Контрольні питання для самопідготовки

1. Що таке перетравність поживних речовин корму?

2. Які існують способи визначення перетравності кормів?

3. Що таке «коефіцієнт перетравності» і які фактори впливають на перетравність кормів?

4. Що таке «протеїнове відношення» і як його обчислюють?

5. Чому протеїнове відношення 6…8 : 1 вважається оптимальним?

Тема 4. Баланс азоту і вуглецю. Визначення матеріальних змін в організмі тварин за балансами азоту і вуглецю (2 години)

Мета заняття: Ознайомитися про суть методів визначення балансу речовин і енергії в організмі тварин. Засвоїти навики розрахунків поживності кормів на основі результатів балансу азоту і вуглецю.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, рисунки, фотографії, журнали обліку проведення дослідів по балансу азоту і вуглецю, довідники, таблиці поживності кормів, обчислювальна техніка.

Методика і хід виконання завдання. Перетравність корму - перший етап взаємодії його з організмом тварин і оцінки кормів по вмісту перетравних поживних речовин. Але не всі перетравні поживні речовини корму володіють однаковою продуктивною дією (солома - 0,2 корм. од., 330 г, С.К., з.м. кукурудзи - 0,2 корм. од., 55 г С.К.).

Тому для удосконалення системи оцінки поживності кормів стали вивчати відкладення в організмі поживних речовин корму, який споживають тварини, тобто матеріальні зміни в організмі тварин.

1. Метод контрольних тварин; 2. Метод балансу азоту і вуглецю.

Суть першого методу: підбирають 2 групи тварин аналогічних по віку, походженню, полу, живій масі і продуктивності. Перед початком досліду забивають по три голови і проводять аналіз продуктів забою по кількості білка і жиру. Решту тварин на протязі досліду годують однаковими кормами за виключенням дослідної групи якій дають більше того корму, продуктивна дія якого вивчається. В кінці досліду із кожної групи забивають по 3 голови аналогічних тварин і аналізують продукти забою по кількості білка і жиру.

Різниця в складі тіла тварин по закінченні досліду і до його проведення покаже вплив додатково з'їденого корму на відкладення білка і жиру в тілі тварин.

Цей метод вигідний тим, що не визначаючи перетравність кормів (лабораторія, люди, устаткування) ми отримуємо точні дані продуктивної дії корму. Але він не підходить для племінних тварин (їх забивають, а треба зберігати).

Складний, але більш удосконалений другий метод - метод балансу азоту і вуглецю. Суть його полягає в проведенні дослідів по перетравності поживних речовин з обліком виділень (кал, сеча) і продукції (молоко, яйця, шерсть).

По вмісту азоту в кормах і виділеннях визначають баланс азоту:

N корму = N калу + N сечі + N відкладений в тілі + N відкладений в продуктах (молоко, яйия, вовна)

По балансу азоту визначають відкладення білка в тілі тварин.

Баланс буває позитивний (приріст продукції) коли з кормом надходить більше, чим виділяється із організму. Негативний (втрачання маси тіла) - коли виділяється з організму більше, чим надходить з кормом. Нульовий баланс азоту спостерігається коли його спожита і виділена кількість однакові.

По балансу вуглецю визначають відкладення жиру. Для визначення балансу вуглецю у тварин вивчають газообмін для чого використовують респіраційні камери закритого типу.

С корму = С калу + С сечі + Сдихання + Скишечних газів + С відкладений в організмі + С виділений в продуктах (молоко, яйця).

Білок м'яса містить 16,67 % азоту, тобто в 100 г білку 16,67 г N, а білок м'яса містить 52,5 % вуглецю, тобто в 100 г білку 52,5 г С, в жирі міститься 76,5 % вуглецю.

Завдання 1. Визначити матеріальні зміни в організмі бичків на відгодівлі і вичислити загальну поживність (корм. од.), кукурудзяного силосу методом контрольних тварин. Дві групи бичків протягом 30 днів одержували слідуючий раціон.

Таблиця 11. Добові раціони для бичків на відгодівлі

Корм	1 група	2 група
Сіно лугове, кг	4	4
Силос кукурудзяний, кг	30	35 (+5 кг)
Макуха соняшникова, кг	1	1

Контрольний забій показав, що на протязі досліду в тілі бичків 1 групи (в розрахунку на 1 голову) відклалось білку 4,5 кг, а жиру 12 кг. В тілі бичків 2 групи відповідно 5,5 кг (+1кг ) і 15.9 кг ( +3,9кг).

Послідовність виконання завдання

1. За рахунок додаткового споживання 5 кг силосу в організмі тварин другої групи відклалось більше білку на 1 кг, (5,5 кг – 4,5 кг), жиру на 3,9 кг (15,9 кг - 12 кг).

2. Відкладений в тілі білок в перерахунку на жир становив:

2.1 Білок м'яса містить 52,5% вуглецю, а це значить, що в 1 кг додатково відкладеного білку міститься 525 г вуглецю.

2.2 В жирі (салі) міститься 76,5 % вуглецю, а це значить, що відкладений білок в перерахунку на жир становив (525 г × 76,5%) ÷100 = 401,6 г (0,40 кг) жиру

3. Всього відклалось жиру: 3,9 кг + 0,4 кг = 4,3 кг = 4300 г

4. Загальна поживність корму відображає енергетичну цінність корму

(кормові одиниці).

За кормову одиницю прийнята поживність 1 кг вівса середньої якості з продуктивною дією зверх підтримуючого корму при відгодівлі дорослого вола 150 г жиру

4300 г ÷ 150 г = 28,6 корм. од.

5. Бички 2 групи по відношенню до бичків 1 групи одержували силосу на 5 кг більше (5 кг × 30 днів = 150 кг силосу додатково одержано на кожного бичка)

Поживність 1 кг силосу 28,6 корм. од./150 кг силосу = 0,19 корм. од.

Завдання 2. Визначити матеріальні зміни в організмі вівці і вичислити загальну поживність сіна люцернового методом балансу азоту і вуглецю. Вівця в двох послідовно проведених респіраційних дослідах одержувала раціон.

Таблиця 12. Добові раціони піддослідних тварин

Корми	Дослід №1	Дослід №2
Сіно люцернове, кг	1,0	2,0(+1)
Силос кукурудзяний, кг	2,0	2,0
Дерть соєва, кг	0,2	0,2

Таблиця 13. Баланс азоту і вуглецю

Показники	Дослід 1		Дослід 2
	Азот	Вуглець	Азот	Вуглець
Прийнято з раціоном, г	25	1100	33,5	1300
Виділено в калі, г	10	400	12	430
Виділено в сечі, г	14,5	85	15,5	90
Виділено в газах, г	-	610	-	749,6
Відклалося в тілі, г	0,5	5	6	30,4

Послідовність виконання завдання

1. Відклалось за рахунок додаткового 1 кг сіна: азоту 6 г - 0,5 г = 5,5 г; вуглецю 30,4 г - 5 г = 25,4 г

В 100 г білку м’яса міститься 16,67 г азоту, 52,5 г вуглецю, в 100 г жиру – 76,5 г вуглецю.

2. Відклалось білку за рахунок додаткового споживання 1 кг сіна.

В 100 г білка м'яса - 16,67 г N

Х г білка мяса - 5,5 г N

Х = (5,5 ×100) ÷16,67 = 33 г білка.

3. Відкладений білок в перерахунку на жир складає:

3.1 В 100 г білка – 52,5 г вуглецю

В 33 г білка – Х г вуглецю

Х = (33 × 52,5) ÷100 = 17,3 г вуглецю.

3.2 Всього в білку міститься вуглецю: 25,4 г +17,3 г= 42,7 г С

3.3 Відклалось в тілі жиру:

В 100 г жиру міститься – 76,5 г вуглецю

X г жиру - 42,7 г вуглецю

X = (42,7 × 100) ÷ 76,5 = 55,8 г жиру

4. Поживність 1 кг сіна люцернового: 55,8г ÷150 г = 0,37 корм. од.