Розділ 7

Облік операцій з цінними паперами

в банках України

7.1. Характеристика видів банківської діяльності

на ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) становить собою сукуп­ність учасників цього ринку та правовідносин між ними щодо роз­міщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники.

Емітент — особа, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери - це особи, які набули права влас­ності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інве­сторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові устано­ви, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випад­ках, передбачених законодавством, також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку — це неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку з тор­гівлі цінними паперами, управління активами інституційних інве­сторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та збері-гачів).

Професійні учасники фондового ринку - це особи, які здійс­нюють на фондовому ринку професійну діяльність, види якої ви­значені законодавством.

Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний.

Первинний ринок цінних паперів - це сукупність правовід­носин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів - це сукупність правовід­носин, пов'язаних з обігом цінних паперів.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ цінні папери - це до­кументи встановленої форми з відповідними реквізитами, що по­свідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовід­носини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передба­чають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

За специфічними ознаками розрізняють різноманітні види цін­них паперів, наведені на рис. 7.1.

В Україні можуть випускатися такі види цінних паперів (пер­винні фінансові інструменти):

1. За порядком розміщення (видачі) - емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери посвідчують однакові права їх власни­ків у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе від­повідні зобов'язання (емітент). До них належать:

• акції;

• облігації підприємств;

• облігації місцевих позик;

• державні облігації України;

• іпотечні сертифікати;

• іпотечні облігації;

• сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифіка­ти ФОН);

• інвестиційні сертифікати;

• казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать згідно із Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісі­єю з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

2. За формою існування - документарні та бездокументарні.

3. За формою випуску - на пред'явника, іменні або ордерні.

2. У цивільному обороті цінні папери поділяються на такі групи:

• пайові цінні папери - посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна в разі ліквідації емітента. До них належать:

• акції;

• інвестиційні сертифікати;

• боргові цінні папери - посвідчують відносини позики і перед­бачають зобов'язання емітента сплатити у певний строк кош­ти відповідно до зобов'язання. До них. належать:

• облігації підприємств;

• державні облігації України;

• облігації місцевих позик;

• казначейські зобов'язання України;

• ощадні (депозитні) сертифікати;

• векселі;

• іпотечні цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До них належать:

• іпотечні облігації;

• іпотечні сертифікати;

• заставні;

• сертифікати ФОН;

• приватизаційні цінні папери, які посвідчують право власни­ка на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

• похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'я­заний з правом на придбання чи продаж протягом строку, вста­новленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

• товаророзпорядчі цінні папери, які надають їх держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах.

Місце банків на ринку цінних паперів та, відповідно, види ді­яльності на ньому визначаються законодавством кожної країни.

В Україні банки мають право бути емітентами цінних папе­рів, інвесторами, а також займатися професійною діяльністю на фондовому ринку.

Емісійна діяльність банку полягає у випуску власних цінних паперів, таких, як:

• акції;

• ощадні (депозитні) сертифікати;

• облігації.

Банки випускають власні акції з метою залучення коштів для формування і поповнення статутного капіталу.

Емісія ощадних (депозитних) сертифікатів та облігацій здійс­нюється з метою тимчасового залучення ресурсів для здійснення банківських операцій. Випуск цінних паперів відображається в пасивах балансу банку.

Інвестиційні операції- це активні операції із вкладення влас­них та залучених фінансових ресурсів у фондові активи шляхом придбання відповідних цінних паперів на фондовому ринку від свого імені. Ці операції банк здійснює з метою одержання прибу­тку від діяльності з цінними паперами та для забезпечення участі в статутному капіталі інших підприємств й контролю над їх влас­ністю.

Розрізняють стратегічні інвестиційні операції - це купівля ко­нтрольного пакету акцій для управління підприємством, та порт­фельні - купівля окремих видів цінних паперів для отримання доходів.

Професійна діяльність на фондовому ринку передбачає ді­яльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінни­ми паперами, управління активами інституційних інвесторів.

Банки та їх відокремлені підрозділи здійснюють такі види професійної діяльності на фондовому ринку:

• діяльність з торгівлі цінними паперами;

• діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

• депозитарна діяльність.

Професійна діяльність банків з торгівлі цінними паперами охоплює:

• брокерську діяльність, яка передбачає укладення банками ци­ вільно-правових договорів (зокрема, договорів комісії, доручен­ня) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. Банк може бути пору­чителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми осо­бами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається дого­вором банку - торговця цінними паперами з клієнтом;

• дилерську діяльність шляхом укладення цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу;

• андеррайтинг, який полягає в розміщенні (передплаті, продажу) цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента;

- діяльність з управління цінними паперами, яка здійснюєть­ ся торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управ­ління переданими йому цінними паперами та грошовими ко­штами, призначеними для інвестування в цінні папери, а та­кож отриманими в процесі цього управління цінними папера­ми та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, у його інтересах або в інтересах ви­значених ним третіх осіб.

Діяльність з управління активами інституційних інвесто­рів - це професійна діяльність, що здійснюється банком, за винаго­роду від свого імені або на підставі відповідного договору про управ­ління активами інституційних інвесторів. Банк здійснює управлін- " ня щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду.

Депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберіган­ня цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випу­щених ним цінних паперів.

Банки, які є учасниками національної депозитарної системи, здійснюють такі види діяльності:

• зберігання й обслуговування обігу цінних паперів на рахун­ках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

• ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Здійснюючи професійну діяльність на фондовому ринку, бан­ки працюють переважно за дорученням клієнтів (виняток стано­влять дилерська діяльність та андерайтинг, який передбачає ви­куп банком цінних паперів емітента з реалізацією у подальшому від власного імені), що обумовлює одержання доходів у вигляді комісії.

7.2. Структура відображення цінних паперів у Плані рахунків бухгалтерського обліку

Фінансовий облік операцій банків з цінними паперами здійсню­ється відповідно до вимог міжнародних і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та регламентується Інструк­цією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, у затвердженою Постановою Правління НБУ №358 від 03.10.2005р.

У Плані рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженому постановою Правління НБУ № 280 від 17.06.2004 р., облік операцій з цінними паперами здійснюється за такими гру­пами рахунків:

група 140 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національ­ним банком України, у торговому портфелі банку»;

група 141 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національ­ним банком України, у портфелі банку на продаж»;

група 142 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національ­ним банком України, у портфелі банку до погашення»;

група 143 «Боргові цінні папери, емітовані Національним бан­ком України, у портфелі банку на продаж»;

група 144 «Боргові цінні папери, емітовані Національним бан­ком України, у портфелі банку до погашення»;

група 149 «Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України»;

група 300 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибут­ком у торговому портфелі банку»;

група 301 «Боргові цінні папери в торговому портфелі банку»;

група 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибут­ком у портфелі банку на продаж»;

група 311 «Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж »;

група 312 «Інвестиції в асоційовані компанії, що утримуються з метою продажу»;

група 313 «Інвестиції в дочірні компанії, що утримуються з ме­тою продажу»;

група 319 «Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;

група 321 «Борговіцінніпаперивпортфелібанкудопогашення»;

група 329 «Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення »;

група 330 « Короткострокові цінні папери власного боргу, еміто­вані банком»;

група 331 «Довгострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком»;

група 332 «Короткострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком»;

група 333 «Довгострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емі­товані банком»;

група 334 «Ощадні (депозитні) сертифікати на вимогу, емітовані банком»;

група 410 «Інвестиції в асоційовані компанії »;

група 420 «Інвестиції в дочірні компанії»;

група 500 «Статутний капітал банку»;

група 501 «Емісійні різниці»;

група 510 « Результати переоцінки »;

група 605 « Процентні доходи за цінними паперами »;

група 610 « Комісійні доходи за операціями з банками »;

група 611 « Комісійні доходи за операціями з клієнтами »;

група 620 « Результат від торговельних операцій »;

група 630 «Дохід у вигляді дивідендів »;

група 631 «Дохід від інвестицій в асоційовані і дочірні ком­панії»;

група 639 «Інші операційні доходи »;

група 671 «Повернення списаних активів»;

група 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»;

група 710 « Комісійні витрати »;

група 731 «Втрати від інвестицій в асоційовані і дочірні ком­панії» ;

група 739 «Інші операційні витрати »;

група 770 «Відрахування в резерви»;

група 772 «Відрахування в резерви під заборгованість за нара­хованими доходами»;

група 930 «Цінні папери до отримання за операціями андерай-тингу»;

група 931 «Цінні папери до відправлення за операціями анде-райтингу»;

група 935 «Активи до отримання »;

група 936 «Активи до відправлення »;

група 950 «Отримана застава»;

група 951 «Надана застава»;

група 960 «Не сплачені в строк доходи»;

група 961 «Списана у збиток заборгованість за активами»;

група 970 «Цінні папери та інші активи клієнтів на зберіганні»;

група 981 «Інші цінності і документи »;

група 982 «Бланки цінних паперів та бланки суворого обліку»;

група 983 «Документи і цінності, прийняті та відправлені на інкасо»;

група 989 «Документи та цінності в підзвіті та в дорозі»;

група 990 «Контррахунки для рахунків розділів 90-95»;

група 991 « Контррахунки для рахунків розділів 96-98 ».

Вкладення банків у цінні папери відображаються в Плані ра­хунків за ступенем зниження ліквідності. У першому класі облі­ковують вкладення в цінні папери, які рефінансуються або емітуються НБУ, у третьому - вкладення в цінні папери в торго­вий портфель, на продаж та до погашення, а, відповідно, у четве­ртому — інвестиційні вкладення в асоційовані та дочірні компанії. У Плані рахунків виділені рахунки, за якими цінні папери обліковуються:

• за метою вкладення;

• за формою отримання доходу;

• за емітентами.

Наприклад, за рахунками груп № 300,310 обліковуються цінні папери з нефіксованим прибутком за емітентами, а за рахунками груп №301, 311, 321 -боргові цінні папери за емітентами. За ку­понними цінними паперами окремо обліковуються накопичені проценти, дисконт або премія. Тобто, за кожною групою цінних паперів передбачено всі рахунки, що забезпечують повну обліко­ву процедуру (табл. 7.1).

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з цін­ними паперами банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих опе­рацій за відповідними рахунками з обліку цінних паперів.

Стаття	Цінні папери в торговому портфелі банку		Цінні папери в портфелі банку на продаж			Цінні папери в портфелі банку до погашення	Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії
	акції	боргові цінні папери	акції	боргові цінні папери	інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що утримуються з метою продажу	боргові цінні папери	акції (паї)
Номінал (за емітентами)	3002 3003 3005	3010 3011 3012 3013 1400 1401 1402 1403 1404	3102 3103 3105	3110 3111 3112 3113 3114 1410 1411 1412 1413 1414 1430	3122 3123 3125 3132 3133 3135	3210 3211 3212 3213 3214 1420 1421 1422 1423 1424 1440	4102 4103 4105 4202 4203 4205
Переоцінка	3007	3015 1405	3107	3115 1415 1435			4102 4103 4105 4202 4203 4205
Дисконт		3016 1406		3116 1416 1436		3216 1426 1446
Премія		3017 1407		3117 1417 1437		3217 1427 1447
Нараховані доходи	3008	3018 1408	3108	3118 1418 1438	3128 3138	3218 1428 1448	4208
Прострочі нараховані доходи				3119 1419		3219 1429
Резерв під знецінення цінних паперів			3190	3190 1490	3190	3290 1491
Резерв під заборгованість за нарахованими доходами			3191	3191 1492		3291 1493
Результат переоцінки	6203	6203	5102	5102			5103
Доходи	6300 6203	6056 6057 6203	6300 6393	6393 6050 6052 6054	6393 6300	6051 6053 6055	6300 6310 6311
Витрати	7103	7103	7703 7720	7703 7720	7703	7704 7720	7310 7311