3. Стратегії поведінки у конфлікті

В процесі ескалації відбув. такі типи трансформації:

1. Від м’яких дій до жорстких

2. Перехід від меншого до більшого (учасники конфл.+ час+ простір; це також стосується і наслідків конфлікту)

3. Від часткового до загального – це розширення зони розбіжностей;

4. Від орієнтацій на результат до орієнтацій на перемогу – поразку.

5. Перехід від 2-ох до більшої кількості сторін.

Тема 4 :Методи регулювання конфліктів

1. Форми завершення конфл. за участю двох сторін

2. Завершення конфл. із залученням третьої сторони

3. Насильство у конфл.

4. Регулювання конфл. не насильницькими методами

1. Форми завершення конфл. За участю двох сторін

• Насильницьке

• Роз’єднання (припинення буд-яких стосунків)

• Примирення (відновлення стосунків після к-тів спілкування(переговори)).

2. Завершення конфл. Із залученням третьої сторони

Тактика коаліції.

Методи регулювання:

• Залучення як союзника, як інструмент досл. примирення(суд, арбітраж.: компонентний, незалежний, рішення обов’язкове для виконання)

• Медіація (проведення переговорів за участі посередника) Медіатор пропонує рішення.

• Важлива риса: симпатії, комунікативні якості.

• Фасилітація (допомога).

3. Насильство у конфл.

Насильство і суміжні поняття:

Примус, насильницьке спричинення шкоди.

Гальтуне розгляд.2 види насильства залежно від того, як воно здійснюється:

• Пряме (безпосередній вплив суб’єкта на об’єкт)

• Структурне( створ. таких умов, які перешкоджають:

а) вертикальні(політ.,економічні, культурні)

б) горизонтальні( здійснюються на одному соц. рівні; штучне переселення людей).

Насильство пов’язане із незадоволенням осн. потреб: виживання, добробут, ідентифікац, свобода. Структурне насильство зазіхає на всі 4 потреби.

Концепції насильства:

• Люди задовольняють свої потреби через ін. людей(рабство) – біогенетична концепція.

• Психологічна концепція (насильство пояснюється вродженим прагненням до конкуренції, адаптація до умов соц. середовища).

• Екологічна концепція( 1 із способів виходу надлишкової енергії).

• Культурна( у природі немає насильства; насильство спричинене культурою, конкуренцією, воно не закладено генетично).

Насильство породжує насильство. У конфлікті будь-яким способом потрібно уникати насильство.

Фази насильства:

1. Донасильства: осн. завд. – трансформ. конфл.заради недопущення насильства.

2. Насильство: осн. завд. – припинення насильства через раціоналізацію конфлікту.

3. Після насильства: осн. завд. – реконструкція матер. сторони конфл.; досягнення остаточного примирення.

Варіанти завершення конфліку:

• Виграш-програш

• Уникнення

• Компроміс

• Консенсус шляхом альтернативних варіантів( до цього призводить перенесення – вихід за межі даної ситуації).

4. Регулювання конфл. Не насильницькими методами

До розв’яз. конфл. ненасильн. методами належить:

• Уникнення (псих. некомфортна для обох конфліктів)

• Арбітраж( зберіг. поділ на виграш-програш, що призводить до перемоги тільки 1 учасника). Викор. нейтрального слухача. Може бути рекомендаційний арбітраж. Арбітрам надається рекоменд., але вони самі вирішують, приймати його чині.

Арбітраж остаточної позиції – 2 сторони пропонують 2 ідеї вирішення ситуації арбітру і він сам обирає потрібний варіант.

Обмежений арбітраж – обговорений мінімум переваг, які хочуть зберегти сторони.

Посередницький арбітраж – арбітр виконує функції фасилітатора.

Арбітраж як Третейський суд – прямує в сторону суду.

Діалог – це метод взаємодії з конфліктологом і конфліктантом.