
- •1. Математичне моделювання економічних систем. Економічна динаміка. Об'єкт і предмет дослідження
- •1.1. Загальне поняття про математичні моделі
- •1.2. Економічна система як об’єкт математичного аналізу складних систем
- •1.3. Традиції математичної економіки
- •1.3.1. Загальна економічна рівновага
- •1.3.2. Модель розширеного відтворення
- •1.4. Інструментальні засоби економічної динаміки для моделювання та аналізу економічних процесів
- •1.5. Контрольні запитання
- •1.6. Завдання для самостійної роботи
- •Розділ 2. Математичний апарат економічної динаміки
- •2.1. Диференціальні рівняння
- •2.1.1. Диференціальні рівняння першого порядку та їх застосування у
- •2.1.2. Геометричний зміст розв’язків диференціального рівняння
- •2.1.3. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •2.1.4. Найпростіша модель рівноваги
- •2.1.5. Контрольні питання
- •2.1.6. Завдання для самостійної роботи
- •2.2. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •2.2.1. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними
- •2.3. Системи диференціальних рівнянь
- •2.3.1. Еквівалентність системи двох диференціальних рівнянь першого
- •2.3.2. Розв’язання лінійної системи диференціальних рівнянь з
- •2.3.2. Фазова площина, фазовий портрет
- •2.3.3. Типи фазових портретів. Класифікація точок рівноваги
- •2.3.4. Аналіз стійкості розв’язків системи диференціальних рівнянь. Атрактори динамічних систем
- •2.3.5. Контрольні питання
- •2.3.6. Завдання для самостійної роботи
- •2.4. Поняття про різницеві рівняння
- •2.4.1. Модель соціальної мобілізації
- •Контрольні питання
- •2.3.6. Завдання для самостійної роботи
- •3. Економічні динамічні системи з неперервним часом
- •3.1. Модель природного росту (ріст при постійному темпі)
- •3.2. Логістична крива
- •3.3. Модель Еванса
- •3.4. Неокласична модель росту (модель Солоу)
- •3.4.1. Дослідження стаціонарних траєкторій в моделі Солоу
- •3.4.2. ”Золоте правило” росту Солоу. Теорема про магістраль
- •3.5. Модель гонки озброєнь (модель Ричардсона)
- •3.6. Модель хижак - жертва
- •3.7. Спрощена модель національної економіки
- •3.8. Модель Вальраса регулювання ціни
- •3.9. Динамічна Кейнсіанська модель
- •3.10. Контрольні запитання
- •3.11. Завдання для самостійної роботи
- •4. Дискретні динамічні моделі в економіці
- •4.1. Загальна економічна рівновага
- •4.1.1. Функції попиту та пропозиції на ринку досконалої конкуренції
- •4.1.2. Павутиноподібна модель модель динаміки ринкових цін. Умова стабільності моделі
- •Зауваження 4.1. Відмітимо, що кутові коефіцієнти прямих попиту і пропозиції чисельно дорівнюють відповідно , , (рис. 4.2.А).
- •4.1.3. Поняття про теорію сподівань
- •4.1.4. Контрольні запитання
- •4.1.5. Завдання для самостійної роботи
- •4.2. Ефект мультиплікатора
- •4.2.1. Економічна теорія Дж. М. Кейнса і його послідовників
- •4.2.2. Основні поняття, відомі з курсу макроекономіки
- •4.2.3. Найпростіша динамічна модель з мультиплікатором
- •4.2.4. Оподаткування
- •4.2.5. Модель зовнішньої торгівлі
- •4.2.6. Ефект мультиплікатора у відкритій економіці
- •4.2.7. Контрольні запитання
- •4.2.8. Завдання для самостійної роботи
- •4.3. Теорія економічних циклів
- •4.3.1. Модель взаємодії мультиплікатора і акселератора
- •4.3.2. Модель Самуельсона-Хікса модель мультиплікатора-акселератора
- •4.3.3. Методика прогнозування динаміки ввп на основі моделі Самуельсона-Хікса
- •4.3.4. Модель Тевеса
- •4.3.5. Контрольні запитання
- •4.3.6. Завдання для самостійної роботи
- •5. Лабораторний практикум
- •5.1. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •5.1.1. Порядок виконання роботи
- •5.1.2. Правила оформлення звіту з лабораторної роботи
- •5.2. Перелік лабораторних робіт за модулями
- •5.2.1. Лабораторна робота № 1
- •5.2.2. Лабораторна робота № 2
- •5.2.3. Лабораторна робота № 3
- •5.2.4. Лабораторна робота № 4
- •5.2.5. Лабораторна робота № 5
- •5.2.6. Лабораторна робота № 6
- •5.2.7. Лабораторна робота № 7
- •4.3.7. Лабораторна робота № 8
2.3.2. Фазова площина, фазовий портрет
Аналогічно п. 2.1.3 загальний розв’язок системи (2.45) – це сім’я тривимірних інтегральних кривих у просторі Ох1х2 t (рис. 2.7).
Інше геометричне тлумачення можна одержати, якщо відносити систему (2.45) не до осей х1, х2, t тривимірного простору Ох1 х2 t, а до осей х1, х2 площини Ох1 х2, вважаючи t параметром. У цьому випадку система (2.45) визначає криву, рівняння якої можна одержати, виключивши з рівнянь системи параметр t.
Площина Ох1 х2, яку ведено до розгляду, має назву фазова площина. Крива на фазовій площині є фазовою траєкторією, частина фазової площини, яка заповнена фазовими траєкторіями називається фазовим портретом системи (2.45), функції х1( t), х2( t) – фазовими змінними.
а) б)
Рис. 2.8. Поведінка розв’язків системи диференціальних рівнянь
у просторі Ох1х2t і на фазовій площині Ох1х2:
а) випадок монотонної поведінки системи;
б) випадок наявності періодичного розв’язку
Відзначимо, що така інтерпретація істотно відрізняється від геометричної інтерпретації, описаної вище (див. визначення інтегральної кривої п. 2.1.3), її можна назвати кінематичною, так як в цій інтерпретації відповідно до кожного розв’язку ставиться рух точки вздовж кривої, а не крива в просторі.
Системи
вигляду (2.42), (2.45) використовуються для
опису еволюційних процесів. Точка
фазового простору визначає стан системи
у визначений момент часу. Прикладений
до цієї точки вектор з координатами
задає
швидкість зміни стану. Точка, в якій
цей вектор перетвориться на нуль
,
називається
положенням
рівноваги,
особливою
точкою
(у нашому поданні ще й частковим
розв’язком) системи (2.42).
Можна сказати, що перше рівняння в формулі (2.45) задає горизонтальну складову швидкості руху точки у фазовій площині, а друге рівняння вертикальну складову. Зрозуміло, що, якщо в деякій точці фазової площини dx1/dt > 0, то функція x1(t) зростає, і розв’язок системи (2.45) рухається від цієї точки вправо, а якщо dx1/dt<0, то вліво. Аналогічно, якщо dх2/dt>0 (<0), то точка рухається вгору (вниз).
Порівняємо геометричну інтерпретацію системи (2.45) у просторі Ох1 х2 t з інтерпретацією на фазовій площині Ох1х2:
а) на кожну траєкторію фазової площини проектується сукупність інтегральних кривих у просторі Ох1х2 t. Ці криві виходять одна з одної заміною t на t C (рис. 2.8.а).
б) якщо точка (а, b) є станом рівноваги системи Р(а, b)=0; Q(a, b) = 0, то інтегральна крива є прямою, яка рівнобіжна осі t. Ця пряма проектується на площину (х, у) у єдину точку (а, b).
в) якщо
система має періодичний розв’язок з
періодом
,
то в просторі Ох1 х2
t
відповідна
інтегральна крива являє собою спіраль
з кроком
.
Ця спіраль проектується на фазову
площину в замкнуту криву (рис. 2.8.б).
При проекції спіралі тривимірної інтегральної кривої на площину Ох1t або Ох2t одержимо синусоїдальну криву, що показує динаміку змінної х1(t) або х2(t).