
- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
Т. (044) 424-64-88
Видруковано в друкарні Київськогоміжнародного університету
03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
Т. (044) 424-64-88
Холод Олександр
Х 73 Методологія досліджень соціальних комунікацій : навч. посіб. / Холод О. – К. : Київський міжнародний університет, 2013. – 345 с.
У навчальному посібнику подано матеріал про методологію досліджень соціальних комунікацій.
Автор пропонує інформацію про методологію наукового пізнання, розглядає методи наукового пізнання за критерієм «наявність/відсутність практичного дослідження)» та за критерієм «обсяг загальної/конкретної репрезентації знань».
Навчальний посібник буде корисним для студентів, науковців-викладачів, які навчаються, викладають або здійснюють дослідження в межах наукової галузі «Соціальні комунікації».
ISBN 966-594-245-3
ББК 659.4
Х 73
УДК 159.3
Холод Олександр Михайлович
Доктор філологічних наук, професор.
Завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики
Київського міжнародного університету.
Фахівець у галузі соціальних комунікацій,
перекладач з польської мови.
Автор теорії інмутації суспільства і
280 Публікацій, до кола яких входять
14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
Засновник і співредактор наукового журналу
«Світ соціальних комунікацій».
Співголова Української асоціації психолінгвістів.