7. Гегель філос. Історії
У своїй праці Гегель обгрун з позиції об’єктивного ідеалізму принципово нову і оригінальну концепцію про історію як про закономірний процес в якому кожен період і епоха якими б своєрідними і незвичайними аони не бли в сукупності являють собою певну закономірну щабель у розвитку людс суспільства. Гегель висвітлив ряд цінних здогадок пов’язаних з розумінням історичної закономірності ролі велих людей в історії поставив питання про сенс історії.Гегель розрізняє 4 основні періоди всесвітньої історії
-східний Китай(китай, індія, египет)
-грецький сві
-римський світ
-німецький світ
Країни сходу за гегелем не знають свободи, вони знають, що вільна лише одна людина й та деспот.греки вже піднімаються до усвідомлення свободи людини, але вона серйозно обмежена.Римський світ ставить проблему свободи в рамках правових відносин.Лише нім народи зрештою усвідомлюють повною мірою сбода складає основну власність людської природи, є невідємним правом кожної людини.
Досить сказати що народи які з якихось причин держави не утвор у гегеля не мможуть претендувати на входження у всесвітню історію-вони не історичність. Всесвітня іст за гегелем – хід світового духу, результат його діяльності, історія людства-це втілення світового духу сбода- є сама в собі метою до реалізації якої прагне дух.Історія людства за гегелем- це ланцюг випадкових подій.Вона для нього носила закономірний характер, в якому виявляється світовий разум
8. Маркс критика політ економ
Упередмові до твору Маркс дав класичну характ матеріалістичного розуміння історії.Він вказав що в суспільному виробництві люди вступають у певні виробничі відносини які відповідають певному щаблю розвитку продуктивних сил..У цій роботі вже були закладені основи аналізу капітал. Способу виробництва.Маркс показав у цій роботі що гроші з необхідність породжуються самим зверненням. У ролі грошей починає функ. Особливий товар природні властивості якого дозволяють саме йому служити адекватним буттям вартості, виступати в процесі обміну між приватним товаровироб. Як втілення суспільної праці. Золото і срібло виступають у вигляді грошей і мають вартість бо являються продуктами праці.Проаналізувавши різні функ грошей марск прказав що вісі функт розвиваються разом з розвитком капіталістичного способу виробництва..Ммаркс сформ. Закон що визначає кількість грошей необхідних для нормального обігу встановлює залежність маси грошей що звертаються від цін товарів від швидкості їх обігу та ві суми взаємного погашаються платежі
9. Футурошок
Елвін Тоффлер (1928) — американський соціолог і публіцист, автор всесвітньо відомої книги "Футурошок"
Основний науковий внесок Е. Тоффлера полягає в тому, що він наочно представив читачам результати процесу технологічних змін. Автор звертає увагу на нечуваний темп, який характерний для сучасних культурних, політичних змін. Людство може загинути не через екологічну катастрофи, ядерної реакції чи виснаження ресурсів. Шок, який відчувають люди, призводить до психологічного оніміння, до самої реальної небезпеки, яка підстерігає людство. Це головна загроза. Треба усвідомити її і по можливості усунути. Автор сподівається, що запропоновані ним заходи зможуть допомогти людині вижити в новій реальності і запобігти шок майбутнього.
Концепція, висловлена Е. Тоффлером в «Футурошок», висловлювала його бачення суспільства, яке все більше і більше розривалося на частини передчасно наступаючим майбутнім. Е. Тоффлер доводив, що пов'язані з індустріальною цивілізацією інститути і системи цінностей ставали об'єктами впливу нездоланних, обумовлених збільшенням обсягу знань сил змін. Інформаційний вибух створив зовнішнє середовище, в якому майбутнє стає практично неможливим в сьогоденні. Швидкоплинність стала основною прикметою нашого життя і призвела до корінних змін всіх її сфер - від економічної до суто особистої. На думку Е. Тоффлера, уряд і представники бізнесу повинні були бути готовими до всього і не очікувати в майбутньому нічого схожого на те, що було в минулому. У наші дні ця точка зору має значний вплив на теорію менеджменту, проте на початку 1970-х рр.. висловлення Е. Тоффлера про незворотність змін розглядалося як дивне і ексцентричне.