
- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
Питання для самоперевірки засвоєних знань
Який термін у буквальному переклад с давньогрецької мови означає «шлях слідом за будь-чим»?
Як визначається темрін «соціальні комунікації»?
Що було запропоновано в Декреті Другого Ватиканського собору від 4 грудня 1963, який називався «Decree on the media»?
Що називається соціальнокомунікаційним інжинірингом?
Чому варто розрізнювати терміни «соціальні комунікації» та «соціальна комунікація»?
Як тлумачиться темрін «методи психолінгвістики»?
Чому соціальні комунікації послуговуються методами соціолінгвістики?
Як А. Гречихін визначає методи бібліографознавства?
Чим слід пояснювати використання методів видавничої справи і редагування в соціальних комунікаціях?
Які методи соціальних комунікацій передбачають вивчення саме тих процедур, технік, рецептів, моделей, які можна без особливих на те зусиль повторити, дублювати, отримавши наприкінці процесу застосування передбачуваний результат?
Чому навчальна дисципліна «Методологія дослідження соціальних комунікацій» вивчається майбутніми журналістами?
Що слід вважати об’єктом і предметом навчального курсу «Методологія дослідження соціальних комунікацій»?
Які три основних теоретичні концепції соціальних комунікацій існують нині в Україні?
До якої концепції слід віднести дослідників В.В. Різуна, О.М. Холода та В.О. Ільганаєву?
Яке місце соціальній комунікації визначають соціологи? Чому?
Яке місце соціальним комунікаціям визначають представники наукової галузі «Соціальні комунікації» в Україні?
Які галузі людських знань А.В. Соколов визначає головними в своїй гіпотетичній системі соціальнокомунікаційних наук? Чому?
Яке відношення до методів соціальних комунікацій має термін «нооцентризм»?
Як з методологічної точки зору пояснити тезу «Людина є система в системі Природи»?
Із якими галузями знань пов’язана навчальна дисципліна «Методологія досліджень соціальних комунікацій»?
Навчальні завдання
Перекажіть смисл епіграфу (цитата дослідника Ф. Шаркова), що розміщений на початку навчального посібника «Методологія досліджень соціальних комунікацій».
Порівняйте три визначення терміна «метод». Письмово сформулюйте висновок. Запропонуйте власне визначення.
Здійсніть розгалуження методології на п’ять структурних складових.
Визначте смисл терміна «методика». Порівняйте його із смислом терміна «метод». Сформулюйте висновок.
Поясніть смисл визначення соціальних комунікацій, запропонований в декреті «Decree on the media»: «соціальні комунікації це процес який відбувається серед людей і для людей».
Розтлумачте думку Ф.І. Шаркова про те, що соціальну комунікацію слід вважати предметом спеціальної галузі соціології – соціології комунікації.
Наведіть три приклади застосування соціальнокомунікаційного інжиніринга в Україні. Опишіть їх детально. Прокоментуйте на семінарському заняття.
Назвіть основні, на думку В.В. Різуна, ознаки соціальних комунікацій.
Визначте письмово актуальність навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій».
Оберіть одну з трьох основних концепцій соціальних комунікацій і поясніть її.
Доведіть свою правоту, захищаючи одну з трьох запропонованих концепцій соціальних комунікацій.