Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
аграрне право іспит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
680.96 Кб
Скачать

79. Земельні правовідносини в фермерському господарстві.

Відповідно до Земельного кодексу України (статті 6—8) суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, який зай­мається веденням селянського (фермерського) господарства. З урахуванням цього земельні ділянки можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування постійне і/чи строкове, в тому числі й на умовах оренди. Правом на одержання земельної ділянки у власність наділені лише гро­мадяни України.

Заяви громадян про передачу їм земельних ділянок у власність або користування відповідна рада народних депута­тів розглядає в місячний строк. При позитивному вирішенні питання вона замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств дер­жавній землевпорядній організації розроблення проекту їх відведення. Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування такі земельні ділянки, розмір яких перевищує 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га всіх земель. Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України власники земельних ділянок, переданих їм радами народних депутатів, не можуть протягом шести років від часу набуття права влас­ності продавати або іншим способом відчужувати їх. Проте вони можуть успадковуватись або передаватись радам на тих же умовах, на яких були одержані. Згідно зі ст. 8 Земельного кодексу України громадяни, у власності яких є земельні ділянки, мають право надавати ос­танні в оренду без зміни їх цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу — на строк до п'яти років.

Використання землі в Україні є платним. Власники зе­мельних ділянок, в тому числі й фермери, та землекористува­чі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір якої визначається з ураху­ванням якості та місцезнаходження цих ділянок на підставі кадастрової оцінки земель.

Порядок оподаткування і середні ставки земельного по­датку та граничні розміри орендної плати за землю встанов­лено Законом "Про плату за землю". Відповідно до цього Закону (ст. 11) новостворювані селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за земельні ділянки протягом трьох років від часу їх передачі у власність або надання в корис­тування.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за взаємною домовленістю сторін у договорі оренди. При оренді земель сільськогосподарського призна­чення розмір цієї плати не може перевищувати розміру зе­мельного податку, що збирається за такі самі землі.

80. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.

Представницьких органів колективних сільськогосподар­ських підприємств, які могли б зацікавлено представляти ін­тереси підприємств, захищати їхні права, охороняти права членів КСГП, раніше фактично не було.

ст. 25 За­кону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить спеціальні норми щодо створення представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств Ук­раїни. Цією правовою нормою передбачено, що для організа­ційно-правового забезпечення економічною самостійністю підприємства та охорони його прав, узагальнення досвіду ро­боти та представлення інтересів підприємств у відносинах з органами влади і управління можуть створюватись їхні пред­ставницькі органи. Положенням про представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств передбачено, що такими органами є районні, обласні ради колективних сільськогоспо­дарських підприємств і Всеукраїнська рада колективних сіль­ськогосподарських підприємств, які мають відповідний міс­цевий і всеукраїнський статус.

Кожне окреме сільськогосподарське підприємство як юридична особа передає цим органам функції організаційно-правового забезпечення економічної самостійності, охорони прав, узагальнення досвіду роботи та можливість представ­лення його інтересів у відносинах з органами державної вла­ди, державного управління тощо.

Згідно з Положенням до компетенції представницьких ор­ганів віднесено такі питання:

представляти і захищати законні інтереси підприємств у державних органах і громадських організаціях;

здійснювати контроль за діяльністю створених ними між­господарських формувань;

вирішувати майнові питання при їх реорганізації чи лікві­дації, набувати майнові та немайнові права;

брати участь у політичній діяльності, проводити масові за­ходи (збори, мітинги, демонстрації);

вносити пропозиції до органів ради і управління та інші правомочності відповідно до своїх статутів.

Представницькі органи створюються на добровільних за­садах за територіальним принципом.

Представницькі органи колективних сільськогосподар­ських підприємств реєструються місцевими органами держав­ної виконавчої влади у порядку, встановленому для їх реєст­рації. Після реєстрації представницькі органи набувають пра­вового становища юридичної особи. Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств є представницьким органом КСГП і правонаступницею Ради колгоспів України. Основними завданнями ради є:

захист законних прав та інтересів підприємств, надання їм організаційної та юридичної допомоги;

представлення інтересів підприємств у Верховній Раді Ук­раїни, Кабінеті Міністрів України, міністерствах, відомствах України при розгляді питань і проектів нормативних актів, які стосуються діяльності підприємств, укладання з Урядом генеральних договорів про взаємні зобов'язання;

внесення до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України пропозицій щодо подальшого розвитку сільськогос­подарського виробництва, поліпшення умов праці та життя трудових колективів підприємств, участь у розробленні орієн­товних економічно обгрунтованих закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, вжиття заходів щодо поліп­шення матеріально-технічного постачання тощо.