Контрольні питання для самопідготовки

1. У чому полягає суть методу визначення сирої клітковини по Геннебергу і Штоману?

2. Яка методика визначення сирої клітковини по Геннебергу і Штоману?

Заняття № 5 Тема: Визначення сирого жиру (метод Рушковського) (2 години)

Мета заняття: Засвоїти методику визначення сирого жиру різних кормів.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, довідники, зразки кормів, шафа сушильна, бюкси, ексикатор, аналітичні ваги, апарат Сокслета, папір фільтрувальний лабораторний, ефір сірчаний.

Методика і хід виконання завдання.

Метод засновано на можливості жиру розчинятися в органічних розчинниках (ефірі, бензині, бензолі). Органічні розчинники витягують з корму не тільки нейтральні жири, але і воскоподібні речовини, фосфатиди, альдегіди, кетони, сірчані з’єднання, органічні кислоти, смоли і т. п. Такий загальний екстракт носить назву сирого жиру.

Найбільш зручним для одночасного аналізу жиру в декількох зразках є метод його визначення по кількості знежиреного залишку.

1. Готовлять пакетики із фільтровального паперу (квадратики паперу розміром 10×10 см), кладуть їх у бюкси і висушують у сушильній шафі при температурі 100-105°С протягом 4-х годин. Охолоджують в ексикаторі і зважують.

2. В пакетик насипають біля 1 г корму, кладуть у бюкс і знову зважують. По різниці між масою бюкса з пакетиком і кормом і масою бюкса з пакетиком знаходять масу корму, взятого для аналізу.

3. Бюкс з пакетиком і кормом з відкритою кришкою ставлять сушити в сушильну шафу при температурі 100-105°С до постійної маси.

4. Висушений в бюксі пакетик з кормом (на пакетику простим олівцем пишуть номер бюкса) кладуть в ексикатор апарату Сокслєта, заливають ефіром і залишають на ніч.

5. Приливають в ексикатор ефіру стільки, щоб виникло його зливання. Потім доливають ще ефіру, приблизно до половини ємкості ексикатора.

6. Підключають холодильник і включають підігрів водяної бані. Екстрагування ведуть 10-12 годин для кормів багатих на жир, і 5-6 годин з низьким його вмістом.

7. По закінченню екстракції вимикають підігрів і після остигання пакетики виймають, розкладують на склі і висушують у витяжній шафі.

8. Пакетик із знежиреним залишком корму містять в ті ж самі бюкси і ставлять сушити при температурі 100-105°С протягом 4-х годин. Потім їх охолоджують в ексикаторі, зважують і доводять до постійної маси.

9. Масу сирого жиру визначають по різниці між висушеною при температурі 100-105°С масою бюкса з пакетиком і кормом до і після знежирення.

10. Розраховують процентний вміст сирого жиру у повітряно-сухій наважці по формулі:

С. Ж. = А÷В×100%,

де А - маса сирого жиру, г;

В – маса корму у повітряно-сухому стані, г

С. Ж. - % сирого жиру.

11. Для перерахунку вмісту сирого жиру в абсолютно сухому стані корму і з натуральною вологою, використовують наступні формули:

Х₁ = С.Ж. × 100%;

100 – Г.В

Х₂ = С.Ж× (100 – П.В)

100

Таблиця 4. Визначення сирого жиру

Показники	Проба
	1	2
1. Номер бюкса
2. Маса бюкса і пакетика після висушування, г:
перше зважування
друге зважування
третє зважування
четверте зважування
3. Маса бюкса, пакетика і корму, г
4. Маса корму, г
5. Маса бюкса, пакетика і корму після висушування при 100-105°С, г:
перше зважування
друге зважування
третє зважування
четверте зважування
6. Маса бюкса, пакетика і корму після знежирення і висушування при 100-105°С, г:
перше зважування
друге зважування
третє зважування
четверте зважування
7. Маса сирого жиру, що витягнули із корму, г
8. % сирого жиру:
Х1 в повітряно-сухому кормі
Х2 в абсолютно сухому кормі
Х3 з натуральною вологою

Завдання 1. Визначити в зразку силосу кукурудзяного у повітряно-сухому стані вміст сирого жиру.

Сиру золу (залишок при згоранні) визначають спалюванням корму в му­фельній печі при температурі приблизно 500 °С. По різниці тигля з золою і поро­жнього тигля визначають масу золи. Золу визначають для характеристики міне­рального складу корма ( Са, Р, Nа..) і для розрахунку БЕР.

Сирий протеїн визначається по методу К’єльдаля. Принцип визначення заключається в спалюванні органічної речовини наважки корму концентрова­ною сірчаною кислотою, а потім уловлюванням аміаку (NH₃) із солі сірчанокис­лого амонію (NH₂)₂SО₄ в апараті К’єльдаля і титруванням 0,1 N (децинормальної) сірчаної кислота 0,1N розчином лугу. По кількості загального азоту визна­чають сирий протеїн (загальний азот × 6,25).

Коефіцієнт 6,25 = 100/16, в протеїні 16% азоту

Назва речовин при зоотехнічному аналізі:

1. Абсолютно суха речовина = 100 - % загальної вологи;

2. Органічна речовина = 100 - (% загальної вологи + % сирої золи);

3. БЕР = 100 - (загальна волога + сирий протеїн + сирий жир + сира кліт­ковина + сира зола);

3. Сирий протеїн = азот × 6,25.