2.1.2.2. Опис завдяки схемам

Опис завдяки схемі здійснюється з метою унаочнення (ілюстрації) думку того, хто робить спостереження. Наприклад, для швидкої фіксації порядку розміщення столів, за якими сидять досліджувані, вчений може намалювати схему (див. схему 1 далі).

Схема 1

Схема розташування досліджуваних

під час здійснення спостереження

Примітки:

- стіл, за яким сидить досліджуваний;

- досліджувана-жінка;

- досліджуваний-чоловік;

1,2, 3, …8 – шифр досліджуваного.

У вигляді прямокутників дослідник зобразить столи, у вигляді маленьких кіл – досліджуваних жіночої статі, трикутників – досліджуваних чоловічої статі. При такому графічному описові результатів спостереження варто під схемою здійснити розшифровку значення кожної фігури, зображеної на схемі. Традиційно це роблять під записом «Примітки». Кожна схема повинна мати назву. Варто пронумерувати кожну геометричну фігуру-знак, оскільки далі необхідно буде здійснювати вербальний опис, розшифровуючи словами і реченнями зображене на схемі 1.

Список використаних джерел

1. Знак // Короткий тлумачний словник української мови : близько 6750 слів [за ред. Д.Г. Гринчишина]. – 2–ге вид., перероб. і допов. – К. : Рад. шк., 1988. – С. 101.

2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям

Опис результатів спостереження завдяки рисункам або фотографіям здійснюється з метою повної і точної фіксації спостережуваних явищ, процесів, поведінки тих і того, що є предметом вивчення.

Варто розрізнювати значення термінів «малюнок» і «рисунок». Малюнком, як свідчить тлумачний словник, називають «зображення олівцем, вугіллям, фарбами якогось предмету на папері або полотні. На противагу малюнкові термін «рисунок» означає зображення, відтворення від руки за допомогою графічних засобів (штрихів, плям, контурних ліній)». Останній термін активно використовується в науковій літературі і є нормою для означення графічних зображень у наукових працях. До рисунків слід віднести графіки, діаграми, циклограми, які ілюструють результати інтерпретації одержаних дослідником даних.

Опис результатів спостереження завдяки рисункам або фотографіям має такі переваги:

1. він є дослідницьким інструментом як емпіричних, так і теоретичних досліджень;

2. яскраво і точно ілюструє результати інтерпретації одержаних дослідником даних;

3. підтверджує або спростовує висунуту гіпотезу;

4. дозволяє побачити факт;

5. дозволяє через багато років у точності поновити уявлення про зафіксований факт;

6. дозволяє дослідникові помітити і відслідкувати тенденції досліджуваних фактів.

Опис результатів дослідження завдяки графікам

Здійснюється шляхом графічного зображення (лініями, контурами, штрихами), що відбите в системі координат (див. рис. 2 далі).

Наприклад, відбиваючи результати спостереження за реакцією молоді віком від 18 до 35 років на обговорення в Верховній Раді України Закону України «Про регіональні мови України» у липні 2012 року, дослідник має створити систему координат. По вісі Х (горизонталь) йому необхідно відкласти відсотки (%) від 0 до 100. По вісі Y слід відкласти чотири маркери, а саме: «Схід», «Північ», «Захід» і «Південь», що буде відповідати регіонам, у яких було здійснене спостереження під час проведення опитування респондентів. Далі на графіку слід позначити вікові групи опитуваних. Таких групи три (від 18 до 22 років, від 23 до 28 років та від 29 до 35 років). З метою розрізнення ліній графіка в просторі його утворення дослідникові необхідно нанести лінії різного кольору. Для утворення ліній слід відкласти показники на сітці графіка (такі сітка утворена завдяки пунктирним лініям,

перетин яких утворює правильні прямокутники). Наприклад, на Сході України 38 % молоді від 18 до 22 років ставляться негативно до обговорення згаданого Закону (дослідник відкладає на сітці графіка точку, що відповідає 38 % по вісі Y). На Півночі 36,6 % молоді вказаного віку негативно ставляться до Закону (дослідник відкладає показник 36,6 % по вісі Y). Відповідно слід відкласти показники, що відбивають стан негативного ставлення молоді віком від 18 до 22 років на Заході і Півдні (відповідно 90 % і 17 %). Після того, як точки на сітці відкладені, дослідникові треба поєднати їх лініями, від чого утвориться ламана лінія. Так само дослідникові необхідно зробити і з іншими показниками. Коли всі лінії будуть нанесені на сітку графіка, утвориться наочна «картина» результатів опитування. Саме опис результатів спостереження завдяки графіку дає можливість сформулювати перші висновки, які у наведеному прикладі свідчать про те, що:

1. найвищій (95 %) показник негативного ставлення молоді України до обговорення в Верховній раді Закону України «Про регіональні мови України», яке відбулося на початку липня 2012 року, зафіксований на Заході України у віковій групі від 29 до 35 років;

2. найнижчий (17 %) показник негативного ставлення молоді України до згаданого закону спостерігається на Півдні серед молоді віком від 18 до 22 років.

Перші висновки є неглибокими, констатуючими, але важливими для формулювання у подальшому глибоких висновків про основну тенденцію у поведінці молоді України віком від 18 до 35 років під час обговорення в Верховній раді Закону України «Про регіональні мови України», яке відбулося на початку липня 2012 року. Основною тенденцією є те, що видно при погляді на графік. Три лінії графіку переломлюються в трьох точках майже з однією тенденцією, а саме – вони повторюють свій напрямок. Така тенденція може бути сформульована дослідником як «різний рівень негативного ставлення молоді до обговорюваного Закону». Враховуючи констатацію провідної тенденції, відбитої на графіку, дослідник може сформулювати загальні висновки.

1. У всіх чотирьох регіонах України молодь віком від 18 до 35 років фіксує негативне ставлення до Закону.

2. Всі три вікові категорії молодих українців найактивніше декларують своє негативне ставлення до Закону на Заході.

3. Досить стримано заявили про своє негативне ставлення до обговорювання Закону представники трьох вікових груп опитуваних на Сході й на Півдні.

Отже, на прикладі аналізу показників графіка було встановлено, що результати опису у вигляді рисунку можуть суттєво просунути дослідника до об’єктивних висновків у вивченні предмета наукового пошуку.