0. Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника

Під час дослідження соціальних комунікацій науковці послуговуються методом абстрагування, сутність якого полягає в мисленнєвому відволіканні від певних властивостей предмета вивчення і відношень між такими властивостями з метою виокремлення ознак, що розкривають його суть.

Прикладом застосування методу абстрагування в дослідженнях соціальних комунікацій може бути вивчення науковцем Золяк В.В. функціональних характеристик контентної конвергенції засобів масової комунікації (ЗМК). Автор називає контентною конвергенцією змістове наближення (злиття) ЗМК між собою. Досліджуючи аудиторію ЗМК як об’єкт контентної конвергенції, науковець у її межах перераховує три чинники контентного повідомленнєвого набору: 1) оперативність, 2) збалансованість, 3) відповідальний підхід до подавання повідомлень конвергенції ЗМК. Окрім згаданих трьох чинників варто назвати ще декілька таких, наприклад, як: сенсаційність, достовірність, соціальна актуальність, соціальна відповідальність тощо. Але Золяк В.В. не приймає до уваги інші чинники, оскільки зосереджує свою дослідницьку увагу на трьох істотних властивостях предмета вивчення. Автор абстрагується від другорядних, на її погляд, чинниках, властивостях, що дозволяє їй підійти до головних характеристик предмета дослідження і виявити його суть.

В іншому прикладі дослідник Компанцева Л.Ф. вивчає комунікаційні стратегії і тактики інтернету, що використовуються Росією та Україною в газовій інформаційній війні 2009 року. Дослідниця, абстрагуючись від великої кількості комунікаційних інформаційних технологій, перераховує тільки ті, що характеризують саму суть російсько-української інформаційної війни в газовій галузі 2009 року. Серед таких технологій Компанцева Л.Ф. називає: міфологізування суспільної думки (міфологізація суб’єкт-суб’єктних стосунків; актуалізація опозицій свій/чужий, винуватець конфлікту/постраждалий від нього); агресивні комунікаційні технології; концептуалізація поняття «брехня» як стан суспільно-політичних відносин; закріплення власного іміджу в геополітичному просторі тощо. Поза увагою дослідниці цілеспрямовано залишилися такі комунікаційні технології, що характеризують наявність інформаційної війни між Україною та Росією в газових питаннях 2009 року: негативізації політиків, що ведуть переговори з газових питань; умовчання в російських ЗМІ тих позитивних сторін угоди, які покращують стосунки між Росією та Україною (і навпаки, умовчання в українських ЗМІ про позитиви угоди, що покращує взаємини між Україною і Росією).

Неназивання, умовчання Компанцевою Л.Ф. всіх можливих комунікаційних технологій у газовій медіаінформаційній російсько-українській війні 2009 року, здійснене науковцем цілеспрямовано, для виокремлення тільки тих технологій, які дозволили чітко ідентифікувати стан інформаційної війни в ЗМІ між Україною і Росією.

Отже, метод абстрагування є достатньо поширеним, хоча досить непомітним для неспокушеного дослідника, у науковій практиці.