
- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
Здійснюється шляхом графічного зображення (лініями, контурами, штрихами), що відбите в системі координат у вигляді стовпчиків (див. рис. 3 далі). Для спрощення тлумачення опису результатів дослідження завдяки діаграмі варто звернутися до спостереження, описаного раніше – реакції молоді віком від 18 до 35 років на обговорення в Верховній Раді України Закону України «Про регіональні мови України» у липні 2012 року.
Побудова діаграми як однієї з форм опису результатів дослідження завдяки рисунку передбачає, передусім, вибір типу діаграми. Це варто зробити, звернувшись до закладки «Вставка» в програмі Office 2007–2010. Після відкриття згаданої закладки необхідно знайти рядок «Рисунок», після
чого відкрити команду «Діаграма». Наприклад, дослідник обирає першу за списком «Гістограму» (зображення стовпчиків на тлі сітки гістограми). Утворивши гістограму як вид діаграми, дослідник може формулювати очевидні висновки. Наприклад, з гістограми видно, що найвищими стовпчиками є ті, які зображено під записом по вісі Y «Захід». Найнижчими стовпчиками є ті, що зображено над записом «Південь». Таке співвідношення висоти стовпчиків свідчить про те, що найнегативніші думки проти нового Закону України «Про регіональні мови України» були висловлені молоддю західного регіону країни, невисокий рівень показників негативного ставлення до згаданого Закону декларують молоді люди Півдня. Інші висновки про тенденції і детальні моменти реакції молоді України дозволяє чітко реєструвати метод опису результатів спостереження у формі рисунку.
Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
Здійснюється шляхом графічного зображення (лініями, контурами, штрихами), що відбите у вигляді кола, розділеного на декілька сегментів (див. рис. 4 далі). Тлумачення опису результатів дослідження завдяки циклограмі варто здійснити на попередньому прикладі спостереження за реакцією молоді віком від 18 до 35 років на обговорення в Верховній Раді України Закону України «Про регіональні мови України» у липні 2012 року.
Опис результатів спостереження завдяки циклограмі як виду діаграми дозволяє дослідникові наочно переконатися у своїх здогадках та передбаченнях. Наприклад, візуальний аналіз циклограми, зображеної на рис. 4, дозволяє констатувати, що найвищий показник (90 %) негативного ставлення до згаданого Закону фіксується у відповідях молоді віком від 18 до 22 років, яка проживає на Заході України. Разом із тим, найнижчим показником (17 %) є той, який засвідчує негативне ставлення до закону з боку молоді вказаного віку, яка проживає на Півдні України. Щодо молоді віком від 18 до 22 років, яка проживає на Сході й на Півночі, співвідношення секторів циклограми свідчить про майже однакове негативне ставлення до Закону.
Отже, опис результатів спостереження завдяки рисунка, на яких зображено штрихами, лініями, пунктирами співвідношення між показниками дослідження, озброює дослідника впевненістю, яка ґрунтується на наочному науковому аналізі отриманих даних.