
- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
Результати аналізу
текстів публіцистичних матеріалів на предмет
виявлення в них функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ
(за кодом – 2.1.4 – “Асиндентон”)
для іміджування українських політиків з позицій їх захисників та
№ п/п |
Назва публіцистичного матеріалу
|
Політик, якого іміджує журналіст
|
Кількість випадків використання інструменту 2.1.4 у різних формах у тексті |
|||||
Вп |
Вн |
Кпо |
Кн |
Кп |
Кф |
|||
Коефіцієнт λ |
Коефіцієнт μ |
Коефіцієнт ω |
||||||
1. |
Ігнатов І. Україна та Німеччина вимірили інвестиції [Киевские ведомости. – 13.11.2003. – С. 13] |
А. Кінах
|
2 |
0 |
67 |
0 |
3 |
1 |
2 |
0 |
0,3 |
||||||
2. |
Яригін І. Кому інтеграція, а кому провокаційна грація [Киевские ведомости. – 28.09.2003. – С. 4-5] |
В.Ющенко
|
15 |
0 |
0 |
8 |
7 |
10 |
15 |
0 |
1,4 |
||||||
3. |
Чеброва Т. Рубіновий хрест Олександра Малініна було видно з балкону третього ярусу [Бульвар. - № 29. – липень 2003. – С. 3] |
Л.Кучма
|
4 |
0 |
11 |
0 |
2 |
19 |
4 |
0 |
0,1 |
||||||
4. |
Чирва В. Генадій Самофалов: „Наші двері відкриті для інших фракцій” [Столичка. - № 168. – 24.11.2003. – С. 6] |
Г.Самофалов
|
4 |
0 |
4 |
0 |
3 |
3 |
4 |
3 |
1 |
||||||
5. |
Лозунько С. Стінка на стінку: Ющенко – Симоненко [2000.
|
В.Ющенко
|
1 |
3 |
1 |
27 |
26 |
72 |
0,33 |
27 |
2,8 |
||||||
|
С Е Р Е Д Н І Й П О К А З Н И К: |
|
5,2 |
0,6 |
16,6 |
7 |
8,2 |
21 |
5,0 |
6 |
1,12 |
Примітки:
Вп – кількість випадків, у яких журналісти вживають імена та посади позитивно відомих людей (VIP-персон) і про яких згадано у текстах, що розташовані поруч з тим текстом, в якому іміджується український політик, і які знаходяться на тій газетній сторінці, на якій є стаття, що аналізується;
Вн – кількість випадків, у яких журналісти вживають імена та посади негативно відомих людей, про яких згадано у текстах, що розташовані поруч з тим текстом, в якому іміджується український політик, і які знаходяться на тій газетній сторінці, на якій є стаття, що аналізується;
Коефіцієнт λ (новогрецьк. – ламда) співвідношення, з одного боку, Вп , з іншого боку, Вн; розраховується за формулою:
Кпо - кількість “позитивних” слів, які вжито журналістами і спрямовано прямо на захист українського політика, що іміджується у статі;
Кн - кількість “негативних” слів, які вжито журналістами і спрямовано прямо проти українського політика, що іміджується у статі;
Коефіцієнт μ (новогрецьк. – мі) співвідношення, з одного боку, Кн , з іншого боку, Кпо; розраховується за формулою:
Кп - кількість вживання прізвища, імені, по-батькові та посади українського політика, якого іміджує журналіст;
Кф - кількість вживання прізвищ, імен, по-батькові та посад тих фігурантів, на фоні яких журналіст іміджує українського політика.
Коефіцієнт ω (новогрецьк. – омега) співвідношення, з одного боку, показника кількості вживання прізвища, імені, по-батькові та посади того фігуранта, на фоні якого журналіст іміджує українського політика (Кф), з іншого боку, показника кількості вживання прізвища, імені, по-батькові та посади українського політика, якого журналіст іміджує (Кп); коефіцієнт ω розраховується за формулою:
Інтерпретація даних табл. 2.1 надала дослідникові можливість побудувати діаграми 2.2, 2.3 і 2.4 (див. рис. 2.5–2.7).
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2
Примітки:
“1” - кількість випадків (Вп), у яких журналісти вживають імена та посади позитивно відомих людей (VIP-персон) і про яких згадано у текстах, що розташовані поруч з тим текстом, в якому іміджується український політик, і які знаходяться на тій газетній сторінці, на якій є стаття, що аналізується;
“2” - кількість випадків (Вн), у яких журналісти вживають імена та посади негативно відомих людей, про яких згадано у текстах, що розташовані поруч з тим текстом, в якому іміджується український політик, і які знаходяться на тій газетній сторінці, на якій є стаття, що аналізується;
“Кінах А.” – іміджування політика А. Кінаха у статі:
Ігнатов І. Україна та Німеччина вимірили інвестиції [Киевские ведомости. – 13.11.2003. – С. 13];
“Ющенко В.” – іміджування (випадок перший) політика В.А. Ющенка у статі: Яригін І. Кому інтеграція, а кому провокаційна грація [Киевские ведомости. – 28.09.2003. – С. 4-5];
“Кучма Л.” – іміджування політика Л.Д. Кучми у статі: Чеброва Т. Рубіновий хрест Олександра Малініна було видно з балкону третього ярусу [Бульвар. - № 29. – липень 2003. – С. 3]
“Самофалов Г.” – іміджування політика Г.Г. Самофалова у статі:
Чирва В. Генадій Самофалов: „Наші двері відкриті для інших фракцій” [Столичка. – № 168. – 24.11.2003. – С. 6];
“Ющенко В.” – іміджування (випадок другий) політика В.А. Ющенка у статі: Лозунько С. Стінка на стінку: Ющенко – Симоненко [2000. № 33. – 15–23.08.2003. – С. А7].
Примітки:
–
кількість
“позитивних” слів (Кпо),
які вжито журналістами і спрямовано
прямо на захист українського політика,
що іміджується у статі;
–
кількість
“негативних” слів (Кн),
які вжито журналістами і спрямовано
прямо проти українського політика, що
іміджується у статі;
“Кінах А.” – іміджування політика А. Кінаха у статі:
Ігнатов І. Україна та Німеччина вимірили інвестиції [Киевские ведомости. – 13.11.2003. – С. 13];
“Ющенко В.” – іміджування (випадок перший) політика В.А. Ющенка у статі: Яригін І. Кому інтеграція, а кому провокаційна грація [Киевские ведомости. – 28.09.2003. – С. 4-5];
“Кучма Л.” – іміджування політика Л.Д. Кучми у статі: Чеброва Т. Рубіновий хрест Олександра Малініна було видно з балкону третього ярусу [Бульвар. - № 29. – липень 2003. – С. 3]
“Самофалов Г.” – іміджування політика Г.Г. Самофалова у статі:
Чирва В. Генадій Самофалов: „Наші двері відкриті для інших фракцій” [Столичка. - № 168. – 24.11.2003. – С. 6];
“Ющенко В.” – іміджування (випадок другий) політика В.А. Ющенка у статі: Лозунько С. Стінка на стінку: Ющенко – Симоненко [2000. № 33. – 15-23.08.2003. – С. А7].
Примітки:
– кількість (Кп) вживання прізвища, імені, по-батькові та посади українського політика, якого іміджує журналіст у статті,
– кількість (Кф) вживання прізвищ, імен, по-батькові та посад тих відомих фігурантів, на фоні яких журналіст іміджує українського політика;
“Кінах А.” – іміджування політика А. Кінаха у статті:
Ігнатов І. Україна та Німеччина вимірили інвестиції [Киевские ведомости. – 13.11.2003. – С. 13];
“Ющенко В.” – іміджування (випадок перший) політика В.А. Ющенка у статті: Яригін І. Кому інтеграція, а кому провокаційна грація [Киевские ведомости. – 28.09.2003. – С. 4-5];
“Кучма Л.” – іміджування політика Л.Д. Кучми у статті: Чеброва Т. Рубіновий хрест Олександра Малініна було видно з балкону третього ярусу [Бульвар. - № 29. – липень 2003. – С. 3]
“Самофалов Г.” – іміджування політика Г.Г. Самофалова у статті:
Чирва В. Генадій Самофалов: „Наші двері відкриті для інших фракцій” [Столичка. - № 168. – 24.11.2003. – С. 6];
“Ющенко В.” – іміджування (випадок другий) політика В.А. Ющенка у статті: Лозунько С. Стінка на стінку: Ющенко – Симоненко [2000. № 33. – 15-23.08.2003. – С. А7].
У діаграмі 2.2 (див. 2.5) відображено два показника: Вп і Вн, або, з одного боку, показник кількості випадків (Вп), у яких журналісти вживають імена та посади позитивно відомих людей і про яких згадано у текстах, що розташовані поруч з тим текстом, у якому іміджується український політик. З іншого боку, у діаграмі 2.2 подається і показник кількості (Вн), або показник кількості випадків, у яких журналісти вживають імена та посади негативно відомих людей, про яких згадано у текстах, що розташовані на тій же сторінці, де є стаття, у якій іміджується український політик. Співвіднесеність показників Вп і Вн дозволить дослідникові за формулою 2.1 вивести коефіцієнт λ (ламда). Порівняльний аналіз коефіцієнтів, що одержані при аналізі іміджування журналістами українських політиків дослідник може подати в табл. 2.2 (див. далі), а також діаграму 2.5 (див. далі).
Таблиця 2.2