
- •1. Аграрне право як галузь права, навчальна дисципліна і наука.
- •2. Господарська діяльність фермерського господарства.
- •3. Поняття і предмет аграрного права.
- •4. Припинення діяльності фермерського господарства.
- •5. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств.
- •6. Методи регулювання в аграрному праві.
- •7. Поняття особистого селянського господарства.
- •8. Поняття фінансової діяльності аграрних підприємств.
- •Аграрно-правові відносини: поняття і види.
- •10. Земельні правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •11. Суб’єкти аграрного права: поняття і класифікація.
- •Майнові правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •13. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в аграрних підприємствах.
- •14. Поняття і особливості аграрних правовідносин.
- •15. Нормативно-правові акти, що регулюють оплату праці працівників аграрних підприємств.
- •16. Розмежування аграрних правовідносин.
- •17. Органи державного управління аграрним сектором та їх повноваження.
- •Системи оплати праці працівників аграрних підприємств.
- •19. Види і структура внутрішніх правовідносин.
- •20. Повноваження Міністерства з питань аграрної політики України.
- •21. Поняття і види відповідальності в аграрному праві.
- •22. Співвідношення аграрних та інших правовідносин.
- •23. Органи державного контролю в аграрному секторі.
- •Підстави відповідальності в аграрному праві.
- •25. Порядок реорганізації та ліквідації суб’єктів аграрного підприємництва.
- •26. Органи державної інспекції в аграрному секторі.
- •27. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств.
- •28. Правосуб’єктність аграрних підприємств державного сектору.
- •29. Повноваження Державної агенції України по земельних ресурсах.
- •30. Матеріальна відповідальність працівників аграрного сектору.
- •31. Правосуб’єктність аграрних підприємств колективної форми власності.
- •32. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •33. Правове забезпечення пріоритетності соціального розвитку села.
- •34. Поняття та зміст права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •35. Суб’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •Поняття і види аграрно-договірних зобов’язань.
- •37. Права та обов’язки членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •38. Об’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •39. Договори кредитування.
- •40. Правовий статус членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •41. Зміст права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •42. Договори на використання науково-технічної продукції.
- •43. Підстави припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •44. Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу
- •46. Порядок припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •47. Правовий режим пайового фонду майна членів сільськогосподарського кооперативу.
- •48. Договори матеріально-технічного забезпечення.
- •49. Правові наслідки припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •50. Охорона права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •51. Договори виробничо-технічного обслуговування.
- •52. Поняття права засновництва, участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •53. Майнова правосуб’єктність аграрного підприємства державного сектору.
- •54. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •55. Інститут корпоративного права учасника в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •56. Правовий режим основних фондів державного аграрного підприємства.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •58. Права учасників аграрних підприємств корпоративного типу.
- •59. Поняття права колективного самоврядування.
- •60. Біржові угоди щодо реалізації сільськогосподарської продукції.
- •62. Система органів управління в сільськогосподарському кооперативі.
- •63. Договори про закупівлю зерна та олійних культур.
- •64. Підстави припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •65. Повноваження Загальних зборів членів сільськогосподарського кооперативу.
- •66. Поняття та правові форми зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.
- •67. Порядок припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •68. Повноваження Правління сільськогосподарського кооперативу.
- •70. Правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •71. Повноваження Голови та інших керівників сільськогосподарського кооперативу.
- •Правове становище працівників державних підприємств аграрного сектору.
- •73. Правове регулювання лізингових операцій суб’єктів аграрного підприємництва.
- •74. Поняття селянського фермерського господарства та його правові ознаки.
- •75. Правове регулювання зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва .
- •76. Порядок створення фермерського господарства
- •77. Повноваження Ревізійної комісії сільськогосподарського кооперативу.
- •78. Зміст державного контракту (держзамовлення) на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •79. Земельні правовідносини в фермерському господарстві.
- •80. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.
- •81. Нормативно-правові акти щодо якості і безпеки сільськогосподарської продукції.
- •82. Майнові правовідносини у фермерському господарстві.
- •83. Система органів управління у державних аграрних підприємствах.
- •84. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів в аграрному секторі.
50. Охорона права власності сільськогосподарського кооперативу.
Охорона права власності та інших майнових прав КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ є важливим завданням держави, законодавства України. Обов'язок берегти, охороняти і зміцнювати державну і колективну власність, не допускати безгосподарності і недбайливого ставлення до громадського добра покладається на членів КСГП Примірним Статутом КСГП. Важливий засіб охорони майнових прав КСГП — недопущення дебіторської заборгованості перед КСГП. Дебіторська заборгованість колективним підприємствам може виникнути внаслідок неналежного контролю передусім з боку головного бухгалтера і голови (правління) КСГП, правління і ревізійної комісії за своєчасністю розрахунків з підприємствами. Це свідчить про недостатність фінансової дисципліни як в самих підприємствах, так і у їхніх дебіторів.
КСГП мають право продавати та позичати сільськогосподарські продукти, що їм належать, фураж, худобу, іншу продукцію. У випадку несвоєчасного повернення або неоплати продукції підприємство має право звернутися в суд ії позовом про стягнення вартості продукції або повернення в натурі.
При вирішенні подібних спорів суди керуються нормами цивільного права і статутами підприємств.
Право колективної власності охороняється за допомогою адміністративно-правового, цивільно-правового та аграрно-правового методів.
Адміністративно-правова охорона полягає у скасуванні незаконних актів або дій посадових осіб або органів управління КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ спеціальними актами (рішеннями) органів державної влади або державного управління сільським господарством, а також при покладанні у випадках, передбаченних законодавством, на винних осіб підприємства штрафів (наприклад, за порушення правил протипожежної охорони, правил карантину та ін.).
Першорядна з них адміністративна відповідальність — за вчинення дрібної крадіжки колективного майна, що передбачено ст. 51 цього Закону. Дрібне розкрадання державного або колективного майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати або зловживання посадовим станом — тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з утриманням двадцяти відсотків заробітку.
Цивільно-правова охорона — це примусове витребування підприємством майна із чужого незаконного володіння, відшкодування завданої шкоди і застосування майнових санкцій за порушення договорів з КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Так, згідно зі ст. 440 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана підприємству підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, що її заподіяла.
Кримінально-правові заходи застосовуються до осіб, які здійснили злочини або замах на злочин(-и) проти власності і майнових інтересів КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ.
51. Договори виробничо-технічного обслуговування.
Нормальне виробниче функціонування аграрних товаровиробників можливе за умови якісного та своєчасного виробничо-технічного агросервісу. Такі послуги здійснюють державні, кооперативні та приватні агросервісні підприємства, а також окремі підприємці за договором підряду. Залежно від мети та предмета договору обслуговування поділяється на такі види: виробничо-технічне, агрохімічне, гідромеліоративне тощо. Серед них найважливіше місце посідають договори щодо виробничо-технічного обслуговування аграрних товаровиробників районними ремонтно-технічними підприємствами (РТП), машинно-тракторними станціями (МТС). Цими договорами передбачається виконання таких робіт:
ремонт тракторів, комбайнів, автомобілів, інших сільськогосподарських машин, двигунів, агрегатів, вузлів та устаткування;
- технічне обслуговування машинно-тракторного парку, автомобілів, устаткування тваринницьких ферм, птахоферм, теплиць та ін.;
- спеціалізовані механізовані роботи;
- монтажні, спеціальні будівельні та пусконалагоджувальні роботи;
- перевезення вантажів транспортними засобами виконавця;
- підготовка і перепідготовка механізаторських та інших кадрів. Залежно від потреби ці види робіт можуть бути як самостійними, так і комплексними предметами договору у сфері виробничо-технічного агросервісу. У договорі визначається обсяг ремонту (кількість машин, агрегатів), його види, календарні терміни здачі в ремонт технічних засобів і його закінчення, загальна вартість цих послуг. Виконавець зобов'язується виконувати необхідні роботи у визначений термін, ремонтує машини, агрегати згідно зі стандартами і технічними умовами. Вони повинні гарантувати безвідмовну роботу машин і агрегатів протягом часу, встановленого технічними умовами. Аграрники беруть зобов'язання підготувати машини та агрегати до ремонту за діючими технічними умовами і, як правило, своїми силами і за свій рахунок доставити їх в агросервісні підприємства або інший пункт ремонту, передбачений договором. В обумовлений договором термін замовники після одержання повідомлення повинні прийняти відремонтовані машини і агрегати, оплатити вартість ремонту і вивезти відремонтовану техніку. Після капітального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів, складного обладнання, двигунів виконавець передає замовнику заповнений паспорт (формуляр) і гарантійний талон; після ремонту інших вузлів і агрегатів, машин і нескладного устаткування — лише гарантійний талон. При виявленні невідповідності відремонтованих машин або агрегатів стандартам або технічним умовам виконавець забезпечує термінове усунення недоліків за власні кошти.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть майнову відповідальність. Так, у разі несвоєчасного надання виконавцю приміщення для виконання ним робіт, яке призведе до простою техніки виконавця, замовник відшкодовує йому збитки, виходячи з фіксованої (планової) вартості машино-дня. Замовник звільняється від такої відповідальності в разі винної поведінки самого виконавця (несвоєчасного повідомлення замовника про необхідність виконання вантажно-розвантажувальних робіт, надання необхідної техніки і т. ін.).
У цих відносинах діє загальний принцип майнової відповідальності. Сторона, яка порушила зобов'язання, відшкодовує іншій стороні заподіяні їй збитки в повному обсязі, враховуючи й неодержані доходи. Відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.