Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
Для здійснення ефективного дослідження варто звернутися до кількісного і якісного опису предмета вивчення.
Кількісний опис (кількісний аналіз) це опис, здійснений завдяки цифровим показникам, що можуть бути розміщені у формулах, таблицях, нерівностях тощо. Кількісним аналізом називають метод опису та пояснення досліджуваних явищ, процесів, предметів завдяки цифровим показникам. Під час здійснення кількісного аналізу якісні показники не враховуються.
Оскільки формули і таблиці описані вище, далі подано лише пояснення щодо кількісного опису (аналізу) завдяки нерівностям, якими називають відсутність рівності, у математиці нерівністю називають співвідношення поміж величинами, які показують, що одна величина більше або менше іншої. Знаками нерівності традиційно є > , < . Приклад запису нерівності (див. далі):
15,3 < 15,4 < 15,5 (2.1)
Нерівність може бути записана у символьному вигляді, якщо цифрові показники замінити на літери, наприклад, латинської абетки (див. далі):
a < f > c (2.2.)
На практиці опис завдяки нерівностям майже не використовується, але іноді дослідник має право звернутися до такого виду інтерпретації даних.
Якісний опис (якісний аналіз) є фіксацією особливостей, тенденцій та напрямків явищ, процесів, предметів, що здійснюється завдяки відслідковуванню характеристик, що повторюються або таких, що мають близькі кількісні показники. Якісним описом (аналізом) називають метод пошуку і фіксації ознак, властивостей, що відрізняють один предмет або явище від інших. Причому слід пам’ятати про те, що кількісні показники не враховуються під час здійснення якісного аналізу, але слугують додатковим підтвердженням висновків дослідника.
Кількісний і якісний описи доповнюють один одного і застосовуються на практиці як дві сторони одного процесу. Наприклад, вивчаючи соціокультурну роль мас-медіа у формуванні громадянського суспільства в Україні дослідникові необхідно з’ясувати те, наскільки мас-медіа України впливають на формування громадянського суспільства в країні. Передусім, дослідник визначає провідні, наприклад, телевізійні мас-медіа, які чинять відчутний вплив на формування й активність елементів громадянського суспільства. Таким елементами у будь-якому суспільстві є недержавні організації та спілки, наприклад, в Україні це такі: Спілка працівників важкої промисловості, Союз чорнобильців, Партія регіонів, Комуністична партія України, партія «Наша Україна», партія «Батьківщина», Блок Юлії Тимошенко, Всеукраїнське об’єднання «Свобода», Об’єднання ветеранів війни в Афганістані; суспільна організація «Об'єднання вкладників "Еліта-Центр», тощо. Дослідникові слід визначити рейтингові (популярні і впливові) мас-медіа для України. Звертаючись до щотижневих рейтингів, наприклад, телевізійних мас-медіа, які подає сайт «Медіаграмотність», дослідник з’ясовує, що такими є такі новинні програми на таких телеканалах: «Подробности» (телеканал «Інтер»), «ТСН» (телеканал «Студія 1+1»), «Факти» (телеканал «ICTV»), «Вікна» (телеканал «СТБ»), «События» (телеканал «Україна»), «Репортер» (телеканал «Новий»). Дослідник шляхом експерименту та завдяки опитуванню з’ясовує, що певні телесюжети стимулюють активність недержавних об'єднань в Україні. Далі дослідник будує таблицю і відбиває в ній результати свого спостережння через детальний опис коєфіцієнтів такого впливу мас-медіа на суспільство (див. табл. 2.3 далі).
Таблиця 2.3
Ступінь впливу телевізійних новинних передач рейтингових мас-медіа України на формування (стимулювання активності) громадянського суспільства в Україні
(у період від 01.01.2012 до 01.06.2012)
№ п/п |
Назва новинної передачі і телеканалу |
Назва громадянської організації та коефіцієнт (max – 3,0) її активності після сюжету в теленовинах |
||
Партія регіонів |
Професійна спілка працівників важкої промисловості |
Всеукраїнське об’єднання захисників тварин |
||
1 |
«Подробности» (телеканал «Інтер») (сюжет «Вбивство Оксани Макар») |
1,3 |
0,1 |
0,3 |
2 |
«ТСН» (телеканал «Студія 1+1») (сюжет про Межигір’я) |
2,4 |
0,5 |
1,1 |
3 |
«Факти» (телеканал «ICTV») (сюжет про загибель 5 українських туристів у Словакії) |
0,3 |
0 |
0 |
4 |
«Вікна» (телеканал «СТБ») (сюжет про пікетування Українського дому в Києві) |
2,0 |
1,8 |
1,0 |
5 |
«События» (телеканал «Україна») (сюжет про отруєння еклерами 24 громадян на Житомирщині) |
1,1 |
0,9 |
1,2 |
6 |
«Репортер» (телеканал «Новий») (сюжет про вакцинацію безпритульних тварин в Україні) |
0,2 |
0 |
1,6 |
7 |
Середній показник коефіцієнту активності |
1,21 |
0,55 |
0,83 |
Аналіз показників табл. 2.3 свідчить про те, що дослідник використав кількісний опис (аналіз) та інтерпретацію даних. Якісний опис (аналіз) досліднику варто здійснити завдяки уважному вивчення та спостереженню за різницею між показниками, особливу увагу слід звернути на середніх показниках коефіцієнту активності. Зрозуміло, що найвищим (1,21) коефіцієнтом активності є той, який зафіксовано у «Партії регіонів». Найменший (0,55) коефіцієнт відповідає активності «Професійної спілки працівників важкої промисловості». Середнім поміж найвищим і найнижчим показником є показник 0,83, що характеризує активність «Всеукраїнського об’єднання захисників тварин». Якісний опис у такому співвідношенні показників коефіцієнтів активності громадянських організацій може спиратися на вирахування кратності показників активності «Всеукраїнського об’єднання захисників тварин» (ВОЗТ – 0,83) і «Професійної спілки працівників важкої промисловості» (ПСПВП – 0,55) щодо показника активності «Партії регіонів» (ПР – 1,21). Такий показник кратності вираховується шляхом ділення більшого числа на менше, наприклад, вимірюється кратність між показниками ПР (1,21) і ВОЗТ (0,83):
(2.4)
Одержаний дослідником показник 1,45 є кратністю, яка тлумачиться як те, що у період від 01.01.2012 до 01.06.2012 на активність громадської (недержавної) політичної організації «Партія регіонів» шість провідних (рейтингових) телевізійних каналів України здійснюють вплив у 1,45 разів більший, аніж на активність громадської (недержавної) організації «Всеукраїнське об’єднання захисників тварин».
З метою з’ясування кратності між ПР та ПСПВП щодо впливу на їхню активність сюжетів телевізійних новин шести рейтингових каналів досліднику необхідно знову звернутися до формули 2.4 (див. далі).
(2.4)
Одержаний дослідником показник кратності слід тлумачити як те, що у період від 01.01.2012 до 01.06.2012 на активність громадської (недержавної) політичної організації «Партія регіонів» шість провідних (рейтингових) телевізійних каналів України здійснюють вплив у 2,2 рази більший, аніж на активність громадської (недержавної) організації «Професійної спілки працівників важкої промисловості».
Дослідник, який звернувся до кількісного і якісного описів (аналізів) результатів дослідження у їхній єдності, повинний відчувати чітку межу між ними. У прикладі, наведеному раніше про вплив сюжетів в новинах рейтингових телеканалів на активність недержавних організацій України свідчить про те, що дані, відбиті у цифрах є першим ступенем інтерпретації. Другим ступенем інтерпретації слід вважати внесення цифрових показників до таблиці за певними принципами і критеріями. Підбиття підсумків у вигляді підрахування середніх показників або показників кратності є третім ступенем інтерпретації даних дослідження. Але найвищим ступенем інтерпретації результатів дослідження є відслідкування і з’ясування певних характеристик, отриманих під час інтерпретації першого, другого і третього ступенів. Перераховані три ступені інтерпретації одержаних даних є кількісним описом (аналізом). Саме три згаданих ступеня інтерпретації даних дослідження дають дослідникові право здійснювати якісний опис (аналіз), сутність якого полягає в тому, щоб помітити тенденції, різницю, особливості, закономірності, що можуть підтвердити або спростувати передбачення науковця. У наведеному прикладі такою тенденцією слід визначити те, що недержавна політична організація «Партія регіонів» швидше й інтенсивніше реагує на телесюжети в новинних передачах рейтингових каналів України, аніж це роблять недержавні організації
Отже, метод опису результатів дослідження завдяки «Всеукраїнське об’єднання захисників тварин» і «Професійна спілка працівників важкої промисловості».
Спираючись на наведений приклад застосування кількісного і якісного опису (аналізу) як методу дослідження, слід сформулювати висновок про те, що єдність кількісного і якісного опису (аналізу) доводить доцільність і дієвість формулювання висновків наукового пошуку.