Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
У соціальнокомунікаційних дослідженнях активно використовується метод індукції як науковий метод, суть якого полягає у виведенні загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів. Метод індукції не є оригінальним методом соціальних комунікацій. Він запозичений із логіки, де індукцією називають умовиводи, що базуються на руху думки від одиничних фактів до їх узагальнення.
Термін «індукція» перекладається з латини (inductio) як «наведення», тобто – «наведення на думку», наближення до істини.
Індукцію не можна вважати основним засобом мислення, але велика кількість відкриттів, законів та закономірностей саме й були винайдені через індукцію. Індукція часто свідчила про досить поспішне узагальнення, тому індукцію вважають ненадійним засобом умовиводу.
Щоб довести ненадійність висновку з індуктивного умовиводу ми звернемося до прикладу.
Приклад.
Два дні тому, учора і сьогодні в ранкових новинах повідомляли про відставку голови Верховної Ради України.
Завтра в новинах також будуть обговорювати цю тему.
Оскільки вчора і сьогодні в ранкових новинах повідомляли про відставку голови Верховної Ради України та завтра будуть обговорювати цю новину, значить у ранкових новинах згадану тему будуть обговорювати завжди.
Спростувати такий індуктивний умовивід досить просто, згадавши про те, що вчора взранку телеканали в новинах повідомили про терористичний акт у Лівані, про останній день реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради України, про успішний виступ на пісенному фестивалі в Юрмалі української дебютантки Марії Яремчук. Нині в ранковому випуску теленовин повідомляли і про трагедію на польських автошляхах, і про початок виборчої кампанії, і про те, що голова Верховної Ради подав у відставку, і про закриття пісенного фестивалю в Юрмалі тощо. Завтра будуть повідомляти, наприклад, про те, що від буревію постраждали десятки населених пунктів Західної України, про те, що на позачерговій сесії парламенту України депутати не підтримали відставку голови Верховної Ради України, про початок Олімпійських ігор у Лондоні. Отже, не є достовірним і точним фактом те, що про відставку голови Верховної Ради України у ранковому телеефіру будуть повідомляти завжди. Значить, у наведеному прикладі є помилка. Звідси дослідник соціальних комунікацій повинний зробити висновок про те, що індуктивний умовивід неточний, імовірнісний. Його висновок слід ретельно перевіряти іншими логічними засобами. Індукція як метод в соціальних комунікаціях не може гарантувати високий ступінь достовірність результатів дослідження.
Залежно від повноти і закінченості емпіричного дослідження розрізнюють декілька видів індукції (див. схему на рис. 3.2 далі): повна, неповна і наукова.
Повна індукція у свою чергу розподіляється на емпіричну та математичну,
Неповна індукція не має розподілу, а наукова індукція диференціюється на селекцію (індукція завдяки відбору) та елімінацію (індукція завдяки виключенню).
Рис. 3.2. Види індукції