Список використаних джерел

1. Малювати // Короткий тлумачний словник української мови : близько 6750 слів [за ред. Д.Г. Гринчишина]. – 2–ге вид., перероб. і допов. – К. : Рад. шк., 1988. – С. 148.

2. Рисувати // Короткий тлумачний словник української мови : близько 6750 слів [за ред. Д.Г. Гринчишина]. – 2–ге вид., перероб. і допов. – К. : Рад. шк., 1988. – С. 247.

1. Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям

Опис результатів спостереження можна здійснювати завдяки цифрам, формулам, таблицям шляхом інтерпретації даних відповідно у цифрових показниках; стислому й точному цифровому висловленню або визначенню, ряду величин (елементів, відношень тощо), що виражений умовними знаками (цифрами); відомостям про будь-що, які розміщені по графам.

Опис результатів спостереження завдяки цифрам здійснюється у такому порядку (наведений приклад є типовим):

1. наприклад, вивчаючи типологію, характеристики, домінанти сучасної релігійної преси України, дослідник приймає за 100 %, наприклад, 48 видань; у такому випадку 14 видань, що виходять під протекторатом Московського патріархату (Українська православна церква Московського патріархату – УПЦ МП), дослідник інтерпретує у показникові 29,2 %, оскільки 14 видань від 48 складає такий показник.

2. у свою чергу, 21 видання, яке виходить під протекторатом Української православної церкви Київського патріархату (далі – УПЦ КП), буде інтерпретовано показником 43,7 %;

3. 5 видань, які контролює Українська автокефальна церква (УАЦ), повинні інтерпретуватися дослідником показником 10,4 %;

4. 8 видань, що виходять під протекторатом Римсько-католицької церкви в Україні (РКЦУ), можуть бути виражені дослідником показником 16,6 %;

5. у сумі цифрові дані, що інтерпретовані у відсотки як показники кількості видань кожної із згаданих церков України, повинні складати 100 %; дослідник повинний перевірити суму шляхом складання: УПЦ МП – 29,2 % + УПЦ КП – 43,7 % + УАЦ – 10,4 % + РКЦУ – 16,6 % = 99,9 % (округлено – 100 %), що й потрібно було довести.

Отже, цифрові показники є найбільш об’єктивними засобами інтерпретації даних, які є підґрунтям для доведення істинності або неістинності положення, що доводиться дослідником.

Опис результатів спостереження можна здійснювати завдяки формулам, або стислому й точному цифровому висловленню (визначенню), або ряду величин (елементів, відношень тощо), що виражений умовними знаками (цифрами). Наприклад, вивчаючи структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України, дослідник прагне дізнатися, наприклад, про те, яка кількість видань для дітей в Україні за період незалежності країни була видана в Україні, і яка кількість – за її межами. З цією метою дослідникові варто позначити суму математичним символом «∑». Кількість видань для дітей, виданих в Україні можна позначити іншим символом, наприклад, Ω_У – «омега» з нижнім індексом у формі літери «У». У такому випадку видання для дітей, видані не в Україні, варто буде позначити тією самою літерою «омега», але з нижнім індексом «НУ», що буде означати «не в Україні» – Ω_НУ. Виходячи з позначень, прийнятих дослідником у робочому порядку, суму видань для дітей, виданих в Україні та поза її межами, наприклад, за 2013 рік, можна з’ясувати завдяки простій формулі, що подано далі (див. формулу 2.1).

∑ рік = Ω_У + Ω_НУ (2.1)

Якщо дослідникові треба з’ясувати, яку кількість видань, вироблених в Україні та поза її межами, було виготовлено в середньому за один місяць 2013 року, йому варто звернутися до декілька ускладненої формули (див. далі формулу 2.2).

У числівнику формули 2.2 дослідник дізнається про суму виданих за весь 2013 рік видань в Україні та за її межами. У знаменнику показник «12» свідчить про 12 місяців 2013 року. Отже, завдяки формулі 2.2 дослідник може дізнатися про те. яка середня кількість видань для дітей здійснена в Україні та за її межами у 2013 році.

Опис результатів спостереження дослідник може здійснювати завдяки таблиці (відомостям про будь-що, які розміщені по графам).

Наприклад, дослідник, вивчаючи медіаобраз Криму в поліетнічному інформаційному просторі Автономної Республіки Крим за період від 2002 року до 2007 року, хоче методом опису упорядкувати відомості щодо кількості публікацій про українців у газетах, що видавалися в Автономній Республіці Крим за 2007 рік. З цією метою дослідник повинен використати таблицю (приклад див. далі – табл. А).

Таблиця А

Кількість публікацій про українців у газетах, що видавалися в

Автономній Республіці Крим за 2007 рік

№ п/п	Назва газети	Кількість (кількість/%) публікацій про:
		татар	українців	росіян
	Первая крымская	12/11,9	8/14,8	5/17,5
	Крымская правда	23/22,8	15/27,8	3/10.7
	Крымское время	20/19,8	10/18,5	6/21,4
	Голос Крыма	13/12,9	5/9,2	4/14,3
	Полуостров	19/18,8	11/20,4	9/32,1
	Кримська світлиця	14/13,7	5/9,2	1/3,6
	УСЬОГО:	101/100	54/100	28/100

Аналізуючи інтерпретовані у таблиці А дані, дослідник може дійти висновків про те, що:

1. 2007 року найбільша кількість публікації про татар (22,8 %) надрукована в газеті «Крымская правда»;

2. того самого року найбільша кількість журналістських матеріалів про українців (27,8 %) була зафіксована в тій самій газеті «Крымская правда»;

3. найбільша кількість публікацій про росіян (32,1 %) у 2007 році була здійснена в газеті «Полуостров».

Отже, метод опису результатів дослідження може з успіхом надавати дослідникові потрібну інформацію, за допомогою якої останній здатний ефективно формулювати висновки про предмет наукового пошуку.