- •1. Аграрне право як галузь права, навчальна дисципліна і наука.
- •2. Господарська діяльність фермерського господарства.
- •3. Поняття і предмет аграрного права.
- •4. Припинення діяльності фермерського господарства.
- •5. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств.
- •6. Методи регулювання в аграрному праві.
- •7. Поняття особистого селянського господарства.
- •8. Поняття фінансової діяльності аграрних підприємств.
- •Аграрно-правові відносини: поняття і види.
- •10. Земельні правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •11. Суб’єкти аграрного права: поняття і класифікація.
- •Майнові правовідносини у особистому селянському господарстві.
- •13. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в аграрних підприємствах.
- •14. Поняття і особливості аграрних правовідносин.
- •15. Нормативно-правові акти, що регулюють оплату праці працівників аграрних підприємств.
- •16. Розмежування аграрних правовідносин.
- •17. Органи державного управління аграрним сектором та їх повноваження.
- •Системи оплати праці працівників аграрних підприємств.
- •19. Види і структура внутрішніх правовідносин.
- •20. Повноваження Міністерства з питань аграрної політики України.
- •21. Поняття і види відповідальності в аграрному праві.
- •22. Співвідношення аграрних та інших правовідносин.
- •23. Органи державного контролю в аграрному секторі.
- •Підстави відповідальності в аграрному праві.
- •25. Порядок реорганізації та ліквідації суб’єктів аграрного підприємництва.
- •26. Органи державної інспекції в аграрному секторі.
- •27. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств.
- •28. Правосуб’єктність аграрних підприємств державного сектору.
- •29. Повноваження Державної агенції України по земельних ресурсах.
- •30. Матеріальна відповідальність працівників аграрного сектору.
- •31. Правосуб’єктність аграрних підприємств колективної форми власності.
- •32. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •33. Правове забезпечення пріоритетності соціального розвитку села.
- •34. Поняття та зміст права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •35. Суб’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •Поняття і види аграрно-договірних зобов’язань.
- •37. Права та обов’язки членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •38. Об’єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства.
- •39. Договори кредитування.
- •40. Правовий статус членів аграрних підприємств кооперативного типу.
- •41. Зміст права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •42. Договори на використання науково-технічної продукції.
- •43. Підстави припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •44. Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу
- •46. Порядок припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •47. Правовий режим пайового фонду майна членів сільськогосподарського кооперативу.
- •48. Договори матеріально-технічного забезпечення.
- •49. Правові наслідки припинення права членства в аграрних підприємствах кооперативного типу.
- •50. Охорона права власності сільськогосподарського кооперативу.
- •51. Договори виробничо-технічного обслуговування.
- •52. Поняття права засновництва, участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •53. Майнова правосуб’єктність аграрного підприємства державного сектору.
- •54. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •55. Інститут корпоративного права учасника в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •56. Правовий режим основних фондів державного аграрного підприємства.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •58. Права учасників аграрних підприємств корпоративного типу.
- •59. Поняття права колективного самоврядування.
- •60. Біржові угоди щодо реалізації сільськогосподарської продукції.
- •62. Система органів управління в сільськогосподарському кооперативі.
- •63. Договори про закупівлю зерна та олійних культур.
- •64. Підстави припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •65. Повноваження Загальних зборів членів сільськогосподарського кооперативу.
- •66. Поняття та правові форми зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.
- •67. Порядок припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •68. Повноваження Правління сільськогосподарського кооперативу.
- •70. Правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах корпоративного типу.
- •71. Повноваження Голови та інших керівників сільськогосподарського кооперативу.
- •Правове становище працівників державних підприємств аграрного сектору.
- •73. Правове регулювання лізингових операцій суб’єктів аграрного підприємництва.
- •74. Поняття селянського фермерського господарства та його правові ознаки.
- •75. Правове регулювання зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів аграрного підприємництва .
- •76. Порядок створення фермерського господарства
- •77. Повноваження Ревізійної комісії сільськогосподарського кооперативу.
- •78. Зміст державного контракту (держзамовлення) на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •79. Земельні правовідносини в фермерському господарстві.
- •80. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.
- •81. Нормативно-правові акти щодо якості і безпеки сільськогосподарської продукції.
- •82. Майнові правовідносини у фермерському господарстві.
- •83. Система органів управління у державних аграрних підприємствах.
- •84. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів в аграрному секторі.
3. Поняття і предмет аграрного права.
Аграрні правовідносини як предмет аграрного права являють собою взаємопов'язані інтегровані відносини майнового, земельного, членського, учасни-цького, корпоративного, управлінського і трудового характеру в усій багатогранності їх прояву в процесі здійснення завдань діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.
Суспільні відносини, що становлять предмет аграрного права, являють собою складний комплекс відносин як за складом суб'єктів (зокрема громадян, які беруть участь і є членами чи акціонерами або учасниками суб'єктів аграрного підприємництва, кооперативного чи корпоративного типів), так і за своїм предметом і змістом.
Головну роль в аграрному виробництві відіграють відносини з приводу використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва сільськогосподарської продукції. Вони включають у себе порядок і умови надання права власності на землю та права землекористування, права й обов'язки землекористувачів тощо.
Із земельними відносинами тісно пов'язані майнові аграрні відносини, які виникають з приводу володіння, користування та розпорядження об'єктами власності, розподілу прибутків між членами аграрних підприємств тощо.
До предмета аграрного права належать також трудові відносини, які складаються у сфері організації праці, дотримання дисципліни праці, оплати праці тощо в аграрному секторі економіки. Самостійним видом аграрних відносин, як різновиду предмета аграрного права, є організаціино-управлінські відносини, які поділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні організаційно-управлінські відносини створюються між структурними підрозділами суб'єкта аграрного господарювання та його органами щодо організації та здійснення сільськогосподарського виробництва. Зовнішні організаційно-управлінські відносини створюються між суб'єктами аграрного господарювання та державними органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування щодо регулювання аграрного виробництва.
До предмета аграрного права належать також соціальні аграрні відносини, які складаються з приводу забезпечення зайнятості сільського населення на сільськогосподарських підприємствах, підвищення рівня заробітної плати селян, розвитку на селі освітянсько-культурної сфери тощо.
Отже, предметом аграрного права є врегульовані нормами аграрного законодавства земельні, майнові, трудові, організаційно-управлінські, соціальні відносини, які складаються в процесі здійснення аграрними суб'єктами виробничо-господарської та іншої сільськогосподарської діяльності.
4. Припинення діяльності фермерського господарства.
Діяльність фермерського господарства припиняється в разі: - рішення членів фермерського господарства про припинення його діяльності. При цьому враховується як намір голови господарства добровільно відмовитися від земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, так і бажання всіх членів господарства припинити подальше його функціонування; — припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст. 140 Земельного кодексу України (добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду), а також ст. 141 Земельного кодексу України (при добровільній відмові від права користування земельною ділянкою; - вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; при використанні земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; при використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням; - систематичної несплати земельного податку або орендної плати; — визнанні фермерського господарства банкрутом, тобто його неспроможності задовільнити претензії кредиторів і виконати свої зобов'язання перед бюджетом (державою); - коли не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який хоче продовжувати діяльність господарства. Припинення діяльності фермерського господарства здійснюється за рішенням районної або міської ради, а в разі його банкрутства — господарським судом. Спори про припинення діяльності фермерського господарства вирішуються судом. Майно фермерського господарства, що припинило свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих працівників, а також для виконання зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається в колишніх членів господарства на праві спільної сумісної власності або ж розподіляється між ними, якщо є на це їх згода. Якщо така згода відсутня, то спір вирішується судом.