Будова й принцип роботи термостартера
З метою зменшення недоліків роботи стартера тліючого розряду та
підвищенню ймовірністі засвічення РЛ за пониженої ймовірності холодного
засвічення лампи, був розроблений інший стартер – термостартер, в якому не
створюється тліючий розряд, тобто відсутній перший непродуктивний етап.
Термостартер (рис. 7.6 а) складається з скляної колби під вакуумом,
всередені якої розміщено не два, а чотири електроди: два з них розміщені як і в стартері тліючого розряду – один з біметалевою пластинкою 1, але на відміну вона в початковому стані знаходиться в контакті з іншим електродом; до двох останніх електродів приварена спіраль 2, що служить тілом для радіаційного нагрівання біметалевої пластинки. Струм, що протікає через спіраль буде розжарювати її й виділене тепло нагріє біметалеву пластинку, яка в результаті вигнеться й розімкне контакт.
Схема вмикання ЛЛ з тепловим стартером наведена на рис. 7.6, б. Для здійснення нагрівання біметалевої пластинки спіраль підключають послідовно з РЛ, так щоб протікаючий струм завжди розжарював її, як до засвічення ЛЛ, так і після. Електроди стартера (біметалевої пластинки) підключають параллельно до ЛЛ, як і зі стартером тліючого розряду. Стартерний конденсатор також вмонтований у корпус стартера. Після приєднання до мережі живлення, оскільки електроди стартера замкнені, по колу зразу потече струм пропереднього розжарювання електродів ЛЛ. Цей же струм потече й через спіраль стартера та викличе їх розжарювання, а отже й радіаційне нагрівання біметалевої пластинки. Розмикання контактів стартера викличе появу високовольтного імпульсу, що засвітить газ в ЛЛ. Після засвічення через лампу потече робочий струм, який буде також розжарювати тіло нагріву, а отже, підтримувати контакти стартера в розімкненому стані. Для зменшення радіовад у наведеній схемі застосовують симетричний дросель, на відміну від несиметричного, що на схемі рис. 7.5, а також використовують конденсатор Ск , призначений для компенсації зсуву фази струму.
Білет №2
1. Пояснити, які явища є основою випромінення світла в розрядних
лампах.
В РЛ першою причиною виникнення світла є газ, тобто його молекули,
причому в ЛЛ таким газом є пара ртуті; її молекули випромінюють
електромагнітну енергію в невидимій оком людини частині спектру, а саме в
ультрафіолетовій (УФ). У світло це випромінення претворюється завдяки
люмінофору, що наносять на колбу лампи з внутрішнього боку. Таким чином
ЛЛ створюють світло опосредковано. РЛ ВТ також створюють світло
опосредковано і в них електромагнітна енергія також випромінюється
молекулами пари ртуті, проте високий тиск газу приводе до появи частини
випромінення і у видимій частині спектру. Щоб молекула змогла
випромінювати електромагнітну енергію, необхідно переводити її кожного разу в збуджений стан. Одним зі способів переведення молекул в збуджений стан є передача їй енергії в результаті удару іншою частинкою. У залежності від сили удару молекула може перейти в збуджений стан або іонізуватися. Іонізація молекули це – претворення її в заряджену частинку при втраті свого електрона або отриманні додаткового. Для збудження або іонізації молекул часто застосовують потужне електричне поле або інші частинки, що прискорюються до великих швидкостей. Ці частинки при стиканні з молекулами газу і створюють ударну іонізацію або їх збудження. У загальному такими частинками є потік електронів. В РЛ потік електронів створюється в результаті термоелектронної емісії, що виникає при розжаренні електродів лампи, а для прискорення цих електронів (для збільшення їх кінетичної енергії) до електродів лампи прикладають електричне поле, що створюється джерелом живлення. Електрод, що випромінює електрони називають катодом і до нього прикладають від’ємний полюс джерела живлення, а електрод, до якого прикладають додатній полюс джерела живлення називають анодом. Таким чином, через газ починає протікати електронний струм, хоча сам по собі газ (молекули) є електрично нейтральним.