Лекції:

Лекція №1 (2 год.)

Потреби, види потреб. Економічні блага, їх класифікація. Поняття корисності, її особливості та спосіб досягнення. Сукупна та гранична корисність. Функція корисності як залежність між кількістю одиниць споживаного блага та рівнем корисності, що досягається споживачем.

Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена. Закон спадної граничної корисності блага, його графічне зображення.

Поняття “рівновага споживача”. Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена. Суть раціонального вибору та рівноваги споживача.

Семінарські заняття:

Заняття №1 (2 год.) Навчальні питання:

1.Суть корисності. Сукупна та гранична корисність.

2.Закон спадної граничної корисності блага.

3.Суть раціонального вибору та рівноваги споживача в економічній системі.

Додаткові питання

1.Чому економічна ситуація складається як результат поведінки економічних суб’єктів?

2.В чому різниця між загальноприйнятим та економічним розумінням корисності?

3.Охарактеризуйте закон спадної граничної корисності блага.

4.В чому полягає суть раціонального вибору споживача?

5.Покажіть зв’язок між виробництвом і економічними потребами.

Теми для рефератів

1.Застосування графічного аналізу для оцінки можливостей раціонального вибору.

2.Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності.

Тестові завдання

1. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а) зростає;

б) спадає;

в) є від’ємною величиною;

г) зростає або спадає, але залишається додатною;

2. Функція корисності являє собою:

а) зв’язок між складовими набору благ і витратами на їх придбання;

б) залежність, відповідно до якої різним наборам благ надаються значення, адекватні перевагам споживача;

в) сукупність усіх наборів благ, які може придбати споживач;

г) зв’язок між кількостями одного блага та інших благ, адекватних за сукупною корисністю.

3. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 30, 40, 50, 60;

б) 20, 40, 60, 90;

в) 30, 40, 65, 95;

г) 22, 30, 36, 40.

4. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє досягнення точки насичення:

а) 20, 10, 8, 1;

б) 30, 20, 10, 5;

в) 100, 80, 60, 10;

г) 20, 10, 8, 0.

5. Чоловік купує подарунки рідним на Новий рік. Що з наведених тверджень описує проблему його раціонального вибору:

а) він придбає подарунок, тоді, коли гранична корисність подарунку буде відповідати його ціні;

б) він не враховує ціну і керується лише своїми смаками;

в) його бюджет обмежений і тому, він звертає увагу лише на ціну;

г) вірна відповідь відсутня.

Література

8, 23, 24, 37, 42, 50.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача. Моделювання поведінки споживача.

Всього годин 6, у т.ч. лекції 2, семінарські заняття 2, самостійна робота 2.

Лекції:

Лекція №1 (2 год.)

Вибір споживача з ординалістських позицій. Вподобання та привабливість, вподобання та вибір. Припущення щодо системи вподобань споживача.

Криві байдужості, їх властивості. Особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу. Окремі випадки конфігурації кривих байдужості. Гранична норма заміщення благ.

Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження і можливості споживача. Сутність поняття “нахил бюджетної лінії”. Вплив зміни доходу споживача на розміщення бюджетної лінії та процес споживання.

Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна інтерпретація. Різні випадки досягнення рівноваги: кутова і внутрішня.

Реакція споживача на зміну його доходу. Лінія “дохід-споживання”. Нахил лінії як свідчення відношення споживача до благ. Поняття “повноцінних” і “неповноцінних” благ. Крива Енгеля. Функція Торнквіста.

Реакція споживача на зміну цін товарів. Лінія “ціна-споживання”. Траєкторія розвитку споживання як результат зниження цін. Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

Ефект заміщення та ефект доходу.

Конституція України про повноваження держави по захисту прав споживачів.