- •1. Аграрне право як галузь права, навчальна дисципліна і наука.
- •2. Господарська діяльність фермерського господарства.
- •3. Поняття і предмет аграрного права.
- •4. Припинення діяльності фермерського господарства.
- •5. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств.
- •6. Методи регулювання в аграрному праві.
- •7. Поняття особистого селянського господарства.
- •8. Поняття фінансової діяльності аграрних підприємств.
- •Аграрно-правові відносини: поняття і види.
- •10. Земельні правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •11. Суб’єкти аграрного права: поняття і класифікація.
- •Майнові правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •13. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в аграрних підприємствах.
- •14. Поняття і особливості аграрних правовідносин.
- •15. Нормативно-правові акти, що регулюють оплату праці працівників аграрних підприємств.
- •16. Розмежування аграрних правовідносин.
- •17. Органи державного управління аграрним сектором та їх повноваження.
- •Системи оплати праці працівників аграрних підприємств.
- •19. Види і структура внутрішніх правовідносин.
- •20. Повноваження Міністерства з питань аграрної політики України.
- •21. Поняття і види відповідальності в аграрному праві.
- •22. Співвідношення аграрних та інших правовідносин.
- •23. Органи державного контролю в аграрному секторі.
- •Підстави відповідальності в аграрному праві.
- •25. Порядок реорганізації та ліквідації суб’єктів аграрного підприємництва.
- •26. Органи державної інспекції в аграрному секторі.
- •27. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств.
- •28. Правосуб’єктність аграрних підприємств державного сектору.
- •29. Повноваження Державної агенції України по земельних ресурсах.
- •30. Матеріальна відповідальність працівників аграрного сектору.
- •31. Правосуб’єктність аграрних підприємств колективної форми власності.
- •32. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •33. Правове забезпечення пріоритетності соціального розвитку села.
- •34. Поняття та зміст права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •35. Суб’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •Поняття і види аграрно-договірних зобов’язань.
- •37. Права та обов’язки членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •38. Об’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •39. Договори кредитування.
- •40. Правовий статус членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •41. Зміст права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •42. Договори на використання науково-технічної продукції.
- •43. Підстави припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •44. Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу
- •46. Порядок припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •47. Правовий режим пайового фонду майна членів сільськогосподарського кооперативу.
- •48. Договори матеріально-технічного забезпечення.
- •49. Правові наслідки припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •50. Охорона права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •51. Договори виробничо-технічного обслуговування.
- •52. Поняття права засновництва, участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •53. Майнова правосуб’єктність аграрного підприємства державного сектору.
- •54. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •55. Інститут корпоративного права учасника в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •56. Правовий режим основних фондів державного аграрного підприємства.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •58. Права учасників аграрних підприємств корпоративного типу.
- •59. Поняття права колективного самоврядування.
- •60. Біржові угоди щодо реалізації сільськогосподарської продукції.
- •62. Система органів управління в сільськогосподарському кооперативі.
- •63. Договори про закупівлю зерна та олійних культур.
- •64. Підстави припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •65. Повноваження Загальних зборів членів сільськогосподарського кооперативу.
- •66. Поняття та правові форми зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.
- •67. Порядок припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •68. Повноваження Правління сільськогосподарського кооперативу.
- •70. Правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •71. Повноваження Голови та інших керівників сільськогосподарського кооперативу.
- •Правове становище працівників державних підприємств аграрного сектору.
- •73. Правове регулювання лізингових операцій суб’єктів аграрного підприємництва.
- •74. Поняття селянського фермерського господарства та його правові ознаки.
- •75. Правове регулювання зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва .
- •76. Порядок створення фермерського господарства
- •77. Повноваження Ревізійної комісії сільськогосподарського кооперативу.
- •78. Зміст державного контракту (держзамовлення) на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •79. Земельні правовідносини в фермерському господарстві.
- •80. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.
- •81. Нормативно-правові акти щодо якості і безпеки сільськогосподарської продукції.
- •82. Майнові правовідносини у фермерському господарстві.
- •83. Система органів управління у державних аграрних підприємствах.
- •84. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів в аграрному секторі.
11. Суб’єкти аграрного права: поняття і класифікація.
Суб'єктами аграрного права визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність на землі, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків) у сфері виробництва, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції, аграрного сервісу, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Учасниками відносин у сфері аграрного господарювання є аграрні підприємства, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені організаційно-господарською компетенцією.
За юридичним статусом всі суб'єкти аграрного господарювання поділяються на юридичних і фізичних осіб. Серед останніх вирізняються фізичні особи, які ведуть особисте селянське господарство для задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції, надлишки якої реалізуються на ринках.
За формою власності аграрні товаровиробники, згідно з Законом України «Про власність», поділяються на приватні, колективні, державні та змішані, а згідно з ЦК — на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК).
За спеціальною правоздатністю та функціями суб'єкти аграрного господарювання поділяються на суб'єктів у сфері товарного виробництва продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного походження, суб'єктів у сфері агровиробничого сервісу, суб'єктів у сфері фінансування, кредитування, страхування, торгівлі. До перших належить більшість суб'єктів аграрного господарювання (виробничі сільськогосподарські кооперативи, товариства, спілки селян, фермерські господарства, державні аграрні підприємства тощо). До других — товариства, кооперативи та інші, які здійснюють агрохімічне, меліоративне, виробничо-технічне та інше обслуговування аграрних підприємців. До третіх — банки, кредитні спілки, біржі, страхові компанії тощо.
За суб'єктним складом аграрні товаровиробники поділяють на українські та спільні за участю іноземного інвестора.
За організаційно-правовою формою всіх суб'єктів аграрного господарювання можна поділити на підприємства, кооперативи, господарські товариства та фермерські господарства.
Майнові правовідносини у особистому селянському господарстві.
До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать житлові будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини й птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства.
Своєрідною основою майна особистого селянського господарства є садиба. Відповідно до ст. 381 ЦК вона являє собою земельну ділянку разом із розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. Специфіка правового статусу садиби полягає в тому, що в разі відчуження житлового буднику відчужується і вся садиба, якщо інше не встановлено договором або чинним законодавством.
Сільськогосподарські тварини та птиця використовуються для ведення особистого селянського господарства в межах правового режиму, встановленого для них ст. 180 ЦК. У ній передбачається, що тварини є особливим об'єктом цивільних прав і на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, зазначених чинним законодавством.
Закон не дає вичерпного переліку майна, яке може використовуватись в особистому селянському господарстві. Тому, відповідно до ст. 325 ЦК, у власності такого господарства може бути будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які, за чинним законодавством, можуть йому належати. Крім того, особисте селянське господарство може мати будь-яке майно на праві користування, придбане шляхом укладання договорів оренди, прокату, позички тощо.
Майно особистого селянського господарства може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю членів господарства, які разом володіють і користуються ним. Розпорядження майном особистого селянського господарства здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до положень ст. 346 ЦК право власності на майно для ведення особистого селянського господарства можерипинятися в разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати певній особі; знищення майна; викупу земельної ділянки через суспільну потребу; викупу нерухомого майна у зв'язку із викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; смерті власника. Звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду.