Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_1-90_pitannya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
388.5 Кб
Скачать

1. Поява людини на території сучасної України.

  • Люди вперше з’явилися на території України близько 1 млн років тому. Найдавнішою пам’яткою в Україні є стоянка біля селища Королевого Виноградівського району в Закарпатті.

    • На лівому березі Тиси, на терасі заввишки 100–120 м археологи виявили унікальні археологічні знахідки: численні кам’яні знаряддя праці – оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі.

  • Кісток найдавніших мешканців Україні поки що виявити не пощастило. Та вчені припускають, що це були архантропи. Вони прийшли на територію Європи з Африки на початку зледеніння. Клімат іще був помірним, проте вже відчувалося холодне дихання льодовика.

  • Для архантропів було характерне:

    • Використання вогню, однак вони не вміли добувати його.

    • Знаряддя праці виготовляли оббиванням каменю.

    • Основне знаряддя – ручне рубило, яким можна було колоти, різати, рубати.

    • Крім кам’яних, використовували дерев’яні знаряддя, наприклад списи, загострені на кінці способом обпалення над вогнищем.

    • Жили великими групами – стадами. Вони не будували жител, постійно пересуваючись у пошуках їжі. За тих часів у нашій місцевості ще було багато теплолюбних рослин. Тож давні мешканці українських земель живилися їхніми плодами, пагонами, корінцями. Вживали в їжу також м’ясо, полюючи на оленів, антилоп, коней, биків, слонів, носорогів, гіпопотамів.

  • Сліди діяльності архантропів виявлено неподалік села Рокосове на Закарпатті, поблизу сіл Лука-Врубловецька та Бабин на Дністрі й Амвросіївка в Донбасі, у передгір’ї Криму тощо.

Залюднення території України відбувалося через Балкани й Центральну Європу. Щоправда, деякі вчені вважають імовірними й шляхи через Кавказ.

2. Трипільська культура

Трипільська культура на території України розвинулась в добу неоліту, назва її походить від розкопаних київським археологом В. Хвойкою площадок біля села Трипілля на Київщині.

Трипільська культура, датована V-III тисячоліттям до Хр., була поширена на лісостепній території від середнього Дніпра до Бугу і Дністра на півд. заході. За своїми ознаками і зразками ця культура споріднена з археологічними культурами Дунайського басейну, Балканів, островів східного Середземномор’я та Малої Азії. Отже єднала вона Україну з могутніми культурами тодішнього світу. Трипільці були хліборобами і скотарями, а їхня культура не поширювалась дальше ні на Схід, ні на Захід. Вона була типова для осілого місцевого населення, яке етнічно можна б визначити за протослов’ян, а в нашому випадку за прапредків українців. Залишки трипільської культури відкрито в 38-ох селах Київщини, 25-ох Поділля і в 20-ох селах Зах. України. Джерелами їх прожитку було хліборобство, скотарство, мисливство, а теж рибальство.

Трипільська культура розвивалась протягом 2-ох тисяч літ, захоплючи енеоліт, бронзову і залізну доби. Досліди виявили, що трипільці мали вищі форми громадського життя, жили великими родовими групами, об’єднані жінкою-матір’ю (чи бабоїр), бо діти через відсутність шлюбів, не знали батька. Отже трипільці правдоподібно практикували матріархат. Вони мали свої вірування і ритуали поховань (чи тілопалень).

І так у багатьох житлах трипільських поселень знайдено добре збережені жертівники, у формі рівнораменного хреста, помальовані звичайно охрою (брунатно-жовтою фарбою) і прикрашені концентричними колами. Вони звичайно знаходились на підвищенні, а біля них антропоморфні (людиноподібні) чи інші фігурки. Ці хрестовидні підвищення були жертовними місцями роду, тобто біля них приносили трипільці жертви.

Інвазія кочових племен зі Сходу в другій половині II тисячоліття до Хр., яка знищила племена трипільської культури, не могла знищити елементів тієї культури, зокрема в сфері релігійних культів. Ці культи залишились живими і перетривали і кімерійців, і скитів, та збереглися потім у побуті і в віруваннях

та мистецтві слов’ян. Вони наявні теж у релігії скитів та тракійців (племен, що в 1-му тисячолітті заселювали сьогоднішню Галичину, Поділля і південну Волинь) як напр. культ богині-матері, богині-землі.

З часів трипільців залишились печери, коридори (40 біля Києва), а їх побут, хати і села, дуже нагадують нам пізніший український побут.