Билет №19
Каким образом стабилизируютработу рл?
Таким чином для стабілізації роботи ЛЛ необхідно використовувати баласти, характеристика навантаження яких перетинає ВАХ РЛ у двох точках.
Стабільність роботи лампи залежить не тільки від опору баласта, але й віднапруги мережі. На рис. 2.8 б наведені ВАХ РЛ і характеристики навантажень(прямі 1, 2, 3 та 4) для декількох значень напруги мережі: U‘м, U‘‘м і U‘‘м,при одному й тому ж баластному опорі. Точки перетину навантажувальнихВАХ з ВАХ РЛ визначають можливі робочі струми. Очевидно, що в точках a, іa’ режим роботи буде нестійким, тоді як в точках b, і b’ – стійким. Найменшанапруга мережі, за якої розряд буде ще існувати, відповідає прямій 3 (точка с).Наступне пониження напруги мережі (пряма 4) приведе до погасання розряду.
На рис. 2.8 б видно, що при стійкому режимі роботи, якому відповідаєточка b’, незначне зростання напруги мережі від U‘м до U приведе до зростанняробочого струму лампи й одночасно до збільшення падіння напруги на баласті,робочий режим буде відповідати точці b. Тоді як, пониження наруги мережі натаку ж величину до U‘‘м приведе до значно більшої зміни робочого струму,зменшення падіння напруги на баласті й приведе до режиму роботи в точці с.
Отже, можна зробити висновок, що стабільність роботи лампи вища зарежимів, в яких зменшується відношення Uл/Uм.
Втрату потужності на баластовому опорі визначають коефіцієнтомпотужності схеми. Очевидно, що потужність схеми вмикання лампи будедорівнювати
Рсх=Рл+Рб. (2.5)
Тоді
Рб = Рсх (1-Рл / Рсх)= Рсх (1- Uл/Uм). (2.6)
Відношення Рл / Рсх називають коефіцієнтом потужності схеми cx h , тобто
cx h = Рл / Рсх = Uл/Uм. (2.7)
З визначення коефіцієнта потужності схеми випливає, що він тимбільший, чим більше відношення Uл/Uм. Але збільшення відношення Uл/Uмпогіршує умову стабільної (сталої) роботи лампи, тоді як підвищеннястабільності роботи лампи потребує зменшення цього відношення, щоприводить у цьому разі до зростання втрати потужності на баластовому опорі.
Рис
2.8
Какоезажиганиеназываютхолодным, а какоегорячим?
Існує два принципово різних режими вмикання ЛЛ, що створюють умови для виникнення дугового розряду: холодне й гараче засвічення. У першому режимі достатню напругу для засвічення ЛЛ прикладають до катодів лампи з температурою, що нижча температури, за якої виникає помітна термоелектронна емісія. За такого режиму вмикання катоди лампи зазнають посиленого бомбардування іонами, яке призводить різкий розпил оксиду й скорочення терміну роботи лампи. В другому режимі виникнення дугового розряду полегшено тим, що напругу засвічення прикладають до лампи тільки після попереднього підігріву її катодів. Це, окрім полегшення виникнення дугового розряду, зменшує витрати оксиду на катодах. Отже, той чи інший режим вмикання ЛЛ визначають температурною підготовкою катодів перед засвіченням лампи, яка впливає на термін роботи лампи, напругу пробою міжелектродного простору та швидкість протікання перехідних стадій розряду.