Контрольні питання для самопідготовки

1. Що таке поживність корму? Які речовини називають поживними?

2. Які елементи необхідні для життєдіяльності рослин і тварин?

3. У чому подібні і чим різняться за хімічним складом корми рослинного походження та тіло тварини?

4. Які групи речовин визначають під час зоотехнічного аналізу кормів?

5. Чому в зоотехнічному аналізі кормів жир, протеїн і клітковину називають «сирими»?

Змістовий модуль 2. Використання поживних речовин в організмі тварин

Тема 3. Визначення перетравності кормів, протеїнового відношення (2 год.)

Мета заняття: Освоїти методику і техніку визначення коефі­цієнтів перетравності поживних речовин простим методом. Навчитися визначати суму перетравних поживних ре­човин (СППР) і протеїнове відношення кормів і раціонів.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, рисунки, фотографії, журнали обліку проведення дослідів по перетравності кормів, довідники, таблиці поживності кормів, обчислювальна техніка.

Методика і хід виконання завдання. Хімічний склад кормів не дає повного уявлення про їх поживність. Точ­ніше визначити поживність корму можна в процесі вивчення його дії на орга­нізм (як він перетравлюється).

Перетравність кормів визначають в спеціальних дослідах. Для цього від­бирають не менше трьох тварин - аналогів (по породності, живій масі, полу, віку вгодованості і продуктивності), яких переводять в обладнані для цього приміщення і ставлять в індивідуальні клітки. Для моногастричних тварин проводять дегельментизацію.

Періоди: попередній (10-15 днів) і обліковий (7 - 10 днів).

Мета попереднього - звільнити шлунково – кишковий тракт від кормів попередньої годівлі і привчити тварин до поїдання досліджуваного корму або раціону.

Мета облікового - точний облік кормів, їх залишків і виділеного калу.

По даним аналізу проб з'їдених кормів і виділеного калу визначають кі­лькість прийнятих і виділених твариною поживних речовин, перетравних поживних речовин і коефіцієнти перетравності поживних речовин.

Перетравні поживні речовини - це поживні речовини корму за мінусом поживних речовин калу.

Відношення перетравних поживних речовин до прийнятих поживних ре­човин з кормом (з'їдених) і виражених у % називають коефіиієнтом перетравності.

КП= Перетравні поживні речовини корму × 100

Поживні речовини, прийняті з кормом (з'їдені)

КП залежить від виду тварин, складу раціону, вмісту сирої клітковини в раціоні, підготовки кормів до згодовування.

Завдання 1. Визначити коефіцієнти перетравності сухої речовини, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини і БЕР раціону простим методом.

Корова за добу з'їдала: 2 кг соломи ячмінної, 4 кг сіна люцернового, 15 кг силосу кукурудзяного, 15 кг буряків кормових і 3 кг дерті ячмінної. В се­редньому за добу корова виділяла 20 кг калу.

Таблиця 8. Склад кормів і калу( г в 1кг)

ПОКАЗНИКИ	СР	СП	СЖ	СК	БЕР
Солома ячмінна	830	40	19	330	360
Сіно люцернове	830	144	77	250	330
Силос кукурудзяний	250	25	10	75	120
Буряки кормові	120	13	1	10	90
Дерть ячмінна	850	113	77	49	640
Кал	220	28	4	66	62

Таблиця 9. Визначення коефіцієнтів перетравності.

ПОКАЗНИКИ	СР	СП	СЖ	СК	БЕР
В 2-х кг соломи ячмінної	1660	80	38	660	720
В 4-х кг сіна люцернового	3320	576	88	1000	1320
В15 кг силосу кукурудзяного	3750	375	150	1125	1800
В 15 кг буряків кормових	1800	195	15	150	1350
В 3-х кг дерті ячмінної	2550	339	66	147	1920
Міститься в раціоні	13080	1565	357	3082	7110
Міститься в 20 кг калу	4400	560	80	1320	1240
Перетравилось	13080 -4400 = 8680	1005	277	1762	5870
Коефіцієнти перетравності, %	8680/ 13080×100= 66,4	64,2	77,6	57,1	82,5

Розрахунки надходження поживних речовин із раціону в організм корови (на прикладі соломи ячмінної):

в 1кг соломи 830 г С.Р., а в 2-х кг 830×2 = 1660 г.

в 1кг соломи 40 г С.П., а в 2-х кг 40×2 = 80 г.

в 1кг соломи 19 г С.Ж., а в 2-х кг 19×2 = 38 г.

в 1кг соломи 330 г С.К., а в 2-х кг 330×2 = 660 г.

в 1кг соломи 360 г БЕР., а в 2-х кг., 360×2 = 720 г.

Завдання 2. Визначити СППР і протеїнове відношення в раціоні (завдання1) і в таких кормах: солома ячмінна, сіно люцернове, сінаж люцерновий, силос кукурудзяний, з/м люцерни, з/м кукурудзи МВС, дерть пшенична, дерть горохова, буряки н/цукрові.

СППР = П.П+П.Ж×2,25+П.К+П.БЕР, СППР 1 рац.= 9260 г

ПВ = (П.Ж×2,25+П.К+П.БЕР)÷ П.П, ПВ 1 раціону = 8,2

Буває вузьке (на 1 частину П.П приходиться менше 6 частин П.БЕР), середнє 1:6-8 і широке 1 >8 протеїнове відношення.

Таблиця 10. Визначення СППР і ПВ в кормах для ВРХ

Корми	С.П., г	С.Ж., г	С.К., г	БЕР., г	Розрахунки
Солома ячмінна г.	40	19	330	360	ПВ = 31 - широке
КП, % П.П.Р., г	30 12	40 7,6	50 165	53 191	СППР = 385г
Сіно люцернове, г П.П.Р., г	144		250 138	330 70 231	ПВ = 3,8 – вузьке СППР = 492 г
Сінаж люцерновий К.П., % П.П.Р., г	103 65 67	17 55 9,3	125 62 78	150 70 105	ПВ - 3 –вузьке СППР-270 г
Силос кукурудзяний К.П., % П.П.Р., г	25 55 14	10 75 7,5	75 45	120 70 84	ПВ = 10,4широке СППР=161 г
3/м люцерни К. П., % П.П.Р., г	50 74 37	7 50 3,5	65 50 33	100 80 80	ПВ = 3,2 – вузьке СППР =158 г
3/м кукурудзи МВС К.П., % П.П.Р., г	21 70 15	6 55 3,3	55 55 30	150 80 120	ПВ = 10,4широке СППР=111 г