
- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
3.Об'єкт і предмет навчального курсу
Об’єктом вивчення у навчальному курсі «Методологія досліджень соціальних комунікацій» є дослідження соціальних комунікацій, предметом – методологія досліджень соціальних комунікацій.
Об’єкт вивчення слід розглядати з таких позицій:
соціальні комунікації як соціальнокомунікаційний інжиніринг;
«соціальні комунікації» як наукова галузь;
«соціальні комунікації» як навчальний курс.
Предмет дослідження вказаний орієнтовно, оскільки, зважаючи на троїстість об’єкту вивчення виникає необхідність визнати як найменше три предмети. Варто знати, що в теорії методології будь-якої галузі знань є правомірним твердження про те, що предметів дослідження може бути стільки, скільки дослідник обере сам.
4.Структура навчальної дисципліни
Весь матеріал навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» розбитий на чотири модулі.
Перший модуль має дві теми, другий – три, третій модуль обіймає три теми і останній – четвертий модуль містить дві теми.
Далі подано детальний перелік тем, що призначені до вивчення.
Змістовий модуль 1 «Основи наукового методу пізнання в дослідженні соціальних комунікацій».
Тема 1. Вступ. Дидактичні основи методології дослідження соціальних комунікацій.
Предмет і завдання курсу "Теорія досліджень соціальних комунікацій". Основні джерела вивчення навчальної дисципліни. Методологічні праці провідних науковців. Значення методології дослідження соціальних комунікацій у системі підготовки майбутніх фахівців.
Тема 2. Поняття методу і методології.
Поняття «метод». Поняття «методологія». Порівняння понять «метод» і «методологія» у працях українських і зарубіжних дослідників.
Змістовий модуль 2 «Класифікація методів наукового пізнання в дослідженні соціальних комунікацій».
Тема 3. Методи емпіричного дослідження.
Спостереження – цілеспрямоване, організоване сприйняття предметів і явищ. Експериментальний опис спостереження.
Тема 4. Методи як емпіричного, так і теоретичного дослідження
Кількісний опис і проведення різних вимірювальних процедур. Вимірювання як порівняння об'єктів. Експеримент як спостереження в спеціальних контрольованих умовах.
Тема 5. Методи теоретичного дослідження в соціальних комунікаціях.
Формалізація як прийом теоретичного мислення. Специфічний метод побудови теорії – аксіоматичний метод. Статистичні методи. Методи сходження від абстрактності до конкретного.
Змістовий модуль 3 «Загальні, загальнонаукові та конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікацій».
Тема 6. Загальні методи дослідження соціальних комунікацій.
Діалектичний метод як метод пізнання дійсності в її суперечливості, цілісності і розвитку. Метафізичний метод – метод, за допомогою якого розглядають явища поза їх взаємним зв'язком і розвитком.
Тема 7. Загальнонаукові методи дослідження соціальних комунікаціях.
Аналіз і синтез – провідні загальнонаукові методи. Абстрагування (ідеалізація) як відволікання від ряду властивостей і відносин явища, що вивчається, з одночасним виділенням тих властивостей і відношень, що нас цікавлять. Узагальнення як прийом мислення, в результаті якого встановлюють загальні властивості і ознаки об'єктів.
Індукція і дедукція як логічні операції. Аналогія як прийом пізнання.
Моделювання – вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміщає оригінал в певних аспектах, що цікавлять дослідника.
Класифікація - розподіл тих або інших об'єктів по групах (відділах, розрядах).
Історичний метод як відтворення історії об'єкту, що вивчається.
Логічний метод як логічне відтворення історії об'єкту, що вивчається.