3. Визначення частки інформації про компанію в змі порівняно з конкурентами.

білет №7

БІЛЕТ №16.

1. Планування pr-кампанії. Основні етапи планування pr-кампанії.

2. Антикризова програма: поняття та складові.

Антикризова програма – стратегічний документ, що є планом дій на випадок виникнення різних кризових ситуацій, містить алгоритм їх подолання та засоби реабілітації іміджу компанії після кризи.

АП – може існувати як окремий документ або комунікативна складова АП міститься в маркетинговому чи ПР- плані орг-ції, передбачено можливий кошторис.

Елементи ап:

1. Робота над репутацією

2. Ситуаційний аналіз (відстеження середовища орг-ції, прогнозування загроз, вивчення конкурентів)

3. Оцінка ризиків (визначення можливих загроз, відоме невідоме)

4. Створення антикризового штабу (ім’я потенціального спікера підчас кризи)

5. Підготовка працівників залучених до анкризового реагування

6. Визначення джерел фінансування

7. Посткризове реагування

Правило Тейленолу:

1. Зробити керівника компанії доступним для журналістів

2. Визнати провину, попросити пробачення, відшкодувати збитки

3. Відкликати продукт.

3. GRP та TRP: використання в PR-практиці.

білет №8

БІЛЕТ №17.

1. Розробка цілей pr-кампанії. Різновиди цілей

Якщо PR-кампанія не ставить грандіозних цілей і обмежена в засобах, вона може бути включена в маркетинговий план. Але якщо PR займають в діяльності організації значну роль, доцільно створювати самостійний PR-план, що спираючись на загальні цілі організації, дозволить акцентувати увагу на власне PR-завданнях: пабліситі, написання промов, спеціальних публікаціях, проведенні акцій тощо.

В організаціях, PR-діяльність яких спрямована на просування освітніх програм, збір коштів на благодійництво і допомогу соціально незахищеним прошаркам населення з допомогою персоналу і добровольців, розробляються довгостроков, багаторівневі та високо спеціалізовані PR-плани.

3. Основні етапи планування PR-кампанії

Процес планування PR можна представити у вигляді наступних умовно-послідовних ланок (В.Ф.Кузнецов):

1) Діагностика груп громадськості (фактично=дослідження громадськості та громадської думки )

2) Визначення ресурсів:

Американський Д.Денехі вважає, що в технологічній практиці PR існує три види ресурсів: час, люди, гроші.(Е.Дуган + талан організаторів процесу PR ;

+ інформація, історичні зв’язки, ЗМІ, міжособистісні відносини з менеджментом, етнічні групи громадськості, матеріальні засоби, особливості менталітету жителів, інфраструктура території).

3) Розробка формалізованих цілей

Чітке визначення цілей допоможе правильно вибрати види PR-засобів.

При визначенні цілей необхідно врахувати бажання аудиторії і переконатися у відсутності протиріччя між тим, чого прагне кампанія, і тим, що чекає її аудиторія.

Формулювання цілей повинні бути однозначними, не надто загальними, не допускати різних трактувань.

Королько:

ЦІЛІ ВИХОДУ

Розподіл неконтрольованих ЗМІ.

Розподіл чи використання контрольованих ЗМІ.

ЦІЛІ ВПЛИВУ

Інформаційні цілі:

- експонування повідомлення;

- розуміння повідомлення;

- утримання повідомлення в пам’яті.

Цілі в сфері установок:

- формування установки;

- закріплення установки;

- зміна установки.

Цілі у сфері поведінки:

- формування поведінки;

- закріплення поведінки;

- зміна поведінки.

Цілі виходу

Цілі виходу, які належать до нижчої ієрархії цілей, представлені у вигляді завдань, які необхідно виконати. Ці цілі достатньо просто кваліфікувати і визначити кількісно. Їх, наприклад, можна сформулювати таким чином:

передати один прес-реліз у кожний основний канал місцевих засобів інформації: щоденної газети, телестудії та радіостанції;

підготувати усні виступи для своїх представників, що забезпечують поширення головних матеріалів у 5 містах.

Реалізацію таких цілей легко можна буде перевірити у подальшому, підрахувавши кількість прес-релізів, які справді розіслані по каналам інформації, і кількість усних виступів зроблених власними представниками. У випадку необхідності до цього можна додати і терміни виконання поданих видів робіт.

У своїх програмах пр-мени за часту користуються тільки цілями вихідного характеру. Перевага у даному випадку полягає в тому, що досягнення таких цілей передбачає набір конкретних і реальних завдань, виконання яких можна виміряти кількісними показниками. Виконавши ці завдання, пр-мен може звітувати про свій успіх в даній роботі.

Однак, нажаль, вихідні цілі безпосередньо не пов’язані з фіксацією реального впливу, який програма повинна встановити на певну аудиторію. Для отримання такої можливості слід переходити до вищих, більш важливим категоріям у наведених ієрархії пр-цілей.

Цілі впливу

Існує три різних типи цілей впливу: інформаційні, у сфері установок та у сфері поведінки. Цілями впливу їх називають тому що вони передбачають досягнення певних бажаних змін в середовищі громадськості у наслідок виконання пр-програми.

Інформаційні цілі охоплюють подачу повідомлення, його розуміння і утримування в пам’ят