
- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
Під час дослідження соціальних комунікацій науковці послуговуються методом абстрагування, сутність якого полягає в мисленнєвому відволіканні від певних властивостей предмета вивчення і відношень між такими властивостями з метою виокремлення ознак, що розкривають його суть.
Прикладом застосування методу абстрагування в дослідженнях соціальних комунікацій може бути вивчення науковцем Золяк В.В. функціональних характеристик контентної конвергенції засобів масової комунікації (ЗМК). Автор називає контентною конвергенцією змістове наближення (злиття) ЗМК між собою. Досліджуючи аудиторію ЗМК як об’єкт контентної конвергенції, науковець у її межах перераховує три чинники контентного повідомленнєвого набору: 1) оперативність, 2) збалансованість, 3) відповідальний підхід до подавання повідомлень конвергенції ЗМК. Окрім згаданих трьох чинників варто назвати ще декілька таких, наприклад, як: сенсаційність, достовірність, соціальна актуальність, соціальна відповідальність тощо. Але Золяк В.В. не приймає до уваги інші чинники, оскільки зосереджує свою дослідницьку увагу на трьох істотних властивостях предмета вивчення. Автор абстрагується від другорядних, на її погляд, чинниках, властивостях, що дозволяє їй підійти до головних характеристик предмета дослідження і виявити його суть.
В іншому прикладі дослідник Компанцева Л.Ф. вивчає комунікаційні стратегії і тактики інтернету, що використовуються Росією та Україною в газовій інформаційній війні 2009 року. Дослідниця, абстрагуючись від великої кількості комунікаційних інформаційних технологій, перераховує тільки ті, що характеризують саму суть російсько-української інформаційної війни в газовій галузі 2009 року. Серед таких технологій Компанцева Л.Ф. називає: міфологізування суспільної думки (міфологізація суб’єкт-суб’єктних стосунків; актуалізація опозицій свій/чужий, винуватець конфлікту/постраждалий від нього); агресивні комунікаційні технології; концептуалізація поняття «брехня» як стан суспільно-політичних відносин; закріплення власного іміджу в геополітичному просторі тощо. Поза увагою дослідниці цілеспрямовано залишилися такі комунікаційні технології, що характеризують наявність інформаційної війни між Україною та Росією в газових питаннях 2009 року: негативізації політиків, що ведуть переговори з газових питань; умовчання в російських ЗМІ тих позитивних сторін угоди, які покращують стосунки між Росією та Україною (і навпаки, умовчання в українських ЗМІ про позитиви угоди, що покращує взаємини між Україною і Росією).
Неназивання, умовчання Компанцевою Л.Ф. всіх можливих комунікаційних технологій у газовій медіаінформаційній російсько-українській війні 2009 року, здійснене науковцем цілеспрямовано, для виокремлення тільки тих технологій, які дозволили чітко ідентифікувати стан інформаційної війни в ЗМІ між Україною і Росією.
Отже, метод абстрагування є достатньо поширеним, хоча досить непомітним для неспокушеного дослідника, у науковій практиці.