
- •1. Яке явище називають “розрядом”?
- •2. Що таке “коефіцієнти нестабільності” та як вони характеризують
- •Будова й принцип роботи термостартера
- •1. Пояснити, які явища є основою випромінення світла в розрядних
- •2. Що таке “амплітудний коефіцієнт струму рл”, на що він впливає та які вимоги до його величини рл?
- •3. Переваги й недоліки стартера тліючого розряду
- •1. Який ккд мають рл?
- •2. Як визначають коефіцієнт пульсації світлового потоку?
- •3. Наведіть переваги та недоліки термостартерів.
- •3. Дослідження роботи стартерів рл
- •3. Дослідження роботи стартерів рл
- •3. Вимоги до стартерних пра лл
- •Вопрос1
- •Вопрос 2
- •Вопрос 3
- •Билет №19
- •Каким образом стабилизируютработу рл?
- •Какоезажиганиеназываютхолодным, а какоегорячим?
- •Какиепреимущества и недостаткиимеетэлектронный стартер?
- •Билет №20
- •Привести математическоевыражениеусловиястойкостиработы рл?
- •Поясните каким образом балластстабилизируетработу рл?
- •Какиепреимущества и недостаткиимею пра, которыеобеспечиваютработулампы на токеповышеннойчастоты?
- •При какихусловияхмощность рл будетмаксимальной?
- •От чегозависитнапряжение «зажигания» газа, и каконозависит от температурыокружающейсреды?
- •Объяснитеработусхемы транзисторного инвертора с элементами, которыезадаютстабильную частоту генерациивыходногонапряжения?
Білет №1
1. Яке явище називають “розрядом”?
Потік електронів при стиканні з молекулами газу іонізує й збуджує їх. В
результаті через газ починає протікати електронно–іонний струм і газ
перетворюється в плазму. Протікання електричного струму через газ
називають газовим розрядом.
2. Що таке “коефіцієнти нестабільності” та як вони характеризують
роботу РЛ?
Вплив коливань напруги мережі на роботу лампи визначають
коефіцієнтами нестабільності струму й потужності РЛ за умови, що напруга
мережі живлення змінюється не більше, ніж на 10% від номінального значення.
Коефіцієнтом нестабільності струму лампи називають відношення відносної
величини зміни струму лампи (DІл=І‘л - Іл) до відносної величини зміни
напруги живлення (DUм=U‘м - Uм), що викликало таку зміну струму:
Коефіцієнтом
нестабільності потужності лампи
називають
відношення відносної зміни потужності лампи до відносної величини зміни
напруги живлення, що викликало таку зміну потужності:
при цьому Iл, Uм, Pл – номінальні величини.
Коефіцієнти нестабільності для більшості РЛ нормуються державним
стандартом при розробці ПРА: їх гранична величина дорівнює 2. Тобто ПРА
має забезпечити за коливаннь напруги мережі в межах 10% зміну струму й
потужності лампи в межах 20%.
3. Поясніть будову й принцип дії стартерів тліючого розряду та
термостартерів.
Будова й принцип роботи стартера тліючого розряду
Стартер тліючого розряду (рис. 7.2, а) складається з герметичної скляної
колби 3, запаяної з одного боку та з герметичним цоколем 6 - з другого. У
цоколь уварені два циліндричних електрода (з нікеля) 2, діаметром близько 0,5 мм з електричними відводами 1. До одного з електродів приварена біметалева пластина 4, вільний кінець якої розміщений біля електрода 2, а колба наповнена сумішшю газів (Ar, Ne, Xe, Kr) за тиском близько 10 мм.рт.ст=10 торр.
Біметалева пластина (рис. 7.3), що може бути виготовлена як у вигляді дужки, так і стрічки, складається з двох зварених між собою металів (1,2), один з яких має більший коефіцієнт теплового розширення, ніж інший. Тому, якщо таку пластину нагрівати, то вона вигинається в бік металу, з меншим коефіцієнтом теплового розширення, а якщо остудити, то повернеться в початковий стан.
Роботу стартера можна розділити на чотири етапи:
1. Перший етап непродуктивний – етап засвічення тліючого розряду.
На цьому етапі на стартер подають напругу мережі (після замикання
ключа К). Амплітуда напруги мережі має бути не меншою за напругу
засвічення газу в стартері. У результаті в стартері виникає тліючий
розряд між нерухомим електродом і біметалевою пластиною, що
триває » 0,3 с. Струм тліючого розряду (він незначний, » 30 мА й
створюється направленим рухом не тільки електронів, що виникли
від електростатичної (холодної) емісії, а й іонами, що з’являються в
газі) нагріває біметалеву пластину й вона починає вигинатися в
напрямі до іншого електрода, поки не замкнеться з ним.
2. Другий етап починається з моменту замикання біметалевої пластини
з іншим електродом. Тліючий розряд зникає й через стартер починає
протікати електронний струм короткого замикання електродів
(величина цього струму в електричній схемі вмикання РЛ – це
фактично струм попереднього нагріву ЛЛ, буде близькою до
робочого струму РЛ – для ЛЛ 40Вт » 0,4 А, тобто в 10 разів більшою
за струм тліючого розряду). Цей струм буде протікати, поки
пластина замкнута з електродом ~ 0,6 с. Щоб цей струм нерозжарював електроди стартера, їх виробляють з відповідним
діаметром. Оскільки тліючий розряд зник, то біметалева пластина
почне охолоджуватися молекулами газу, що наповнюють стартер й
настане момент, коли вона розімкнеться з іншим електродом. У
момент розмикання виникає високовольтний імпульс.
3. Третій етап - це повторення першого, якщо високовольтний імпульс
не засвітить газ в ЛЛ. У стартері виникне тліючий розряд, який
почне знову нагрівати біметалеву пластину.
4. Четвертий етап – повторення другого.