33. Правове забезпечення пріоритетності соціального розвитку села.

Під соціальним розвит­ком села слід розуміти сукупність суспільних відносин, що вини­кають у процесі реалізації суб'єктами аграрного господарювання соціально-економічних та інших прав, що гарантують реалізацію селянами конституційних прав на формування повноцінного жит­тєвого середовища у сільській місцевості.

Здійснення аграрної і земельної реформи в Україні потребує постійної уваги держави до вирішення питань формування пов­ноцінного життєвого середовища, забезпечення економічних і со­ціальних інтересів сільського населення, комплексного розвитку сільських територій, збереження сільської поселенської мережі, розвитку об'єктів соціальної інфраструктури, сучасних систем зв'яз­ку та інформатики, транспорту, житлово-комунального та водно­го господарства, шляхового будівництва, культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування селян.

Основні напрями та завдання державної політики у сфері соціального розвитку села визначені в указах Президента України від 20 грудня 2000 р. «Про Основні засади розвитку соціальної сфе­ри села» та від 15 липня 2002 р. № 640 «Про першочергові заходи Щодо підтримки розвитку соціальної сфери села». Зазначеними нормативними актами передбачено здійснення таких соціальних перетворень на селі:

- збільшення зайнятості сільського населення на сільськогос­подарських підприємствах різних організаційно-правових форм та особистих селянських господарствах за допомогою нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки та збереження, поширення в сільській місцевості практики урізноманітнення видів гос­подарської діяльності;

- підвищення продуктивності праці, рівня заробітної плати працівників сільського господарства та застосування науково обґрунтованих норм праці;

- ефективне використання трудових ресурсів і робочого часу;

- відновлення діяльності раніше закритих та відкриття нових закладів соціально-культурного призначення в сільських населених пунктах, а також зупинення їх закриття;

- нарощування обсягів житлового будівництва на основі спеціальних програм його підтримки;

- створення сприятливих умов для розвитку на селі сфери плат­них послуг.

Забезпеченню реалізації зазначених завдань державної політи­ки у сфері соціального розвитку села сприятиме Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 р., який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організацій­ні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на ство­рення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

34. Поняття та зміст права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.

Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а чле­нами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користу­ються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу. Членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески в порядку, визначеному статутом кооперативу. Рішення правління кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його схвалення визначається статутом кооперативу.

Членство в кооперативі припиняється в разі: добровільного ви­ходу з кооперативу; припинення трудової участі в діяльності ви­робничого кооперативу; виключення у випадках і в порядку, ви­значених статутом кооперативу; несхвалення загальними зборами рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; втрати членом кооперативу — юридичною особою свого статусу; смерті члена кооперативу; реорганізації та ліквідації кооперативу.

Основними правами членів кооперативу є участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах коопера­тиву, право обирати і бути обраним в органи управління коопера­тивом (для членів кооперативу — юридичних осіб ці права реалізу­ються їх повноважними представниками); користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами; одержан­ня частки доходу на пай (додатковий пай); одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом коопе­ративу.

Основними обов'язками членів кооперативу є дотримання ста­туту та виконання рішень загальних зборів і правління коопера­тиву. Члени кооперативу беруть участь у господарській діяль­ності обслуговуючого кооперативу в обсязі, що становить більшу частину річного обороту діяльності, яка кооперується.

У кооперативах усіх видів допускається асоційоване членство. Асоційованими членами можуть бути фізичні чи юридичні особи, які визнають його статут і зробили пайовий внесок в утворення та розвиток кооперативу. Асоційовані члени кооперативу мають пра­во дорадчого голосу, а також на отримання частки доходу на свій дай. У разі ліквідації кооперативу його асоційовані члени мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та від­повідних часток доходу і повернення їх земельних ділянок у нату­рі (на місцевості).