- •1. Поява людини на території сучасної України.
- •2. Трипільська культура
- •3. Доба бронзи на території України.
- •4. Кіммерійці, скіфи, сармати.
- •5. Античні міста-держави Північного Причорномор'я і Криму.
- •6. Слов'янський етногенез.
- •7. Переддержавні утворення у східних слов'ян.
- •9. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •10. Етапи політичної історії Київської Русі.
- •11. Феодальна роздробленість Русі. Князівства Київське, Чернігівське та Переяславське.
- •12. Галицька та Волинська землі. Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •13. Монголо-татарська навала.
- •14. Галицько-Волинська держава.
- •15. Початок формування української народності (vі-хіv ст.).
- •16. Загарбання українських земель Литвою, Польщею та Угорщиною.
- •17. Литовсько-Руська держава.
- •18. Кревська унія.
- •Передумови[
- •19. Галичина під владою Польщі.
- •20. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і королівства Польського.
- •21. Люблінська унія і захоплення українських земель Польщею.
- •22. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої у другій половині XVI - першій половині XVII ст.
- •23. Україна і Крим у другій половині XV ст. Відсіч турецько-татарській агресії наприкінці XV - у XVI ст. (?????????????)
- •24. Виникнення українського козацтва.
- •25. Посилення козацтва наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. Селянсько-козацькі повстання.
- •Петро Конашевич Сагайдачний
- •26. Козацтво і православ'я. Петро Могила.
- •27. Боротьба козацтва проти татаро-турецької агресії на початку XVII ст.
- •28. Етнічна консолідація й національно-духовне піднесення українського народу у XV - першій половині XVII ст.
- •29. Брестська церковна унія.
- •30. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Воєнні дії 1648-1649 рр.
- •Переяславський договір 1654 р.
- •33 Війна з Польщею 1654-1656 рр. Загострення українсько-російських відносин у 1656-1657 рр.
- •Боротьба старшинських угруповань за владу після смерті б.Хмельницького. Іван Виговський.
- •Гетьмани ю.Хмельницький. І.Брюховсцький, д.Многогрішний.
- •Гетьман п.Дорошенко. Наростання Руїни. Іван Самойлович.
- •Боротьба українського народу проти турецько-татарської агресії у другій половині XVII ст. (пит 27)
- •Україна і Північна війна. І.Мазепа.
- •Наступ царизму на автономію України у XVIII ст. Ліквідація Гетьманату та Запорозької Січі.
- •Соціально-економічний устрій та народні рухи в Україні у XVIII ст.
- •Приєднання Північного Причорномор'я та Криму до Росії. Колонізація Південної України.
- •Поділи Польщі та приєднання Правобережної України до Росії.
- •Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії.
- •Територія, населення та адміністративний поділ українських земель у складі Російської імперії у першій половині XIX ст.
- •Криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні та антифеодальні рухи в першій половині XIX ст.
- •Ліквідація кріпосного права в Україні.
- •47.Буржуазні реформи 60-70-х рр. XIX ст. В Україні
- •48.Капіталістична індустріалізація на українських землях у другій половині XIX ст.
- •49.Формування української нації.
- •50.Національне пробудження Східної України у першій половині XIX ст.
- •51.Початок національно-духовного відродження на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
- •Кирило-Мефодіївське товариство.
- •53.Громадівський рух.
- •54.Політичні партії в Україні у 90-х рр. XIX - на початку XX ст.
- •55.Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •56.Національний рух на Наддніпрянській Україні наприкінці XIX - на початку XX ст.
- •57.Україна і Перша світова війна.
- •58.Початок української революції 1917-1920 рр.
- •59.Проголошення автономії України.
- •62. Брестський мир та німецько-австрійська окупація України
17. Литовсько-Руська держава.
У XIV ст. історичні події розвивалися вкрай несприятливо для Русі-України: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, Польща захопила Галичину, Молдавське князівство — Буковину, а Угорщина — Закарпаття.
Ослабленням Русі-України скористалося також Литовське князівство, яке в 30-х роках XIV ст. почало завойовувати українські землі: Дорогичинську, Берестейську, Турово-Пинську, Прип'ятську. У 1340 р. литовський князь Любарт-Дмитро стає галицько-волинським князем, але в 1349 р. втрачає Галичину, залишаючи за собою тільки Волинь.
У 50-х роках XIV ст., з ослабленням Золотої Орди, розпочався наступ Литви на Подніпров'я. Його очолив старший брат Любарта-Дмитра великий князь литовський Ольґерд Ґедимінович (1345— 1377). У 1355—1356 рр. він захопив Чернігово- Сіверщину, а в 1362 р., розгромивши за допомогою українців на р. Сині Води монголо-татарське військо, остаточно приєднав до Литовської держави Київщину, Поділля і Переяславщину. В 1377 р., після тривалої боротьби Ольґерда з Польщею, до складу Литви ввійшли Берестейський, Володимирський і І Луцький уділи. Підпорядкувавши приблизно половину земель Київської Русі, Велике князівство Литовське стало найбільшим в Європі. Столицею держави та резиденцією великих князів було м. Вільнюс.
Утвердження литовського правління на теренах ослабленої Русі-України відбувалося практично без опору з боку місцевого населення. Це пояснювалося тим, що литовські князі, діючи за принципом "захоплюючи, звільняємо" (українські землі від золото-ординців), виявляли незмінну повагу до тутешніх звичаїв. Перебуваючи на значно нижчому рівні суспільно-політичного і культурного розвитку порівняно з людністю приєднуваних територій, литовці потрапляли під вплив її державних і громадських форм, релігії, побуту, писемності. Руська мова стала державною у Литовському князівстві. В основі Литовських статутів — кодексів середньовічного права Великого князівства Литовського — лежали звичаєві та писані норми українського права, тобто "Руської правди" та звичаєвого права доби Київської Русі. Православна церква у Литовській державі також зберігала міцні позиції. Самі українські землі спочатку мали статус удільних князівств, очолюваних князями — членами литовського великокнязівського роду. Українська знать, зберігаючи свої володіння, набула права обіймати найвищі адміністративні посади, і тому відчувала себе спів-господарем у Литовській державі. Тому й державу чимало істориків визначають як Литовсько-Руську.
Загалом українці, які більше двох століть перебували у складі Великого князівства Литовського, мали відносно сприятливі умови для свого розвитку. Водночас, починаючи з прийняття Кревської унії, їхні права поступово обмежують. Насамперед істотно змінюється становище православної знаті. Якщо в перші десятиліття після приєднання до Литви українці й білоруси домінували у суспільно-політичному житті, то тепер їх відтісняють на другий план представники католицького віросповідання. Активнішою стала також політика великих князів, спрямована на ліквідацію залишків автономії українських земель у складі Великого князівства Литовського.