3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків

Правила індуктивного дослідження сформулювали ще Ф. Бекон і Дж. Мілль. Тому правило носить їх ім’я – “правила Бекона-Мілля”. У методології досліджень соціальних комунікацій правила Бекона-Мілля використовуються досить часто.

У межах згаданих правил існує 5 методів установлення причинних зв’язків:

1. метод єдиної схожості;

2. метод єдиної відмінності;

3. з’єднаний метод схожості і відмінності;

4. метод супровідних змін;

5. метод залишків.

Кожний із методів слід тлумачити окремо.

1. Метод схожості

Якщо якась умова F постійно передує настанню досліджуваного явища Х у той час, як інші умови змінюються, ця умова, імовірно, є причиною явища Х.

Метод схожості ще називають методом знаходження загального в різному. За допомогою символів суть методу схожості записується так:

1. Під час дії факторів FDC відбувається явище Х.

2. Під час дії факторів ORF відбувається явище Х.

3. Під час дії факторів LFS відбувається явище Х.

4. Під час дії факторів TZFNH відбувається явище Х.

5. Імовірно, причиною явища X є фактор F.

Приклад

1. Завдяки стильному одягу (F), якості мовлення (D) і вдалій доречній жестикуляції (C) формується чудовий екранний образ журналіста (X).

2. Завдяки гарній телекамері (O), фаховій правці текстів редактором (R) і стильному одягу (F) формується чудовий екранний образ журналіста (X).

3. Завдяки майстерному освітенню в студії (L), стильному одягу (F), акуратній зачісці (S) формується чудовий екранний образ журналіста (X).

4. Завдяки сенсаційному повідомленню про народження сина у співака Філіпа Кіркорова (T), гамі кольорів у студії (Z), стильному одягу (F), фронтальному дизайну логотипа випуску новин (N) і добрій посмішці (H) формується чудовий екранний образ журналіста (X).

___________________________________________________________

5. Імовірно, чудовий екранний образ журналіста (X) зумовлений його стильним обягом (F) .

При аналізі прикладу методу схожості видно, що повторюється, тобто є схожою умова F («стильний одяг»), яка у всіх випадках стає причиною появи наслідку X («чудовий екранний образ журналіста»).

Для того, щоб метод схожості давав істинні висновки щодо досліджень соціальних комунікацій, слід пам’ятати про такі передумови.

1. Слід мати загальні знання про можливі причини досліджуваного явища.

2. При аналізі попередніх явищ слід виключити всі обставини, які не виступають необхідними для досліджуваної дії. З цього випливає: такі обставини не можуть задовольняти основній властивості причинного зв’язку.

3. Під час аналізу попередніх обставин слід виділити схоже і повторюване у кожному з розглянутих випадків. Саме таке виокремлення й буде імовірною причиною досліджуваного явища.

Метод схожості, на думку В.І. Кириллова і А.А. Старченка, сприяє побудові плідних гіпотез, перевірка яких приводить до відкриття нових істин.

2. Метод відмінності

Якщо якась умова F має місце тоді, коли настає досліджуване явище Х, і відсутня тоді, коли цього явища немає, а решта умов залишаються незмінними, то F є причиною явища Х.

Метод відмінності називають методом знаходження різного в схожому. За допомогою символів метод схожості записується так:

1. Під час дії факторів FBCH відбувається явище X.

2. Під час дії факторів BCH не відбувається явище X.

3. Отже, F є причиною явища X.

Приклад

1. Такі фактори як: зміна особливостей запитів користування бібліотечним інформаційним ресурсом (F), недостатнє фінансування сучасних бібліотек (B), низький рівень фахової підготовки бібліотечних працівників (С) та відсутність внутрішньої транспортерної смуги для доставки книжкових надходжень (H) впливають на ефективне комплектування сучасних бібліотек електронною текстовою інформацією (Х).

2. Такі фактори як: недостатнє фінансування сучасних бібліотек (B), низький рівень фахової підготовки бібліотечних працівників (С) та відсутність внутрішньої транспортерної смуги для доставки книжкових надходжень (H) не впливають на ефективне комплектування сучасних бібліотек електронною текстовою інформацією (Х).

______________________________________________________

3. Отже, зміна особливостей запитів користування бібліотечним інформаційним ресурсом (F) впливає на ефективне комплектування сучасних бібліотек електронною текстовою інформацією (Х).

4. Аналіз прикладу методу відмінності дозволяє занотувати різницю між першим засновком і другим у тому, що у першому – чотири фактори (зміна особливостей запитів користування бібліотечним інформаційним ресурсом (F), недостатнє фінансування сучасних бібліотек (B), низький рівень фахової підготовки бібліотечних працівників (С) та відсутність внутрішньої транспортерної смуги для доставки книжкових надходжень (H)), а у другому – тільки три (недостатнє фінансування сучасних бібліотек (B), низький рівень фахової підготовки бібліотечних працівників (С) та відсутність внутрішньої транспортерної смуги для доставки книжкових надходжень (H)). Причому три згадані у другому засновку фактори-умови «не впливають на ефективне комплектування сучасних бібліотек електронною текстовою інформацією (Х)». У другому засновку відсутня умова «зміна особливостей запитів користування бібліотечним інформаційним ресурсом (F)». Виходить, що саме «зміна особливостей запитів користування бібліотечним інформаційним ресурсом» впливає» на «ефективне комплектування сучасних бібліотек електронною текстовою інформацією».

Метод відмінності частіше використовують у процесі спостереження за явищами у природних умовах, під час проведення експериментів.

Для того, щоб метод відмінності давав істинні висновки, слід пам’ятати про такі передумови.

1. Слід мати загальні знання про можливі причини досліджуваного явища.

2. Із переліку факторів слід виключити обставини, що не задовольняють умові достатності для досліджуваної дії.

3. Тому серед множинності можливих причин залишається єдина обставина, що розглядається як дійсна причина.

3. З’єднаний метод схожості і відмінності

Якщо дві і більша кількість випадків, коли настає дане явище Х, схожі тільки в одній умові F, у той час як два і більше випадки, коли дане явище Х відсутнє, відрізняються від перших випадків тільки тим, що відсутня умова F, то ця умова F і є причиною Х.

Завдяки символам з’єднаний метод схожості і відмінності записується так:

1. Під час дії факторів FDC відбувається явище Х.

2. Під час дії факторів ORF відбувається явище Х.

3. Під час дії факторів LFS відбувається явище Х.

4. Під час дії факторів DC не відбувається явище Х.

5. Під час дії факторів OR не відбувається явище Х.

6. Під час дії факторів LS не відбувається явище Х.

7. Мабуть, причиною явища X є фактор F.

Приклад

1. Маніпулятивні технології (F), виконання проголошених обіцянок (D) та наполеглива праця лідерів політичних об’єднань (С) тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

2. Виступи на радіо (O), зустрічі з виборцями (R) та маніпулятивні технології (F) тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

3. Ефективні виступи депутатів у парламенті (L), маніпулятивні технології (F) і регулярні звіти перед виборцями (S) тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

4. Виконання проголошених обіцянок (D) та наполеглива праця лідерів політичних об’єднань (С) не тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

5. Виступи на радіо (O) та зустрічі з виборцями (R) не тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

6. Ефективні виступи депутатів у парламенті (L) і регулярні звіти перед виборцями (S) не тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

____________________________________________________________

7. Мабуть, маніпулятивні технології (F) тягнуть за собою недовіру народу до політиків (Х).

8. Аналіз прикладу дає можливість стверджувати, що у перших трьох засновках (речення 1–3) дослідник шукає схожі ознаки, а в інших трьох (речення 4–6) засновках – відмінність. За результатами таких пошуків науковець виявляє, що саме фактор-умова «маніпулятивні технології (F)» потягнув за собою результат-висновок «недовіра народу до політиків (Х)».

Хоча метод схожості і відмінності передбачає певну складність через шість (!) засновків, такий метод у досілдженнях соціальних комунікацій слід вважати найближчим до істини, оскільки в ньому поєднуються переваги двох методів.

4. Метод супутніх змін

Якщо зі зміною умови F у тому же ступені змінюється деяке явище Х, а інші обставини залишаються незмінними, імовірно, що F є причиною Х.

Метод застосовується при аналізі випадків, у яких є видозміна однієї з попередніх обставин, що супроводжувала видозміну досліджуваної дії.

Завдяки символам слід зобразити хід думки методом супутніх змін таким чином:

1. Під час дії факторів FHDC відбувається явище Х.

2. Під час дії факторів F₁HDC відбувається явище Х₁.

3. Під час дії факторів F₂HDC відбувається явище Х₂.

4. Отже, дія фактору F знаходиться у причинному зв’язку з явищем Х.

Приклад

1. Використання технології добової верстки (F), запрошення до студії непопулярних політиків (H), трансляція негативних відгуків про роботу редакційного колективу (D) та часте порушення норм сучасної української літературої мови ведучими (С) піднімають рейтинг популярності програмного ефіру радіостанції «Голос правди» (Х).

2. Використання технології добової верстки із затвердженням випускового редактора (F₁), запрошення до студії непопулярних політиків (H), трансляція негативних відгуків про роботу редакційного колективу (D) та часте порушення норм сучасної української літературої мови ведучими (С) швидко піднімають рейтинг популярності програмного ефіру радіостанції «Голос правди» (Х₁).

3. Використання технології добової верстки із затвердженням випускового і головного редакторів (F₂), запрошення до студії непопулярних політиків (H), трансляція негативних відгуків про роботу редакційного колективу (D) та часте порушення норм сучасної української літературої мови ведучими (С) миттєво піднімають рейтинг популярності програмного ефіру радіостанції «Голос правди» (Х₂).

_______________________________________________________________

4. Отже, використання технології добової верстки пов’язане причинним зв’язком із підняттям рейтингу популярності програмного ефіру радіостанції «Голос правди».

Особливістю випадку, наведеного у прикладі, є те, що дослідник має змогу завдяки спостереженню зафіксувати супровідні зміни явища і наслідків. Саме зафіксовані зміни дозволяють говорити про причинний зв’язок між ними.

Для того, щоб метод супутніх змін діяв у дослідженнях соціальних комунікацій, слід дотримуватися певних умов.

1. Необхідно знати про всі можливі причини досліджуваного явища.

2. Не всі обставини причинних зв’язків слід ураховувати, а тільки ті, які не задовольняють властивостям однозначності причинного зв’язку.

3. Із числа всіх попередніх обставин виділяють тільки ту, яка своїми змінами супроводжує змінні дії.

Вивчення соціальних комунікацій з методологічної точки зору при зверненні до методу супутніх змін передбачає наявність двох їхніх видів:

1. пряма залежність;

2. зворотна залежність.

При прямій залежності збільшення інтенсивності прояву супутніх змін тягне за собою збільшення інтенсивності прояву результату змін. І навпаки: при зменшенні інтенсивності прояву супутніх змін фіксується зменшення інтенсивності прояву результату змін.

При зворотній залежності процес схожий на зворотно-пропорційну залежність. Іншими словами, збільшення інтенсивності прояву супутніх змін тягне за собою зменшення інтенсивності прояву результату змін. І навпаки: при зменшенні інтенсивності прояву супутніх змін фіксується збільшення інтенсивності прояву результату змін.

Існує верхня і нижня межі кількісних змін. “Відстань” між межами називають межами інтенсивності. Як свідчать дослідники В.І. Кириллов і А.О. Старченко, “у цих прикордонних зонах змінюється якісна характеристика явища і тим самим можуть виявлятися відхилення при застосуванні методу супутніх змін”. Прикладом, що ілюструє наявність межі інтенсивності кількісних змін при використанні методу супутніх змін під час досліджень соціальних комунікацій, є такий: використання метафор у мовленні ведучого телевізійної програми «Школа доктора Комаровського» покращує як сам імідж лікаря-педіатра Є.О. Комаровського, так і поліпшує сприйняття аудиторією всієї програми про здоровий образ життя дітей та їхніх батьків. Збільшення метафор у мовленні ведучого роюить програму цікавішою, веддучого ще цікавіше слухати, рейтинг телепрограми піднімається, її починає дивитися більша кількість телеглядачів, але до певної критичної точки, коли Є.О. Комаровський почне говррити тільки за допомогою метафор. Після подолання такої критичної точки телевізійна програма «Школа доктора Комаровського» перестане бути цікавою і навіть зрозумілою для аудиторії. Рейтинг телепрограми впаде, проект закриють.

Виходячи із зазначеного, дослідникові соціальних комунікацій слід пам’ятати, що дія методу супровідних змін буде давати коректні результати тільки у випадку, коли умови дії методу будуть відповідати межам інтенсивності, або діапазону інтенсивності.

5. Метод залишків

Якщо складні умови здійснюють складну дію і відомо, що частина умов викликає певну частину цієї дії, то частина умов, що залишається, викликає частину дій, що залишаються.

Завдяки символам метод залишків слід записати так:

1. Дії ABC викликають явища abc.

2. Дія A викликає явище а.

3. Дія В викликає явище b.

4. Отже, дія С викликає явище с.

Приклад

1. Гендерно марковані журнали (А), результати досліджень залежності від інтернету (В) та збільшення медійної інформації про політиків (С) свідчать про гендерну рівність (а), зацікавленість психологів новою соціальною проблемою (b) та наявність в інформаційному просторі спеціальних комунікаційних технологій (c).

2. Гендерно марковані журнали (А) свідчать про гендерну рівність (а).

3. Результати досліджень залежності від інтернету (В) свідчать про зацікавленість психологів новою соціальною проблемою (b).

_____________________________________________________________

4. Отже, збільшення медійної інформації про політиків (С) свідчить про наявність в інформаційному просторі спеціальних комунікаційних технологій (c).

Метод залишків часто використовується у дослідженнях соціальних комунікацій. Наприклад, якщо наслідки певної дії явно не можна пояснити обсягом причин, які можуть породити явище, шукають інші причини, які можуть задовольнити зафіксованим результатам.

Усі розглянуті п’ять методів слід віднести до складних міркувань, що використовуються під час формулювання висновків у дослідженнях соціальних комунікацій. У таких міркуваннях індуктивні узагальнення будуються за участю дедуктивних висновків. Саме у наведених раніше символьних записах методів та у прикладах слід вбачати інтегруючу роль індукції та дедукції, які забезпечують логічну спроможність міркувань, точність та обґрунтованість одержаних висновків.