицій­них стратегій для клієнтів. Консультаційна діяльність щодо цінних паперів являє собою діяльність, яку здійснюють спеціалі­зовані суб'єкти фондового ринку (до яких належать і банки), з надання послуг, пов'язаних зі збором, обробкою інформації про стан фондового ринку та його учасників, а також прогнозування його розвитку в перспективі. Таку інформацію банк надає своїм клієнтам за певну винагороду у вигляді попередньо обумовлених комісійних.

Підбиваючи підсумки наведеного, можна дійти висновку, що банки здійснюють посередницьку діяльність з цінними паперами з метою швидкого реагування на зростаючі потреби клієнтів у

процесі розвитку фондового ринку, підвищення економічної сві­домості населення, шляхом розширення номенклатури послуг та одержання комісійного доходу.