212

МОЗ України

Тернопільський державний медичний університет ім.. І.Я. Горбачевського

кафедра хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними ендоскопічними технологіями та хірургічними дисциплінами ФПО

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

Цикл: травматологія та ортопедія.

Заняття № 3.1.1-2

1. ТЕМА: Відкриті пошкодження кісток і суглобів.

2. Кількість годин – 5.

3. Місце проведення – палати, перев’язочні, операційні ортопедо - травматологічних відділень, травматологічні пункти міської та дитячої лікарень.

4. Мета: вдосконалення знань та навичок стосовно діагностики, лікування та профілактики ускладнень після відкритих пошкоджень кісток та суглобів.

5. Актуальність теми:

6. Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті:

- історичні аспекти в лікуванні відкритих пошкоджень кісток та суглобів;

- особливості збору анамнезу захворювання та анамнезу життя

при відкритих переломах;

- клінічна картина, особливості перебігу травматичної хвороби при відкритих переломах;

- профілактика розвитку травматичного шоку;

- особливості транспортної іммобілізації при відкритих переломах кісток і суглобів;

- обстеження хворого ( клінічно, рентгенологічно, лабораторні дані ), їх обґрунтування;

- вибір тактики лікування в залежності від типу, виду, характеру перелому кісток;

- обсяг первинної хірургічної обробки рани при відкритих переломах довгих кісток та при відкритих внутрішньосуглобових пошкодженнях;

- особливості заглибного стабільно – функціонального остеосинтезу;

- покази до позавогнищевого стабільного остеосинтезу на базі шпицевих та стержньових апаратів зовнішньої фіксації;

- методика пошарового дренування ран після відкритих переломів;

вторинно – відстрочені шви при відкритих переломах;

- особливості перед та післяопераційного ведення хворих з відкритими пошкодженнями кісток;

- профілактика розвитку гнійних ускладнень;

- тактика лікаря при розвитку нагальних проявів запалення післяопераційної рани;

- особливості хірургічної тактики при гнійних ускладненнях після первинного остеосинтезу з приводу відкритих переломів кісток та суглобів;

- профілактика розвитку остеопорозу;

- остеохондропротекція – як засіб профілактики розвитку дистрофічних - процесів у кістках та суглобах після відкритих переломів.

7. Перелік практичних навичок, якими має оволодіти лікар – інтерн:

- вміти вірно оцінити стан кінцівки після відкритих переломів кісток і суглобів;

- визначити покази до оперативних втручань після переломів;

- надати необхідну допомогу при травматичному шоку, відкритих та закритих пошкодженнях опорно – рухового апарату, пошкодженнях ЦНС і перефірійних нервів, кровоносних судин;

- визначити групову і резусну приналежність крові, проводити проби на індивідуальну сумісність, переливати кров та кровозамінні розчини,

-діагностувати ускладнення та застосовувати заходи боротьби з ними;

- застосовувати принципи післяопераційного лікування хворих;

- своєчасно діагностувати і лікувати післяопераційні ускладнення.

8. План проведення заняття (перелік послідовності роботи) лікаря інтерна:

- відповіді на запитання викладача;

- ознайомлення з характером практичної діяльності;

- участь в операціях;

- робота в палатах;

- робота в перев’язочних;

- підсумки практичної діяльності (здача навичок)

9. Завдання для самостійної підготовки поза учбовою сіткою: ознайомитись за даними літератури із хірургічною тактикою при:

а) відкритих внутрішньосуглобових пошкодженнях гомілковостопного суглобу;

б) анаеробних ускладненнях при відкритій травмі;

в) тактика лікування при пошкодженні магістральних кровоносних судин і нервів

г) приточно-відточне дренування рани

10. Джерела інформації.

1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л.- Практика остеосинтеза и эндопротезирования. - Киев,1994.

2. Вернигора Ш. та співавт. - Посібник з актуальних проблем кістково – пивної хірургії та методів консервативного лікування. - Київ 1999. ...

3. Волкова А.М. - Хирургия кисти. Том 3. - Екатеринбург, 1996.

4. Кованов В.В.,Травин А.А. - Хирургическая анатомия конечностей человека Москва, 1983.

5. Каштан А.В. с соавт. - Гнойная травматология костей й суставов. Москва, 1988 6. Мюллер М.Е. Альговер М, Шнейдер Р„ Виллингер X. - Руководство по внутреннему остсосинтезу. Методика, рекомендованая группой АО (Швейцария). - Москва, 1996.

7. Олекса А.П. -Травматологія. Підручник. - Львів, 1996.

8. Ревенко Т.А. с соавт. - Операции при травмах опорно-двигательного аппарата (атлас). - Москва, 1987. 230-268.

9.Шапошников ЮТ. - Травматология и ортопедия (руководство для врачей в 3 томах). - Москва, 1997.

10. 8. Chapmen M.W. – Operative orthopaedics. Volume I – III. – Philadelphia, 1993.

.

Затверджено на засіданні кафедри „____”_______200_ р.

Протокол №_______

МОЗ України

Тернопільський державний медичний університет ім.. І.Я. Горбачевського

кафедра хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними ендоскопічними технологіями та хірургічними дисциплінами ФПО

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ

ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

Цикл: травматологія та ортопедія.

Заняття № 3.2.1.

1. ТЕМА: Пошкодження плечового поясу і верхньої кінцівки

2. Кількість годин – 5.

3. Місце проведення – палати, перев’язочні, операційні ортопедо – травматологічних відділень, травматологічні пункти міської та дитячої лікарень.

4. Мета: вдосконалення знань та навичок стосовно діагностики, лікування та профілактики ускладнень після пошкодження плечового поясу і верхньої кінцівки.

5. Актуальність теми:

6. Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті:

- історичні аспекти в лікуванні пошкоджень плечового поясу і верхньої кінцівки;

- прямі та непрямі травми, види переломів плечового поясу і верхньої кінцівки в залежності від характеру травмуючої сили, точки її прикладання та напрямку дії;

- особливості класифікації переломів плечового поясу і верхньої кінцівки за системою АО;

- особливості збору анамнезу захворювання та анамнезу життя

при пошкодженнях плечового поясу і верхньої кінцівки;

- клінічна картина, види та форми деформації плечового поясу та верхньої кінцівки в залежності від типу пошкодження;

- особливості транспортної іммобілізації при пошкодженнях плечового поясу і верхньої кінцівки;

- обстеження хворого ( клінічно, рентгенологічно, лабораторні дані ), їх обґрунтування;

- вибір тактики лікування в залежності від типу, виду, характеру перелому кісток;

- обсяг первинної допомоги при пошкодженнях плечового поясу і верхньої кінцівки;

- особливості заглибного стабільно – функціонального остеосинтезу;

- покази до позавогнищевого стабільного остеосинтезу на базі шпицевих та стержньових апаратів зовнішньої фіксації;

- особливості перед та післяопераційного ведення хворих з пошкодженнями кісток плечового поясу та верхньої кінцівки;

- профілактика розвитку судинних та неврологічних ускладнень;

- особливості хірургічної тактики при лікуванні різних видів;

- профілактика розвитку остеопорозу ;

- остеохондропротекція – як засіб профілактики розвитку дистрофічних процесів у кістках та суглобах після пошкоджень плечового поясу і верхньої кінцівки;

.

7. Перелік практичних навичок, якими має оволодіти лікар – інтерн:

- провести збір загального анамнезу та оцінити його;

- провести спеціальне обстеження ортопедичного та травматологічного хворого;

- прочитати та оцінити результати параклінічного обстеження пацієнта;

- оцінити стан ортопедо-травматологічного хворого, причину цього, стану і прийняти необхідні міри для виведення хворого з цього стану, визначити послідовність методів обстеження і лікування;

- визначити необхідність виконання спеціальних методів дослідження (рентгенографія, пункція суглобів та інші), виконати їх та дати правильне трактування;

- провести диференційну діагностику основного захворювання та обґрунтувати клінічний діагноз

- обґрунтувати план та тактику лікування хворих, показання та протипоказання до операції

- надати необхідну допомогу при травматичному шоку, відкритих та закритих пошкодженнях плечового поясу та верхньої кінцівки, пошкодженнях ЦНС і периферійних нервів, кровоносних судин;

- лікувати пошкодження верхніх кінцівок,

- діагностувати ускладнення та застосовувати заходи боротьби з ними;

- застосувати принципи післяопераційного лікування хворих; своєчасно діагностувати і лікувати післяопераційні ускладнення.

8. План проведення заняття (перелік послідовності роботи) лікаря інтерна:

- відповіді на запитання викладача;

- ознайомлення з характером практичної діяльності;

- участь в операціях;

- робота в палатах;

- робота в перев’язочних;

- підсумки практичної діяльності (здача навичок)

9. Завдання для самостійної підготовки поза учбовою сіткою: ознайомитись за даними літератури із хірургічною тактикою при:

а) пошкодженнях кистевого суглобу;

б) тактика лікування переломів діафізу плечової кістки;

в) профілактика та лікування нейро – дистрофічного синдрома

10. Джерела інформації.

1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л.- Практика остеосинтеза й зндопротезирования. - Киев, 1994.

2. Ашкенази А.И. - Хирургия кистевого сусгава. - Москва, 1990.

7. Волкова А.М. - Хирургия кисти. Том 3. - Екатеринбург, 1996.

3. Кованов В.В.,Травин А.А. - Хирургическая анатомия конечностей человека Москва, 1983.

4. Мюллер М.Е. Альговер М, Шнейдер Р„ Виллингер X. - Руководство по внутреннему остсосинтезу. Методика, рекомендованая группой АО

(Швейцария). - Москва, 1996.

5. Олекса А.П. -Травматологія. Підручник. - Львів, 1996.

6. Ревенко Т.А. с соавт. - Операции при травмах опорно-двигательного аппарата (атлас). - Москва, 1987.

7. Шапошников ЮТ. - Травматология й ортопедия (руководство для врачей в 3 томах). - Москва, 1997.

8. Chapmen M.W. - . Уоїите 1-ІЙ. - РШІасіеІрпіа, 1993.

9. ТакоЬ К.Р., ЗІаиЬІІ Н., У. ТЬе кпее апсі сшсіаїе Іі^етепіз.- Вегііп НеМеІЬеге, Nе^V Уогк: Зргіп^ег, 1992. 23

Затверджено на засіданні кафедри „____”_______200_ р.

Протокол №_______

МОЗ України

Тернопільський державний медичний університет ім.. І.Я. Горбачевського

кафедра хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними ендоскопічними технологіями та хірургічними дисциплінами ФПО