
- •Рівномірна сітка розташування видобувних свердловин
- •2. Нерівномірні сітки розташування свердловин
- •3.Кільцева система розміщення св..
- •4. Повзуча вгору по падінню пласта система розробки.Х-ка.
- •5.Повзуча вниз по падінню пласта сист. Розробки. Х-ка.
- •6.Розташування видобувних св. В залежності від форми структурної пастки
- •7.Сповільнена згущу вальна сист. Розробки н і г покладів
- •8.Розташування видобувних св. На моноклінально залягаючи пластах
- •12. Кепрок- зруйнована частина соляного масиву.
- •13. Розташування видобувних св. На покладах приурочених до соляних масивів і штоків
- •15.Коефіцієнти: розшарування, літологічного зв’язку, піщанистості, плікативності
- •16.Особливості розробки покладів в слабо проникних мало дебітних пластах.
- •17. Особливості розробки покладів в карбонатних колекторах
- •18. Особливості розробки покладів з газовою шапкою
- •19. Особливості розробки покладів з режимом розчиненого газу
- •20.Особливості розробки нафтових облямівок
- •21. Особливості розробки газових покладів
- •22.Особливості розробки газоконденсатних родовищ
12. Кепрок- зруйнована частина соляного масиву.
Кепрок
1) Водонепроникна покрівля соляного купола, представлена гіпсом, який переходить у верхній частині в пористий вапняк, наповнений сіркою, іноді засфальтом або нафтою. Потужність К. до 300 м і більше. На глиб. 600 м в складі К. переважає ангідрит. Різновид К. - гіпсово-глиниста шапка, що формується в результаті вилуговування верхньої частини соляного тіла в зоні вивітрювання та дії інфільтраційних вод.
2) Шар твердої породи (як правило, пісковика) над вугільним пластом, непроникна покришка нафтових і газових покладів, складена осадовими гірськими породами.
13. Розташування видобувних св. На покладах приурочених до соляних масивів і штоків
В даному випадку як, правило приходиться бурити видобувні свердловини по сітці на продуктивні пласти над соляним масивом і на поклад вуглеводнів в кепроці (якщо такі є), керуючись загальними положеннями про їх форму, розміри та існуючи в них режими роботи покладів.
Окрему сітку видобувних свердловин бурять на поклади нафти, що розірвані і екрануються масивом солі, а також що опинились в проникних пластах в підкозирькових ділянках соляних масивів.
14.Поняття про відкриті діапіри і кріптодіапіри
Діапіра- склепінчастоподібна антиклінальна складка з інтенсивно зім'ятим ядром, що виникла шляхом видавлювання знизу високопластичних порід (сіль, глини), які при своєму підйомі прорізають шари, що складають склепіння складки і утворюють т.зв. ядро протикання..
Кріптодіапіра виникає,коли ядро антиклінальної складки розташоване на глибині і прориває тільки частину залагаючих вище порід
15.Коефіцієнти: розшарування, літологічного зв’язку, піщанистості, плікативності
Коефіцієнт розшарування продуктивного пласта (Кр) – це відношення числа пластів пісковиків просумованих по всіх свердловинах до загальної кількості пробурених свердловин:
де Nпл.св. – кількість пластів пісковиків просумованих у всіх свердловинах;
Коефіцієнт літологічного зв’язку (Кл.зв.) – це відношення кількості свердловин, що розкривають монолітний пласт пісковику (товщина якого дорівнює або більша середньої його товщини) до загальної кількості пробурених на площі свердловин:
де Nсв.мон.пл. – кількість свердловин, що розкривають монолітній пласт;
N – загальна кількість свердловин на площі.
Коефіцієнт піщанистості (Кп) – представляє собою відношення об’єму пористої частини пласта до всього об’єму пласта в межах його продуктивної частини:
де Vпор.ч. – об’єм пористої частини пласта;
Vпл. – загальний об’єм пласта в межах контуру ВНК (ГВК).
N – загальна кількість свердловин.
Коефіцієнт плікативного ускладнення Кпл – це відношення суми площ ділянок, де мають місце плікативні ускладнення (Fпл) у вигляді малих склепінь до загальної площі досліджуваної структури (F):
Кпл= Fпл F
16.Особливості розробки покладів в слабо проникних мало дебітних пластах.
Основним питанням, яке виникає при розробці слабодебітних, малопроникних світ, є розробка таких об’єктів. Розробляти їх можна шляхом розчленування продуктивної світи на окремі горизонти і окремі експлуатаційні об’єкти, або взяти під фільтр всю світу слабопроникних порід, розглядаючи їх як єдиний експлуатаційний об’єкт.
Ефективність поділу слабопроникної світи на окремі продуктивні горизонти і об’єкти розробки залежить від співвідношення значень таких параметрів: проникності пластів, в’язкості нафти, перепаду тиску на вибої експлуатаційних свердловин, дебітності продуктивних пластів.
При значній неоднорідності вказаних параметрів поділ світи на окремі об’єкти розробки є недоцільним, а при їх однорідності – доцільний і рекомендований.