233

Холод О.М.

МЕТОДОЛОГІЯ

ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

Холод О.М.

МЕТОДОЛОГІЯ

ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Навчальний посібник

Київ

2013

ББК 659.4

Х 73

УДК 316.22-316.77 + 159.3

Рецензенти:

Д.П. Гавра – доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри зв’язків із громадськістю факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного університету;

координатор російської участі в міжнародному консорціумі університетів «Медіа, культура і комунікація»

(м. Санкт-Петербург, Росія)

В.Ф. Іванов – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри реклами та зв’язків із громадськістю Київського національного університету імені

Тараса Шевченка; президент Академії української преси

(м. Київ, Україна)

Холод Олександр

Х 73 Методологія досліджень соціальних комунікацій : навч. посіб. / Холод О. – К. : Київський міжнародний університет, 2013. – 345 с.

У навчальному посібнику подано матеріал про методологію досліджень соціальних комунікацій.

Автор пропонує інформацію про методологію наукового пізнання, розглядає методи наукового пізнання за критерієм «наявність/відсутність практичного дослідження» та за критерієм «обсяг загальної/конкретної репрезентації знань».

Навчальний посібник буде корисним для студентів, науковців-викладачів, які навчаються, викладають або здійснюють дослідження в межах наукової галузі «Соціальні комунікації».

ISBN 966-594-245-3

ББК 659.4

Х 73

УДК 159.3

© Холод Олександр, 2013

© Київський міжнародний університет, 2013

ЗМІСТ

Стор.

ЧАСТИНА ПЕРША

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ»

1. Основні поняття навчального курсу.

2. Актуальність навчальної дисципліни.

3. Об'єкт і предмет навчального курсу.

4. Структура навчальної дисципліни.

5. Концепції соціальних комунікацій.

6. Зв'язок обговорюваного навчального курсу з іншими навчальними предметами.

ЧАСТИНА ДРУГА

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ У НАУКАХ ПРО СОЦІАЛЬНЕ

Розділ 1. МЕТОДОЛОГИЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

1. Методологія як наука

2. Наукове знання, його специфіка і будова

3. Основні особливості наукового пізнання

4. Специфіка пізнання соціальних явищ.

5. Історичний характер науки і наукового пізнання

6. Структура і рівні наукового пізнання

7. Проблема – гіпотеза – теорія

8. Взаємодія наукової теорії і практики

Список використаних та рекомендованих джерел

Питання для самоперевірки засвоєних знань

Навчальні завдання

Теми рефератів

Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

Розділ 3. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ (за критерієм «наявність/відсутність практичного дослідження)

3.1. Методи емпіричного дослідження

3.1.1. Спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів і явищ

3.1.2. Опис як фіксація результатів спостереження

3.1.2.1. Опис завдяки словам і знакам

3.1.2.2. Опис завдяки схемам

3.1.2.3. Опис завдяки рисункам (графікам, діаграмам, циклограмам) або фотографіям

3.1.2.4. Опис завдяки цифрам, формулам, таблицям.

3.1.2.5. Опис як єдність слова, знаку, схеми, рисунку, цифрових показників, формул і таблиць

3.1.2.6. Кількісний опис і якісний опис. Єдність кількісного і якісного опису

3.1.3. Вимірювання як процес порівняння отриманої у дослідженні величини з еталоном

3.1.4. Експеримент як спостереження в контрольованих умовах

Список використаних та рекомендованих джерел

Питання для самоперевірки засвоєних знань

Навчальні завдання

Теми рефератів

Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

3.2. Методи теоретичного дослідження

3.2.1. Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, що спрямовані на розкриття сутності досліджуваних процесів та явищ

3.2.2. Аксіоматичний метод як висування положень, що не вимагають доведення, і виведення на їх основі тез, що утворюють аксіоматичну теорію

3.2.3. Статистичні методи як визначення середніх значень, що характеризують всю сукупність досліджуваних предметів

3.2.4. Гіпотетико-дедуктивний метод як висування гіпотези та доведення її вірності або хибності завдяки дедукції

Список використаних та рекомендованих джерел

Питання для самоперевірки засвоєних знань

Навчальні завдання

Теми рефератів

Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

Розділ 4. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ (за критерієм «обсяг загальної/конкретної репрезентації знань»)

4.1. Загальні методи

4.1.1. Діалектичний метод

4.1.2. Методи альтернатив діалектики

Список використаних та рекомендованих джерел

Питання для самоперевірки засвоєних знань

Навчальні завдання

Теми рефератів

Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

4.2. Загальнонаукові методи

4.2.1. Аналіз як розчленування цілого предмету на складові частини

4.2.2.Синтез як з’єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле

4.2.3. Абстрагування як відволікання від ряду властивостей і відносин досліджуваного явища і зосередження на властивостях і відносинах, які цікавлять дослідника

4.2.4. Узагальнення як встановлення загальних властивостей і ознак предмета дослідження

4.2.5. Індукція як виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів

4.2.5.1. Повна індукція

4.2.5.2. Неповна індукція

4.2.5.3. Наукова індукція

4.2.5.4. Причинний зв’язок між явищами соціальних комунікацій

4.2.5.5. Редукція у встановленні причинних зв’язків.

4.2.5.6. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків

4.2.6. Дедукція як виведення від загальних засновків висновок часткового характеру

4.2.7. Аналогія як формулювання висновку про подібність на підставі подібності одних ознак предметів, переносячи такі ознаки на загальне уявлення про предмет дослідження

4.2.8. Моделювання як створення і вивчення копії досліджуваного предмета

4.2.9. Класифікація як розподіл об’єктів по групах у залежності від їх ознак і фіксування закономірних зв’язків між групами в системі конкретної галузі знань

4.2.10. Метод сходження від абстрактного до конкретного

Список використаних та рекомендованих джерел

Питання для самоперевірки засвоєних знань

Навчальні завдання

Теми рефератів

Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

Витоки соціальної комунікації пов'язані з вивченням соціальних чинників, сприяючих формуванню соціального знання й оцінних категорій комунікації. Саме ключове поняття "Соціальні комунікації", що було центральним для соціології XX століття, зазнало зміни. Сьогодні воно застосовується в трьох методологічних контекстах. Ці три підходи в певних аспектах навіть суперечать один одному. Перш за все, ця причина не дозволила донині збудувати струнку теорію соціальної комунікації.

Шарков Ф.І.