3. Доба бронзи на території України.

Бронзова доба на території України на сучасному етапі може датуватись ІІІ — кінцем II тис. до н. е. Останнє вказує на більш рівномірне входження стародавніх племен України до бронзової доби разом з іншим стародавнім населенням Передньої Азії, Кавказу та Східного Середземномор'я. На півдні України бронзовий вік змінюється кіммерійсько-скіфським періодом раннього залізного віку.

Бронза є першим штучним металом: вона являє собою сплав міді й олова (інколи олово замінювали сурмою або миш'яком). Бронза витіснила мідь, бо знаряддя з неї були твердішими за мідні. Перевага бронзи над міддю полягає також у значно нижчій температурі плавлення. Температура плавлення бронзи становить 800–900°C, а міді — понад 1000°C.

Бронзовий вік на території нашої держави тривав понад тисячу років, приблизно від XX до Х-ІХ ст. до н. е. Свою назву епоха отримала від найменування першого штучно отриманого людиною металу - сплаву міді з оловом (рідше, зі свинцем або миш'яком), вироби з якого в цей час стають найбільш поширеними.

Виникло бронзоливарне виробництво на Передньому Сході, а вже звідти поширилось в Європу та Азію. Раннє, порівняно з деякими іншими частинами Європи, проникнення нового металу на територію України вчені пов'язують з носіями трипільської культури, які підтримували контакти з Балкано-Карпатським металургійним центром. Широке ж розповсюдження бронзоливарного виробництва зумовлювалося більшою твердістю бронзи, аніж міді, в поєднанні з порівняно низькою температурою плавлення, яку можна було отримати навіть у найпримітивніших печах.

Розвиток металургії бронзи і поява внаслідок цього значної кількості металевих знарядь праці сприяли стрімкому розвитку всього господарського комплексу, зростанню продуктивності праці в землеробстві, в будівництві та, особливо, в деревообробці.

Але не лише цим обмежувалися принципові зміни, які несло за собою поширення бронзи. Доба позначена також важливими зрушеннями у соціальному житті суспільства. Простежуються важливі процеси етногенетичного змісту, виділення на території України протослов'ян, протобалтів, фракійців, протофінно-угрів, індоіранців.

Винахід бронзи спричинив удосконалення зброї - бойових сокир і стріл з твердими наконечниками. Саме за доби бронзи вперше з'являється лучник-вершник, а відтак збільшується глибина військових нападів і військова активність. З появою перших справжніх воєн виникає потреба в організації оборони.

Бронзовий вік нерідко називають добою "першого Великого переселення народів", оскільки саме тоді почав формуватися перший начерк етнічної карти Європи. В Україні потужні міграційні хвилі зачепили як степову, так і лісостепову зону та Полісся.

Суть історичного процесу бронзової доби складають взаємовідносини різних етнічних груп, що населяли на той час Україну або були її близькими чи далекими сусідами. Зокрема, культурні трансформації початків бронзової доби в Україні були спровоковані північним походом ассирійського царя Ніна. Прихід під впливом цього походу частини населення Північного Кавказу в Приазов'я сприяв формуванню тут на ґрунті взаємодії з місцевим населенням так званої ямної культури (що свого часу постала на місці трипільської культури) - нової культурно-історичної спільноти, відомої у спеціальній літературі під назвою катакомбна культура.