
- •1. Аграрне право як галузь права, навчальна дисципліна і наука.
- •2. Господарська діяльність фермерського господарства.
- •3. Поняття і предмет аграрного права.
- •4. Припинення діяльності фермерського господарства.
- •5. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств.
- •6. Методи регулювання в аграрному праві.
- •7. Поняття особистого селянського господарства.
- •8. Поняття фінансової діяльності аграрних підприємств.
- •Аграрно-правові відносини: поняття і види.
- •10. Земельні правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •11. Суб’єкти аграрного права: поняття і класифікація.
- •Майнові правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •13. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в аграрних підприємствах.
- •14. Поняття і особливості аграрних правовідносин.
- •15. Нормативно-правові акти, що регулюють оплату праці працівників аграрних підприємств.
- •16. Розмежування аграрних правовідносин.
- •17. Органи державного управління аграрним сектором та їх повноваження.
- •Системи оплати праці працівників аграрних підприємств.
- •19. Види і структура внутрішніх правовідносин.
- •20. Повноваження Міністерства з питань аграрної політики України.
- •21. Поняття і види відповідальності в аграрному праві.
- •22. Співвідношення аграрних та інших правовідносин.
- •23. Органи державного контролю в аграрному секторі.
- •Підстави відповідальності в аграрному праві.
- •25. Порядок реорганізації та ліквідації суб’єктів аграрного підприємництва.
- •26. Органи державної інспекції в аграрному секторі.
- •27. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств.
- •28. Правосуб’єктність аграрних підприємств державного сектору.
- •29. Повноваження Державної агенції України по земельних ресурсах.
- •30. Матеріальна відповідальність працівників аграрного сектору.
- •31. Правосуб’єктність аграрних підприємств колективної форми власності.
- •32. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •33. Правове забезпечення пріоритетності соціального розвитку села.
- •34. Поняття та зміст права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •35. Суб’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •Поняття і види аграрно-договірних зобов’язань.
- •37. Права та обов’язки членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •38. Об’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •39. Договори кредитування.
- •40. Правовий статус членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •41. Зміст права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •42. Договори на використання науково-технічної продукції.
- •43. Підстави припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •44. Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу
- •46. Порядок припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •47. Правовий режим пайового фонду майна членів сільськогосподарського кооперативу.
- •48. Договори матеріально-технічного забезпечення.
- •49. Правові наслідки припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •50. Охорона права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •51. Договори виробничо-технічного обслуговування.
- •52. Поняття права засновництва, участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •53. Майнова правосуб’єктність аграрного підприємства державного сектору.
- •54. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •55. Інститут корпоративного права учасника в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •56. Правовий режим основних фондів державного аграрного підприємства.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •58. Права учасників аграрних підприємств корпоративного типу.
- •59. Поняття права колективного самоврядування.
- •60. Біржові угоди щодо реалізації сільськогосподарської продукції.
- •62. Система органів управління в сільськогосподарському кооперативі.
- •63. Договори про закупівлю зерна та олійних культур.
- •64. Підстави припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •65. Повноваження Загальних зборів членів сільськогосподарського кооперативу.
- •66. Поняття та правові форми зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.
- •67. Порядок припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •68. Повноваження Правління сільськогосподарського кооперативу.
- •70. Правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •71. Повноваження Голови та інших керівників сільськогосподарського кооперативу.
- •Правове становище працівників державних підприємств аграрного сектору.
- •73. Правове регулювання лізингових операцій суб’єктів аграрного підприємництва.
- •74. Поняття селянського фермерського господарства та його правові ознаки.
- •75. Правове регулювання зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва .
- •76. Порядок створення фермерського господарства
- •77. Повноваження Ревізійної комісії сільськогосподарського кооперативу.
- •78. Зміст державного контракту (держзамовлення) на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •79. Земельні правовідносини в фермерському господарстві.
- •80. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.
- •81. Нормативно-правові акти щодо якості і безпеки сільськогосподарської продукції.
- •82. Майнові правовідносини у фермерському господарстві.
- •83. Система органів управління у державних аграрних підприємствах.
- •84. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів в аграрному секторі.
79. Земельні правовідносини в фермерському господарстві.
Відповідно до Земельного кодексу України (статті 6—8) суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, який займається веденням селянського (фермерського) господарства. З урахуванням цього земельні ділянки можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування постійне і/чи строкове, в тому числі й на умовах оренди. Правом на одержання земельної ділянки у власність наділені лише громадяни України.
Заяви громадян про передачу їм земельних ділянок у власність або користування відповідна рада народних депутатів розглядає в місячний строк. При позитивному вирішенні питання вона замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розроблення проекту їх відведення. Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування такі земельні ділянки, розмір яких перевищує 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га всіх земель. Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України власники земельних ділянок, переданих їм радами народних депутатів, не можуть протягом шести років від часу набуття права власності продавати або іншим способом відчужувати їх. Проте вони можуть успадковуватись або передаватись радам на тих же умовах, на яких були одержані. Згідно зі ст. 8 Земельного кодексу України громадяни, у власності яких є земельні ділянки, мають право надавати останні в оренду без зміни їх цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу — на строк до п'яти років.
Використання землі в Україні є платним. Власники земельних ділянок, в тому числі й фермери, та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір якої визначається з урахуванням якості та місцезнаходження цих ділянок на підставі кадастрової оцінки земель.
Порядок оподаткування і середні ставки земельного податку та граничні розміри орендної плати за землю встановлено Законом "Про плату за землю". Відповідно до цього Закону (ст. 11) новостворювані селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за земельні ділянки протягом трьох років від часу їх передачі у власність або надання в користування.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за взаємною домовленістю сторін у договорі оренди. При оренді земель сільськогосподарського призначення розмір цієї плати не може перевищувати розміру земельного податку, що збирається за такі самі землі.
80. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.
Представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств, які могли б зацікавлено представляти інтереси підприємств, захищати їхні права, охороняти права членів КСГП, раніше фактично не було.
ст. 25 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить спеціальні норми щодо створення представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств України. Цією правовою нормою передбачено, що для організаційно-правового забезпечення економічною самостійністю підприємства та охорони його прав, узагальнення досвіду роботи та представлення інтересів підприємств у відносинах з органами влади і управління можуть створюватись їхні представницькі органи. Положенням про представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств передбачено, що такими органами є районні, обласні ради колективних сільськогосподарських підприємств і Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств, які мають відповідний місцевий і всеукраїнський статус.
Кожне окреме сільськогосподарське підприємство як юридична особа передає цим органам функції організаційно-правового забезпечення економічної самостійності, охорони прав, узагальнення досвіду роботи та можливість представлення його інтересів у відносинах з органами державної влади, державного управління тощо.
Згідно з Положенням до компетенції представницьких органів віднесено такі питання:
представляти і захищати законні інтереси підприємств у державних органах і громадських організаціях;
здійснювати контроль за діяльністю створених ними міжгосподарських формувань;
вирішувати майнові питання при їх реорганізації чи ліквідації, набувати майнові та немайнові права;
брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації);
вносити пропозиції до органів ради і управління та інші правомочності відповідно до своїх статутів.
Представницькі органи створюються на добровільних засадах за територіальним принципом.
Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств реєструються місцевими органами державної виконавчої влади у порядку, встановленому для їх реєстрації. Після реєстрації представницькі органи набувають правового становища юридичної особи. Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств є представницьким органом КСГП і правонаступницею Ради колгоспів України. Основними завданнями ради є:
захист законних прав та інтересів підприємств, надання їм організаційної та юридичної допомоги;
представлення інтересів підприємств у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, міністерствах, відомствах України при розгляді питань і проектів нормативних актів, які стосуються діяльності підприємств, укладання з Урядом генеральних договорів про взаємні зобов'язання;
внесення до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України пропозицій щодо подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці та життя трудових колективів підприємств, участь у розробленні орієнтовних економічно обгрунтованих закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, вжиття заходів щодо поліпшення матеріально-технічного постачання тощо.