4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельними наслідками;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно с двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження;

- випадки смерті працівників на підприємстві;

- випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідизацією потерпілого (відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується Міністерством охорони здоров'я).

Про такі випадки роботодавець зобов’язаний негайно, використовуючи засоби зв’язку, передати повідомлення про нещасний випадок за відповідною формою до:

- територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за місцезнаходженням підприємства;

- органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

- робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

- органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – до місцевої державної адміністрації);

- установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

- первинної організації профспілки;

- органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку.

Спеціальне розслідування організовує власник. Комісію з розслідування призначає наказом керівник територіального органу Держнаглядохоронпраці. Склад комісії:

- посадова особа територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці (голова комісії);

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

- представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі його відсутності – представник місцевої державної адміністрації;

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;

- представник первинної організації профспілки підприємства;

- представник профспілкового органу вищого рівня;

- представник установи державної сан-епідслужби;

- представник інспекції державного технічного нагляду Міністерства аграрної політики, якщо випадок стався під час експлуатації сільськогосподарських машин, зареєстрованих в інспекції .

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 осіб і більше або травмовано 10 осіб і більше, комісію призначають згідно з наказом Держнаглядохоронпраці, якщо не було спеціального рішення Кабінету Міністрів України. Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. За результатами спеціального розслідування складається акт розслідування за формою Н-5, Н-1 (або НПВ).

Власник у п’ятиденний термін після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку надсилає копії матеріалів розслідування до прокуратури та органів, представники яких брали участь у розслідуванні, виконує запобіжні заходи.

5. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.

Розслідуванню підлягають раптове погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, нанесених іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утопанія, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на інше місце роботи (більш легке) на термін не менше одного робочого дня, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

На підставі висновків роботи комісії з розслідування, випадки визнаються пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, які трапилися з працівниками під час виконання своїх трудових обов'язків, у тому числі і у відрядженнях, а також ті випадки, які сталися під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи, протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його відходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок засобів виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства, яке видало згідно з договором (заявою), за наявності розпорядження роботодавця;

• використання особистого транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

• вчинення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто таких дій, які не входять у виробниче завдання або прямі обов'язки працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

• інші випадки, зазначені в Положенні.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку їжі, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отримання заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором, визнаються також пов'язаним з виробництвом і на їх підставі складається акт за формою Н-1.

На підставі висновків роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом, і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, які сталися з працівниками:

• під час переміщення на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах цього підприємства;

• в місці постійного проживання на території польових і вахтових поселень;

• під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства, без дозволу роботодавця, а також обладнання, механізмів, інструментів, крім випадків, які сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих засобів у виробничому процесі, або порушенням вимог безпеки щодо зберігання і транспортування , або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно встановленого порядку;

• під час скоєння ними злочину або інших протиправних дій, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

• у разі природної смерті або самогубства за винятком випадків, зазначених у Положенні, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органами прокуратури.

Якщо на підставі роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив або сам потерпілий зобов'язані негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) у свою чергу зобов'язаний:

• негайно організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити потерпілого в лікувально-профілактичний заклад;

• повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілкову організацію;

• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому воно було на момент того, що сталося (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків .

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним результатом і групових нещасних випадків:

• сповіщає про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі - Фонд), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (станції) державної санітарно-епідеміологічної служби;

• організовує його розслідування і створює комісію з розслідування нещасного випадку.

До складу комісії з розслідування входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функції фахівця з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілкової організації, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю, тоді до складу комісії включається також представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати, якщо це можливо, пояснення потерпілого;

• позначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини, які призвели до нещасного випадку, позначити, пов'язаний або не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• позначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

• у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Всі випадки травматизму на виробництві повинні розслідуватися з однаковою ретельністю, незалежно від тяжкості травми, тому що нерідко умови, обставини і причини легких нещасних випадків не менш небезпечні, ніж важких і смертельних.

Розслідування має вестися в такій послідовності:

• огляд місця події, його фотографування, складання схем і ескізів;

• опитування постраждалих, свідків, посадових осіб;

• вивчення технічної документації;

• технічна експертиза і слідчий експеримент;

• медична експертиза;

• складання акту і, у необхідних випадках, висновків технічного інспектора.

Огляд місця події. Це найважливіший етап у розслідуванні, так як він дає «речову картину» події. Необхідно по свіжих слідах, поки обстановка не змінилася, а враження про подію ще свіжі в пам'яті його учасників та очевидців, послідовно відновити технологічний процес, трудовий процес, робочу операцію на момент нещасного випадку, розташування машин, обладнання, засобів підмощування (лісів, риштовання, колисок і т.д.), допоміжних пристроїв, запобіжних засобів і т.д. - Залежно від конкретних обставин та характеру нещасного випадку. На місці події встановлюється небезпечний виробничий фактор і визначаються його характеристики: сила удару, швидкість і траєкторія руху і т.д. (Також в залежності від характеру події), вимірюється небезпечна зона. Результати огляду оформляють у вигляді ескізів і схем. При великих аваріях та нещасних випадках з тяжким наслідком місце події фотографують.

Іноді перед оглядом місця події проводять попередню бесіду (опитування) із тими, хто раніше інших залишив місце аварії чи нещасного випадку, для встановлення можливого навмисної зміни обстановки зацікавленими особами.

Опитування свідків, потерпілих, посадових осіб. За допомогою опитування встановлюють обставини нещасного випадку. Тактика проведення опитування має враховувати коло знань і виробничих обов'язків опитуваних. Опитування свідків включає наступні етапи:

Вільну розповідь свідка про відомі йому факти у зв'язку з цією подією. Свідок послідовно викладає події, які він особисто спостерігав напередодні, в момент і після події. Після усного оповідання свідкові пропонується викласти сказане ним у формі пояснювальної записки.

Уточнюючі запитання членів комісії. У ході викладу увагу оповідача може бути направлено на більш докладне відтворення істотних деталей події: де був свідок у момент події, що він у цей момент робив сам, що бачив або чув на місці події, як поводився потерпілий до нещасного випадку, у момент події і після нього, чи мали місце, на думку свідка, порушення правил техніки безпеки, що, на його думку, послужило причиною нещасного випадку.

Контрольні та додаткові деталізують запитання членів комісії у зв'язку з наявними у справі іншими матеріалами.

Посадова особа дає пояснення у зв'язку з колом своїх обов'язків.

Показання свідків, потерпілих і посадових осіб, а також результати огляду місця події ретельно зіставляються між собою та іншими даними, отриманими в процесі розслідування.

Вивчення технічної документації. Перелік технічної документації, що відноситься до данної події і підлягає вивченню, залежить від характеру події. Він складається з наступних розділів:

Професійна підготовка працюючих: журнал навчання правилам техніки безпеки і протокол перевірки знань; документи, що дають право працювати на машині (або виконувати роботи), на якій стався нещасний випадок, - посвідчення, допуск, журнал реєстрації проходження працівниками інструктажу з техніки безпеки; посвідчення інженерно- технічних працівників на знання правил технічної експлуатації.

Організація трудового та виробничих процесів: наряд на виконання робіт на об'єкті, де стався нещасний випадок; технологічна карта; проекти організації будівництва та виконання робіт; накази і розпорядження про покладання обов'язків на осіб адміністративно-технічного персоналу з нагляду за станом техніки безпеки за видами робіт, експлуатації об'єктів з підвищеною небезпекою і т.д.; інструкції з безпечних методів праці (за професіями) для тих робіт де стався нещасний випадок, правила і норми з техніки безпеки і промислової санітарії для конкретного виду робіт, машин, устаткування.

Технічні засоби, предмети праці; технічний паспорт, креслення схеми машин, механізмів, устаткування, на яких стався нещасний випадок; акти обстеження технічного стану і пуску в експлуатацію, випробування машини, обладнання, захисних пристосувань (огороджень, блокування, сигналізації); сертифікати і паспорти на елементи конструкцій, матеріали і т.д. При вивченні поданої документації повинно бути встановлено її відповідність реальному стану робіт, технологічних процесів і засобів техніки, а також діючими правилами і нормативно-правовим актам з охорони праці.

Технічна експертиза і слідчий експеримент. При розслідуванні нещасних випадків і аварій, що сталися в результаті впливу багатьох чинників у складній виробничій обстановці, може виявитися, що для встановлення причин нещасного випадку або аварії недостатньо огляду місця події, опитування свідків і ознайомлення з відповідними документами. Виникає необхідність у глибоких спеціальних знаннях в галузі будівельної механіки, електротехніки, хімії та інших галузях.

Технічному інспектору профспілки надається право залучати фахівців для розслідування нещасних випадків і використовувати їх в якості консультантів з окремих питань або як експертів. На підставі технічних розрахунків та лабораторних випробувань експерти дають письмові висновки, які долучаються до справи.

В окремих випадках для перевірки деяких фактів, отриманих з показань свідків і потерпілих, а також для перевірки можливих висновків необхідно провести слідчий експеримент. Його проводять в умовах аналогічних умовам досліджуваного події. Слідчим експериментом можна встановити стан і межі світлової та звукової сигналізації, освітленість робочого місця (місця події), шлях гальмування рухомих засобів, надійність захисту електроапаратури та ін

Медична експертиза. Це додаткове джерело встановлення причин нещасних випадків. Медична експертиза дає відповіді на дві групи питань, одні з яких уточнюють роль умов праці та виробничого обстановки, а інші - самого потерпілого у виникненні небезпечної (аварійної) ситуації. З її допомогою встановлюють:

• характер травми, ступінь її тяжкості, причину смерті;

• небезпечний виробничий фактор і механізм його дії на організм потерпілого;

• час травмування (смерті);

• пошкодження, завдані за життя і посмертно;

• наявність алкоголю і наркотичних речовин в організмі потерпілого;

• наявність в організмі потерпілого промислових отруйних речовин, у результаті дії яких людина могла втратити контроль над своїми діями чи свідомість;

• наявність патологічних змін в організмі людини, які під впливом раптових змін навколишнього середовища (атмосферного тиску, температурно-вологісного режиму тощо) можуть викликати відхилення від норми психофізіологічного стану потерпілого;

• наявність у потерпілого схильності до нервово-психічних розладів (встановлюється на підставі вивчення історії хвороби).

Оформлення документів розслідування причин нещасних випадків на виробництві

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) прикріплюється також акт про нещасний випадок не виробництві (акт за формою Н-1) або акт про нещасний випадок невиробничого характеру (акт за формою НТ), показання свідків, потерпілого, виїмки з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи які характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби медична довідка про наявність в крові потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. Нещасні випадки, за якими складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.

Роботодавець зобов'язаний розглянути і затвердити акт за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а у випадках, які сталися за територією підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

• потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку (за формою Н-5);

• керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця де стався нещасний випадок, для застосування заходів усунення подібних випадків;

• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта за формою Н-5;

• відповідному територіальному органу Державного нагляду за охороною праці;

• профспілкової організації, човном якої є потерпілий;

• керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі на яку роботодавцем покладено функцію фахівця з питань охорони праці (акт за формою Н-1 або НТ надсилається разом з першим примірником акта форми Н-5 та іншими матеріалами розслідування).

На вимогу потерпілого голова комісії з розслідування нещасного випадку зобов'язаний ознайомити потерпілого або його довірену особу з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого входить підприємство, в разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі виникнення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 надсилається також до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь) .

Акти розслідування нещасного випадку, акти форми Н-1 і НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є чи був потерпілий. У разі ліквідації підприємства акти форми Н-5, Н-1 і НТ передаються правонаступнику, який бере на облік нещасні випадки, а в разі його відсутності або банкрутства - до державного архіву.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт Н-1 або НТ.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого своєчасно не повідомили або якщо втрата працездатності від нього відбулася не відразу, незалежно від терміну коли він стався, розслідується згідно з Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, які сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.

Контроль над своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюється органами державного управління, органами державного нагляду за охороною праці, Фондом відповідно до їх компетенції. Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборні органи і своїх представників. Ці органи мають право вимагати від роботодавця складення акта форми Н-1, або його перегляду, якщо встановлено, що допущені порушення вимог Положення або інших нормативно-правових актів про охорону праці.

У разі відмови роботодавця скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок чи незгоди роботодавця, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта форми Н-1, питання вирішуються в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.