3. Дія електричного струму на організм людини.

Небезпечніший електричний удар, оскільки при ньому вражається весь організм. Смерть наступає від паралічу серця або дихання, а іноді від того і іншого одночасно.

Параліч серцевої діяльності. Діяльність серця може бути па­ралізована як при безпосередній дії електричного струму, що проходить через область серця - первинна фібриляція, так і через рефлекторний спазм артерій - вторинна фібриляція.

Фібриляція серця викликає порушення кровообігу і якщо не прийняти відпо­відних заходів, що відновлюють серцеву діяльність, то настає смерть людини. Фібриляція серця - некоординовані хаотичні посмикуван­ня численних волокон серцевого м'яза, при яких "насосна" функція його припиняється.

Параліч дихання. Параліч дихання є наслідком впливу елек­тричного струму на м'язи грудної клітки, що забезпечують процес дихання. Утруднення дихання людина починає відчувати вже при 20-25 мА змінного струму, що підсилюється зі зростанням значен­ня струму. При тривалому впливі такого струму настає асфіксія - удушення через нестачу кисню і надлишок вуглекислоти в організмі людини.

Електричний шок. Це нервово-рефлекторна реакція організму, що супроводжується розладом дихання, кровообігу, обміну речовин та інш.

Змінний струм промислової частоти людина починає відчувати при 0,6 - 15 мА. Струм 12 - 15 мА викликає сильні болі в пальцях і кистях. Людина витримує такий стан 5—10 с і може самостійно відірвати руки від електродів. Струм 20 - 25 мА викликає дуже сильний біль, руки паралізуються, дихання утрудняється; людина не може самостійно звільнитися від електродів. При струмі 50 - 80 мА наступає параліч дихання, а при 90—100 мА — параліч серця і смерть.

Менш чутливе людське тіло до постійного струму. Його дія відчувається при 12 - 15 мА. Струм 20 - 25 мА викликає незначне скорочення м'язів рук. Тільки при струмі 90—110 мА наступає параліч дихання. Найнебезпечніший - змінний струм частотою 50 - 60 Гц. Із збільшенням частоти струми починають розповсюджуватися по поверхні шкіри, викликаючи сильні опіки, але не приводячи до електричного удару.

Білет №17.

Експлуатація силових трансформаторів.

Під час зовнішнього огляду трансформатора перевірити:

характер гулу трансформатора і відсутність у ньому сторонніх звуків (потріскування, клацання, брязкіт). При їх появі, в першу чергу, перевіряють закріплення зовнішніх деталей при відключеному трансформаторі;

цілісність масломірного скла;

наявність масла, його рівень і колір (при тривало високій температурі трансформаторне масло темніє);

температуру масла (за наявності термометра);

відсутність течі масла (особливу увагу звернути на можливість течі масла під кришкою радіатора і арматурою);

стан силікагеля (сухий селикагель має блакитний колір. При зволоженні, він набуває рожеве забарвлення. У тому випадку, коли більша частина силікагеля має рожеве забарвлення, - його необхідно замінити);

стан ізоляторів (наявність тріщин і сколів порцеляни; ступінь забруднення; наявність сторонніх предметів, що скорочують ізоляційні проміжки, особливо, - на вводах);

стан мережі заземлення і контактних з'єднань (підвищений нагрів контактних з'єднань визначають за зовнішнім виглядом контакту).