2.Актуальність навчальної дисципліни

Актуальність (важливість, значимість на сьогодні, сучасність, злободенність) навчального курсу визначається декількома положеннями.

1. Навчальний курс «Методологія досліджень соціальних комунікацій» почав викладатися в українських вишах від 2009–2010 навчального року. Перші робочі навчальні програми були складені викладачами Інститутут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту журналістики Київського міжнародного університету. Наступного навчального року навчальна дисципліна «Методологія досліджень соціальних комунікацій» вже викладалася в більш як десяти вишах України, де готували фахівців із журналістики, паблік рилейшнз, рекламної справи, документознавства та архівознавства, бібліотекознавства і бібліографознавства. Однією з нагальних проблем тих двох навчальних років стало незнання викладачами певних меж інформації, діапазону знань, які повинні отримати і засвоїти студенти. Проблема існує донині, що й робить актуальним обговорюваний навчальний курс.

2. Виклад навчального матеріалу з методології досліджень соціальних комунікацій є актуальним з двох концептуальних позицій. Перша позиція стосується подальшого визначення меж знань, які повинні отримати студенти. Друга позиція спирається на пошук, опис і визначення власної (для соціальних комунікацій) методології досліджень.

3. Варто зазначити, що друга позиція актуальності, викладена в п. 2, також має двоїстість, а саме: 1) з об’єктивної точки зору, не можна стверджувати, що наукова галузь повинна мати єдину універсальну теорію соціальних комунікацій (що, на жаль, має надію «знайти» певне коло пошукувачів вченого ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій); 2) сім наукових спеціальностей, із яких складається наукова галузь «соціальні комунікації», має власний, іноді досить суперечливий, набір методів і методик, що з діалектичної точки зору чітко пояснюється. Навчальний курс «Методологія досілджень соціальних комунікацій» вже тому має акутальність, що пропонує ясну картину розгалуженя методів на три великі групи: загальнонаукові методи, наукові й галузеві (як теоретичні, так і практичні).

4. Актуальність навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» визначається також і тим, що необхідно чітко вирізняти три типи методології згаданих досліджень, а саме: 1) методологію досліджень соціальних комунікацій як соціальнокомунікаційного інжинірингу; 2) методологію дослідження методології соціальних комунікацій; 3) методології досліджень у межах кожної окремої спеціальності. Висновок: замало нині тільки вказати на наведену диференціацію, слід здійснити опис і деталізацію кожного із запропонованих методів. Останній висновок дозволяє констатувати акутальність обговорюваного навчального кусру.

Варто зазанчити, що п’ятьма викладеними положеннями навряд чи можна обмежити перелік декларованих пунктів акутальності навчальної дисципліни «Методологія досліджень соціальних комунікацій». У майбутньому такий перелік збільшиться, оскільки з часом під впливом нових ідей наукова галузь «соціальні комунікації» буде поповнюватися невирішеними питаннями, які й будуть «вимагати» від добросовісних дослідників формулювання нових нагальних на той час проблем.