3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій

Задля розуміння того, що в дослідницькій практиці соціальних комунікацій слід постійно звертатися до точних і наукових висновків завдяки індукції, варто знати про причинність або причинний зв’язок між явищами реальності.

Причинний зв’язок – це зв’язок між двома (чи більше) явищами, який фіксує передування одного і наслідок виникнення іншого явища. Іншими словами, причинний зв’язок виникає там, де одне явище викликає інше явища.

Властивості причинного зв’язку такі:

• загальність;

• послідовність у часі;

• необхідність;

• однозначність.

Слід пояснити кожну з властивостей окремо.

Загальність – це властивість причинного зв’язку, яка вказує на те, що у світі обов’язково є причина кожного з тих явищ, які науковець спостерігає.

Послідовність у часі – це властивість причинного зв’язку, яка вказує на те, що причина завжди йде попереду явища. Але часто під час дослідження соціальних комунікацій така властивість причинних зв’язків веде до похибки. Таку похибку помітили давні філософи і висловили її таким чином: “Post hoc, ergo propter hoc”, що перекладається українською мовою як “Після цього, значить, через це”. Сутність помилки полягає в тому, що часто повторювана у часі послідовність певних двох явищ приймається за їхній причинний зв’язок.

Наприклад, у першому випадку помилка фіксується тоді, коли науковець робить висновок про те, що восени 2007 року, після повідомлень в ЗМІ про свинячий грип в Україні, люди почали одягати захисні марлеві маск. Отже, у зв’язку з повідомленням у ЗМІ про свинячий грип випадків захворювання побільшало.

У другому випадку, дослідник може помилитися, наслідуючи принцип “Після цього, значить, через це”, коли буде стверджувати, що кількість хворих на свинячий грип в Україні восени 2007 року збільшилася саме тому, що в ЗМІ не з’явилося повідомлення-попередження про епідемію свинячого грипу.

Зрозумілим є те, що в обох випадках безоглядне наслідування дослідником соціальних комунікацій принципу “Після цього, значить, через це” веде до помилок.

Для досягнення об’єктивності у пошуку причиних зв’язків між досліджуваними явищами і процесами соціальних комунікацій слід пам’ятати про таку властивість як необхідність, або властивість причинного зв’язку, яка вказує на те, що дія може бути здійснена тільки при обов’язковості причини. Без причини не може бути дії.

Наступною властивістю пошуку причиності в соціальних комунікаціях важається однозначність – властивість причинного зв’язку, яка вказує на те, що кожна конкретна причина завжди викликає цілком визначену, відповідну дію. Тут відслідковується і певна залежність між причиною і результатом (дією). Будь-яка зміна причини тягне з необхідністю за собою і зміну наслідку (дії, результату).

3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.

Під час вивчення явищ і процесів соціальних комунікацій з методологічних позицій слід обов’язково залучати редукцію для встановлення причинних зв’язків. Редукція допомагає дослідникові встановлювати імовірнісні висновки навіть у тих випадках, коли їх зробити, на перший погляд, і не можливо.

Редукція – метод досліджень у соціальних комунікаціях, що передбачає спрощення форми вираження дослідницьких результатів із метою полегшення формулювання висновків.

Словник іноземних слів пропонує тлумачення терміна «редукція» як «процес або дію, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак».  Науковці-логіки редукцією (від. лат. reductio – повернення до колишнього стану, відсунення назад) називають результат, “що дає висновок, який не випливає із засновків, але з якого – у кон’юнкції з однієї або декількома заданими засновками – випливають інші посилки”. Схематично редукцію можна показати через формули:

Випадок 1 Випадок 2

А ? В А ? В

В  А

А  В

У випадку 1, якщо спочатку стверджується наслідок (В), у підставі (А) буде ствердження.

Приклад для випадку 1

Подано твердження: «Масова свідомість формується та підтримується (А) мас-медійними механізмами функціонування суспільства (В).

Одержано твердження: Функціонування суспільства (В) підтримується мас-медійними механізмами масової свідомісті (А)

Аналіз прикладу для випадку 1

В одержаному твердженні «Функціонування суспільства (В) підтримується мас-медійними механізмами масової свідомісті (А)» стверджується наслідок (В). У такому випадку засновок А не може бути заперечувальним, наприклад, «Функціонування суспільства (В) не підтримується мас-медійними механізмами масової свідомісті (А».

У випадку 2, якщо спочатку заперечується підстава ( А), наслідок також буде заперечним ( В).

Приклад для випадку 2

Одержано твердження: «Масова свідомість не формується та не підтримується мас-медійними механізмами (А). Отже, мас-медійні механізми не є основою функціонування суспільства (В).

Аналіз прикладу для випадку 2

В одержаному судженні заперечується тврдження А «Масова свідомість не формується та не підтримується мас-медійними механізмами». Висновок В у такому випадку не може бути стверджувальним, він буде тільки заперечувальним: «Отже, мас-медійні механізми не є основою функціонування суспільства».

За логічним законом із засновків не може випливати висновок. Саме тому висновок слід вважати імовірнісним.

Редукція як метод вважається типовим для висунення гіпотез на стадії пілотного дослідження в соціальних комунікаціях.