- •3.1. Методи емпіричного дослідження
- •3.2. Методи теоретичного дослідження
- •4.1. Загальні методи
- •4.2. Загальнонаукові методи
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «методологія досліджень соціальних комунікацій»
- •Основні терміни навчального курсу
- •Список використаних джерел
- •2.Актуальність навчальної дисципліни
- •3.Об'єкт і предмет навчального курсу
- •4.Структура навчальної дисципліни
- •Тема 8. Конкретно-наукові методи дослідження соціальних комунікаціях
- •Тема 9. Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Тема 10. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
- •Концепції соціальних комунікацій
- •Список використаних джерел
- •Зв'язок навчального курсу «Методологія досліджень соціальних комунікацій» з іншими навчальними предметами
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Частина друга
- •Методологія як наука
- •Основні особливості наукового пізнання
- •Структура і рівні наукового пізнання
- •Проблема – гіпотеза – теорія
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Розділ 2 методи наукового пізнання
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ
- •Список використаних джерел
- •2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
- •2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
- •2.1.2.2. Опис завдяки схемам
- •Список використаних джерел
- •2.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям
- •Опис результатів дослідження завдяки діаграмі
- •Опис результатів дослідження завдяки циклограмі
- •Список використаних джерел
- •Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям
- •Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць
- •Результати аналізу
- •Результати аналізу
- •Кількісний і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису
- •2.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2. Методи теоретичного дослідження
- •2.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ
- •2.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію
- •2.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •2.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Осмислення глибинних рівнів дійсності фахівцем із соціальних комунікацій, який ґрунтує дослідження на категоріях діалектики, здійснюється при використанні категорій “сутність” та “явище”.
- •3.1.2. Методи альтернатив діалектики
- •Список рекомендованих джерел
- •3.2. Загальнонаукові методи
- •3.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складники
- •Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле
- •Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника
- •3.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів
- •3.2.5.1. Повна індукція
- •Наведений раніше приклад можна віднести до прикладу емпіричної індукції, тому що не важко перевірити всі згадані щотижневики, щоб підтвердити висновок.
- •3.2.5.2. Неповна індукція
- •3.2.5.3. Наукова індукція
- •3.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій
- •3.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.
- •3.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків
- •3.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру
- •Читається таким чином: “Реально, що висловлювання а є необхідним”.
- •Читається так: “Реально, що висловлювання а є випадковим”.
- •Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження
- •Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета
- •3.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного
- •Список рекомендованих джерел
- •Класифікація методів пізнавальної діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://pidruchniki.Ws/12980416/filosofiya/ klasifikatsiya_metodiv_piznavalnoyi_diyalnosti
- •Теми рефератів
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •03179, Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49
- •Холод Олександр Михайлович
- •280 Публікацій, до кола яких входять
- •14 Монографій, 17 навчальних посібників і курсів лекцій.
Список використаних джерел
Андреева Г.М. Социальная психология : ученик / Андреева Г.М. – 5-е узд., испр. и доп. – М. : Аспект Пресс, 2003. – С. 58.
Метод спостереження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.textbooks.net.ua/content/view/105/11/
Наблюдение // Большая психологическая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2007. – С. 258.
Спостереження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : uk.wikipedia.org/wiki/Спостереження
Спостереження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/18060203/psihologiya/sposterezhennya
2.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження
Описом слід називати фіксацію інформації про предмет вивчення завдяки словам (не знакам), знакам (не словам), схемам, малюнкам, графікам, діаграмам, циклограмам, цифрам, таблицям тощо.
2.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам
Опис результатів спостереження завдяки буквам, словам відбувається у двох формах:
запис літерами, звичайними загальновживаними словами і реченнями тих змін, на фіксацію за якими було спрямовано спостереження (побутове спостереження);
запис спеціальними словами (термінами) і простими реченнями змін, які очікувалися під час здійснення спостереження (наукове спостереження).
Запис, здійснений як результат проведення наукового спостереження у свою чергу розгалужується на:
запис друкованим способом;
запис рукописним способом (від руки).
Зрозуміло, що якість запису друкованим способом набагато підвищує потенціал фіксації, оскільки дозволяє без плутанини і зайвого напруження уваги дослідника знайомитися із змістом зафіксованого.
Варто відрізняти опис результатів спостереження завдяки буквам, словам від опису результатів завдяки знакам (не буквам, не словам). Під знаками розуміється не алфавіт (графічне зображення букви), а те, що не відноситься до алфавіту як системи знаків. За визначенням тлумачного словника, знаком слід називати мітку, зазначку, предмет, явище, яким позначається, виражається щось. Отже, опис результатів спостереження завдяки знакам (не буквам, не словам) здійснюється за рахунок графічних зображень, які не є буквами, словами тієї мови, яка є провідною для опису. Наприклад, запис речення «Під час спостереження впродовж 3 хвилин було чути розмову в коридорі» дослідник може здійснити графічно, зображаючи на берегах запис «3 хв.». В іншому прикладі запису результатів спостереження замість речення «Відповідь відсутня» спостерігач може записати «–».
Під час фіксації результатів завдяки знакам (не буквам, не словам) варто врахувати декілька правил.
Не варто зловживати знаками, оскільки через певний час, коли розшифровка знаків буде відсутня, дослідник може не пригадати точного значення власного знаку.
Щоразу, коли дослідник шифрує знаками власні записи, варто під рукою мати їхню розшифровку.
Щоразу, коли дослідник здійснюватиме дешифровку запропонованих ним і використаних знаків, варто здійснювати опис спостереженого одно образно, не змінюючи зашифрованих формулювань.
Кожний запропонований для шифрування знак повинен мати тільки одне значення.
Знаки не повинні бути складними для сприйняття. Замість, наприклад, знаку «)(» варто здійснити запис, наприклад, знаком «(».