3.2.5.1. Повна індукція

У соціальних комунікаціях використовується метод повної індукції досить часто. Науковець прагне детально описати всі ті елементи класу досліджуваних предметів, які він знайшов. Повна індукція – це формулювання висновку на основі дослідження всіх елементів класу предметів, про які йдеться в умовиводі.

Але основною проблемою у такому випадку є те, що винайдених предметів дослідження може бути забагато для наукової роботи (наприклад, 125 або 10 345). Ще 125 предметів дослідження можна описати в науковій роботі. Але 10 345 предметів дослідження важко описати (і непотрібно) в межах однієї наукової роботи. Отже, використовувати такий вид індукції можна лише тоді, коли мова йде про обмежений клас предметів. З метою ілюстрації залучення методу повної індукції варто навести стислий приклад.

Приклад

У чотирьох щотижневиках, зокрема в «Корреспонденті», нараховується у середньому за 2013 рік 23 рубрики.

У чотирьох щотижневиках, зокрема в «Главред», нараховується у середньому за 2013 рік 21 рубрика.

У чотирьох щотижневиках, зокрема в «Бізнес», нараховується у середньому за 2013 рік 22 рубрики.

У чотирьох щотижневиках, зокрема в «Біограії», нараховується у середньому за 2013 рік 25 рубрик.

Щотижневики «Корреспондент», «Главред», «Бізнес» та «Біографії» виходять в Україні.

Отже, перелічені чотири щотижневика, які виходять в Україні, мають від 21 до 25 рубрик.

Повна індукція умовно розподіляється на два підвиди: 1) емпірична індукція і 2) математична індукція. У соціальних комунікаціях дослідники, на жаль, погано розподіляють їх під час використовування потенціалу загаданих методів. Саме тому необхідно уточнити визначення і загострити на цьому увагу.

Емпірична індукція – це умовивід, який ґрунтується на безпосередньому (практичному, за допомогою досвіду) дослідженню елементів невеликої кількості, яку можна зареєструвати.

Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.

Формулу емпіричної індукції ми можемо виразити таким чином:

1. Усіх предметів за кількістю число N: предмет S₁ має ознаку P.

2. Предмет S₂ має ознаку P.

3. Предмет S_n має ознаку P.

4. Предмети S₁, S₂, …,S_n є предметами класу К, до якого не входить більше жоден предмет.

5. Отже, всі предмети класу К, до якого входять предмети за кількістю N, мають ознаку P.

Наприклад, для вступу до магістратури випускнику бакалавратури необхідно мати 8 документів для подальшої передачи їх до приймальної комісії вишу. При зверненні до методу емпіричної індукції перераховуються всі вісім документів і після цього робиться висновок про те, що всі вісім документів готові до передавання до приймальної комісії вишу.

У дослідженнях соціальних комунікацій використовується й математична індукція, яку визначають як метод, що ґрунтується на дослідженні формальної можливості застосування загального положення у кожному з окремих випадків.

Як математичний, так і емпіричний види повної індукції використовуються для отримання нового знання про клас предметів. Знання про клас предметів є не простим підсумовуванням, це – узагальнення, що стосується не одиничного предмету, а класу.

Під час вивчення явищі і процесівсоціальних комунікацій повну індукцію використовують в умовиводах при доказовому міркуванні.