Методична вказівка практичного заняття для лікарів−інтернів

Цикл: травматологія та ортопедія

Заняття № 3.4.2

1. Тема: Ушкодження в ділянці гомілково-ступневого суглоба

(біомеханіч­ні основи та клініка).

2. Кількість годин - 5.

3. Місце проведення: перев’язочні та операційні ортопедо-травмато-логічних відділень обласної, міської та дитячої лікарень, травматологіч­ні пункти міської та дитячої лікарень, палати ортопедо-травматологічних відділень вказаних лікарень.

4. Мета: Вдосконалення знань і навичок, застосування консервативних і оперативних методів лікування хворих з ушкодженнями в ділянці гомілково-ступневого суглоба (біомеханічні основи та клініка).

5. Актуальність теми: Ушкодження в ділянці гомілково-ступневого суглоба часто призводять до тривалої непрацездатності так, як гомілково-ступневий суглоб є складним анатомічним утвором, до якого входить багато суглобових поверхонь. Тому детальне вивчення та своєчасна діагностика дозволять надати відповідне лікування та попередити подальші ускладнення у вигляді посттравматичного артрозу.

6. Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті:

• анатомія та фізіологія дистального міжгомілкового та гомілково-ступневого суглобів;

• види та об’єм рухів в гомілково-ступневому суглобі та міжгомілковому синдесмозі;

• види та напрямок дії травмуючих сил на гомілковоступневий суглоб;

• класифікація ушкоджень гомілково-ступневого суглоба;

• абдукційно-еверсійні та аддукційно-інверсійні ушкодження гомілково-стопного суглоба (частота, характерні пошкодження та їх механізм);

• розриви дельтовидної зв’язки гомілково-ступневого суглоба (механізм, ступені ушкодження, клініко-рентгенологічна діагностика);

• розриви та відриви зовнішньої зв’язки гомілково-ступневого суглоба (механізм, ступені ушкодження, вплив на стабільність гомілково-ступневого суглоба, клінічна та рентгенологічна діагностика;

• розриви зв’язок дистального міжгомілкового синдесмоза (вид та напря­мок дії травмуючої сили, механізм ушкодження, ступені розриву, ускладнення);

• клінічна та рентгенологічна діагностика розходження гомілкових кісток та підвивиху стопи;

• ізольований згинальний (флексійний) перелом заднього краю голінки (механізм, види зміщення та їх частота, клініко-рентгенологічна діагностика);

• ізольований розгинальний (екстензійний) перелом переднього краю гомілки (механізм, види зміщень, клініко-рентгенологічна діагностика);

• переломи Дюпюітрена і Мальгеня - клініко-рентгенологічна діагностика;

• переломовивих Мезонева, переломи Лаунштейна та Десто-Потта клініко-рентгенологічна діагностика, ускладнення;

• підвивих стопи (види, вплив на статико-динамічну функцію, клініко-рентгенологічні критерії діагностики);

• функціональна оцінка зміщень при переломах в ділянці гомілково-стопного суглоба;

• диференційна діагностика ушкоджень в ділянці гомілково-стопного суглоба.

7. Перелік практичних навичок, які підлягають удосконаленню (засвоєн­ню) на занятті:

• на підставі анамнезу травми (механізм) обгрунтувати вид можливого ушкодження тих чи інших структур гомілково-ступневого суглоба;

• клінічно встановити вид та ступінь ушкодження;

• оцінити рентгенограми гомілково-стопного суглоба, виявити ознаки ушкоджень зв’язок, кісток, ступені зміщення;

• сформулювати клінічний діагноз при ушкодженнях в ділянці гомілково-стопного суглоба;

• біомеханічно обгрунтувати основні принципи репозиції та фіксації при переломах і розривах зв’язок, оцінити ефективність.

8. План проведення заняття (перелік послідовності роботи лікаря-інтерна):

• відповіді на запитання викладача -30 хв.;

• обстеження хворих - 30 хв.;

• розгляд рентгенограм - 25 хв.;

• обґрунтування і встановлення діагнозу ушкодження - 10 хв.;

• участь в репозиції, накладанні гіпсових пов’язок - 30 хв.;

• участь в планових операціях - 60 хв.;

• обговорення результатів репозиції та фіксації - 25 хв.;

• підсумки практичної діяльності -15 хв.

9. Завдання для самостійної підготовки поза учбовою сіткою: ознайомитись з особливостями методик запланованих операцій, вивчити основні технічні характеристики використовуваних фіксаторів та апаратних засо­бів, оперативні доступи до кісток, суглобів, накладання і зав’язування хірургічних швів та інші маніпуляції.

10. Джерела інформації:

1. Голяховский В., Френкель В. – Руководство по чрескостному остеосинтезу методом Илизарова.– Москва, 1999.

2. Кованов В. В., Травин А. А.–Хирургическая анатомия конечностей человека.– Москва, 1983.

3. Каплан А. В. с соавт. – Гнойная травматология костей и суставов. Москва, 1985.

4. Мюллер М. Е., Альговер М., Шнейдер Р., Виллингер Х.– Руководство по внутреннему остеосинтезу. Методика, рекомендованая группой АО (Швейцария).– Москва, 1996.

5. Олекса А. П.– Травматологія. Підручник.– Львів, 1996.

6. Ревенко Т. А. с соавт.– Операции при травмах опорно-двигательного аппарата (атлас).– Москва, 1987.

7. Шапошников Ю. Г. –Травматология и ортопедия (руководство для врачей в 3 томах).– Москва, 1997.

8. Сhapmen M. W. – Operative orthopaedics. Volume I-III.– Philadelphia, 1993.

Затверджено на засіданні кафедри “___”_______200__р., протокол № ___

Переглянуто на засіданні кафедри “___”_______200__р., протокол №___

МОЗ України

Тернопільський державний медичний університет ім.. І.Я. Горбачовського

кафедра хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними ендоскопічними технологіями та хірургічними дисциплінами ФПО