3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження

Узагальненням називають метод, що передбачає прийом мислення, у результаті якого встановлюють загальні властивості й ознаки об'єктів. Операція узагальнення здійснюється як перехід від часткового поняття або думки до загального поняття або думки.

Наприклад, дослідник Зінько С., вивчаючи роль новітніх медіа в акціях протесту на Близькому Сході у період 2008–2010 років, висловлює часткову думку про ряд дій у соціальних мережах, які здійснювали протестувальники. Серед таких дій Були: поширення завдяки Twitter i YouTube новин про молодіжні хвилювання; створення тегів, які допомагали зайти на будь-який блог молодої людини і дізнатися про останні гарячі протестні події. Дії протестувальників на Близькому Сході відзначалися в соціальних мережах створенням спеціальних статей у Wikipedia, які розповідали майже в он-лайн режимі інформацію про зміни настроїв протестувальників. Мобілізаційну роль виконувала також трискладова взаємодія старих і нових медіа. Суть такої трискладової схеми передачі інформації, за описом Зінько С., полягала в тому, що «активісти агрегували контент, включно з фото- і відеоматеріалом на Facebook-сторінки». Такий контент переносився на Twitter і, нарешті, сателітарні мережі на кшталт «Аль-Джазіра» «використовували згенерований соціальними мережами матеріал для власних трансляцій». Узагальнюючи часткові думки про роль соціальних мереж під час подій на Близькому Сході в період від 2008 до 2010 років, Зінько С. робить висновок про необхідність активізації «переходу» політиків і бізнесменів Близького Сходу до взаємодії в інтернет-мережі, зокрема в соціальних мережах.

Прагнучи встановити загальні властивості й ознаки досліджуваних соціальних явищ, Зінько С. здійснила перехід від часткових понять («поширення завдяки Twitter i YouTube новин про молодіжні хвилювання», «створення тегів, які допомагали зайти на будь-який блог молодої людини і дізнатися про останні гарячі протестні події», «створення спеціальних статей у Wikipedia», «трискладова взаємодія старих і нових медіа») до загального поняття («необхідність активізації «переходу» політиків і бізнесменів Близького Сходу до взаємодії в інтернет-мережі, зокрема в соціальних мережах»).

Отже, узагальнення як метод традиційно використовується дослідниками під час вивчення соціальних явищ і процесів.

Список використаних та рекомендованих джерел

1. Анализ // Словарь иностранных слов. – 19–е изд., стер. – М. : Рус. яз., 1990. – С. 36.

2. Захарченко А.П. Виникнення та розвиток медіа-мистецтв у системі масової комунікації : автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спец. 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій / Артем Петрович Захарченко. – К., 2008. – С. 6.

3. Зінько С. Роль новітніх медіа в акціях протесту на Близькому Сході / Зінько С. // З.С. (Зовнішні справи). – 2011. – № 3. – С. 20–25.

4. Золяк В.В. Функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації : автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спец. 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій / Вікторія Василівна Золяк. – К., 2009. – С. 9.

5. Компанцева Л.Ф. Над пропастью во лжи: война пиаров в «секторе без газа» / Компанцева Л.Ф. // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. Социальные коммуникации. – Т. 22(61). – № 2. – 641–644.

6. Перехейда В.В. Тижневик «Освіта» як чинник християнського виховання молоді: соціально-комунікаційний аспект (1992–2005 рр.): автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спец. 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій / Артем Петрович Захарченко. – К., 2008. – С. 7–8.