3. Какиепреимущества и недостаткиимеетэлектронный стартер?

Мінітюаризація напівпровідникової елементної бази, наявність багатофункціональних інтегральних мікросхем дозволило створити різноманітні схеми електронних стартерів, які працюють без недоліків звичайного стартера і які легко розмістити в корпусі звичайного стартера, тобто не створювати нового монтування в світильниках.

Електронний стартер має такі переваги:

*· надійне засвічення ЛЛ;

*· точно встановлений час попереднього підігріву катодів;

*· збільшений термін роботи (8000 год) завдяки відсутності механічнихчастин;

*· відсутність електромагнітних вад;

*· автоматичний захист при перервах напруги живлення;

*· захист від перенавантаження збільшеним струмом;

*· широкий диапазон зовнішньої температури (від –30 до +85 oС);

*· відключення стартера при старінні ЛЛ, що запобігає перегріваннюбаластного дроселя.

Билет №20

1. Привести математическоевыражениеусловиястойкостиработы рл?

Стабілізація роботи лампи за допомогою активного баластового опору пов’язана з великими втратами потужності на ньому. Тому приймають оптимальне рішення й на практиці баластовий опір вибирають таким, щоб дотримувалася умова Uл≤0,65Uм.

Отже, для стійкої роботи лампи опір баласту R_б завжди має бутибільшим за r_диф у заданій робочій точці. Фактично ця умова задає робочий струм лампи (максимальний).

Визначимо струм, за яким РЛ віддаватиме найбільшу потужність і дляцього розглянемо схему на рис. 2.6.

Відомо, що Рл=UлІл,

або Рл=U_мІ_л- І_л²R_б.

2. Поясните каким образом балластстабилизируетработу рл?

Оскільки електричні параметри баластів за коливань напруги мережі змінюються по іншому, ніж параметри РЛ, то наявність баласту не тільки обмежує струм, а ще й стабілізує її роботу. Продемонструємо це графічно. Для цього розглянемо наведену схему й подивимося, як буде змінюватися робоча точка на ВАХ лампи при зміні струму.

Допустимо, що за невідомих причин струм лампи зросте, отже її робоча

точка переміститься в нове положення, що відповідає більшому струму. Це приведе до зростання спаду напруги на баласті, але спад напруги не може бути більшим, ніж коли лампа перебуває в короткому замиканні, тобто ніж у стані, що забезпечує джерело живлення.

Отже струм лампи не буде зростати, а повернеться у початковий стан, тобто зменшиться. Якщо за якихось умов струм зменшиться, то це приведе до того, що напруга на баласті зменшиться, а напруга на лампі зросте і струм збільшиться, тобто знову повернеться у початковий стан.

Таким чином, баластовий опір не тільки обмежує й задає струм лампи,але й стабілізує її роботу при випадкових змінах, тобто повертає струм її доробочого значення.

3. Какиепреимущества и недостаткиимею пра, которыеобеспечиваютработулампы на токеповышеннойчастоты?

Дослідження роботи РЛ з метою зниження недоліків, що супроводжують їх роботу (пульсації світлового потоку, велика маса і конструктивні розміри ПРА), показали, що це можливо за живлення РЛ струмом підвищеної частоти. При роботі РЛ в схемах з підвищеною частотою стуму живлення (20 кГц і вище) проявляються такі переваги:

*· зростає світлова віддача лампи на 30% завдяки зниженню втрат енергії в прикатодній ділянці;

*· подовжується термін роботи катодів завдяки покращенню умов перезасвічення і понижується спадання світлового потоку, а отже подовжується термін роботи й самої лампи;

*· зменшується маса і конструктивні розміри ПРА, а отже й втрати енергії в ПРА;

*· практично зникає пульсація світлового потоку, а отже і ймовірність стобоскопічного ефекту;

*· підвищується коефіцієнт потужності лампи.

За живлення РЛ напругою підвищеної частоти суттєво понижується величина необхідної баластної індуктивності або баластного конденсатора (пониження обернено пропорційне частоті) й застосування стартерних схем стає малонадійним і неефективним, тому застосовують безстартерні ПРА. На підвищених частотах форма струму лампи практично не залежить від типу баластного опору (індуктивного чи ємнісного), а маса дроселя зменшується більше ніж у 40 разів, оскільки для виготовлення магнітопроводу використовують не електротехнічну сталь, а феромагнітні матеріали.

До недоліків відносять значне ускладнення схеми ПРА за умовинеобхідності перетворення напруги живлення промислової частоти (50-60 Гц)в напругу підвищеної частоти (до десятків кілогерц). Таке перетворенняздійснюють за допомогою електронних генераторів або перетворювачів(інверторів) мостової або напівмостової схеми [7,9,13]. Для живлення такихприладів необхідна постійна напруга, тому виникає ще й необхідністьвикористовувати додаткове джерело постійної напруги (акумулятори) абоелектронні випрямлячі, що перетворюють змінну напругу промислової мережіживлення в постійну. Використання акумуляторів дозволяє створюватисвітлові прилади і освітлювальні установки з автономним (переносним)джерелом живлення.

Билет №21