Методична вказівка практичного заняття для лікарів−інтернів

Цикл: травматологія та ортопедія

Заняття № 3.3.5

1. Тема: Переломи діафізу стегна.

2. Кількість годин - 5.

3. Місце проведення: Перев’язочні та операційні ортопедо-травмато-логічних відділень обласної, міської та дитячої лікарень, травматоло­гічні пункти міської та дитячої лікарень, палати ортопедо-травматологічних відділень вказаних лікарень.

4. Мета: Вдосконалення знань і навичок, з питань діагностики, консервативних і оперативних методів лікування хворих з переломами діафізу стегна.

5. Актуальність теми: Переломи діафізу стегна відносяться до тяжких травм, оскільки часто супроводжуються шоком і значним крововиливом у тканини, а також ускладненнями з боку судин і периферичних нервів. Тому детальне вивчення та своєчасна діагностика дозволять попередити ускладнення та призначити кваліфіковане лікування.

6. Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті:

• анатомо-фізіологічні особливості діафізу стегна;

• особливості кровопостачання стегна;

• особливості зміщення уламків при переломі діафізу стегна на різних рівнях;

• класифікація переломів діафізу стегна;

• клініка переломів діафізу стегна;

• рентгенобстеження при переломах стегна;

• лікування переломів діафізу стегна;

• покази до скелетного витягання, методики лікування;

• скелетне витягання при переломах діафізу стегна (показання, методика, техніка скелетного витягання при переломах різного рівня діафізу стегна);

• використання інших методів лікування (ЛФК, масаж, фізіопроцедури);

• застосування кокситної пов’язки при переломах стегна, доцільність використання;

• інтра та екстрамедулярний остеосинтез стегнової кістки (показання) види фіксаторів, методика, техніка, недоліки та переваги, ускладнен­ня);

• позавогнищевий остеосинтез стегнової кістки апаратом Ілізарова (показання, методика, техніка накладання, подальше лікування);

• лікування відкритих переломів діафізів стегнової кістки;

• помилки та ускладнення консервативного та оперативного лікування переломів діафізу стегна;

• медична реабілітація хворих з переломами діафізу стегна.

7. Перелік практичних навичок, які підлягають удосконаленню (засвоєнню) на занятті:

• встановити показання до методів лікування при закритих та відкритих переломах діафізу стегнової кістки;

• клінічно та рентгенологічно встановити перелом стегна, сформулювати діагноз;

• накласти скелетне витягання при різних рівнях переломів;

• визначити найбільш ефективний вид остеосинтезу при закритих та відкритих переломах діафізу стегна);

• скласти та призначити схему комплексного функціонального лікування;

• самостійно виконувати різні етапи травматологічних оперативних втручань при переломах діафізів стегнової кістки.

• асистувати під час операцій.

8. План проведення заняття (перелік послідовності роботи лікаря-інтерна):

• відповіді на запитання викладача - 30 хв.;

• обстеження хворих - 30 хв.;

• участь у репозиції, накладання скелетного витягання та гіпсових по­в'язок-60 хв.;

• робота з інструментарієм та апаратурою - 30 хв.;

• участь в планових та ургентних операціях - 110 хв.;

• робота в палатах, перев’язочних - 40 хв.;

• обговорення методик лікування - 15 хв.;

• підсумки практичного заняття - 15 хв.

9. Завдання для самостійної підготовки поза учбовою сіткою: ознайоми­тись з особливостями методик запланованих операцій, вивчити основні технічні характеристики використовуваних фіксаторів та апаратних засо­бів, оперативні доступи до кісток, суглобів та судинно-нервових пучків, накладання компресійно-дистракційних апаратів.

10. Джерела інформації:

1. Вернигора І. П. та співавт. – Посібник з актуальних проблем кістково-гнійної хірургії та методів консервативного лікування. – Київ 1999.

2. Голяховский В., Френкель В. – Руководство по чрескостному остеосинтезу методом Илизарова.– Москва, 1999.

3. Кованов В. В., Травин А. А.–Хирургическая анатомия конечностей человека.– Москва, 1983.

4. Каплан А. В. с соавт. – Гнойная травматология костей и суставов. Москва, 1985.

5. Мюллер М. Е., Альговер М., Шнейдер Р., Виллингер Х.– Руководство по внутреннему остеосинтезу. Методика, рекомендованая группой АО (Швейцария).– Москва, 1996.

6. Олекса А. П.– Травматологія. Підручник.– Львів, 1996.

7. Ревенко Т. А. с соавт.– Операции при травмах опорно-двигательного аппарата (атлас).– Москва, 1987.

8. Шапошников Ю. Г. –Травматология и ортопедия (руководство для врачей в 3 томах).– Москва, 1997.

9. Сhapmen M. W. – Operative orthopaedics. Volume I-III.– Philadelphia, 1993.

10. Jakob R. P., Staubli H. U., The knee and cruciate ligaments.– Berlin Heidelberg, New York.: Springer, 1992

Затверджено на засіданні кафедри “___”_______200__р., протокол № ___

Переглянуто на засіданні кафедри “___”_______200__р., протокол №___

МОЗ України

Тернопільський державний медичний університет ім.. І.Я. Горбачевського

кафедра хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними ендоскопічними технологіями та хірургічними дисциплінами ФПО