Контрольні питання для самопідготовки

1. В яких межах повинна бути оптимальна кількість сухої речовини у лабораторній пробі любого корму?

2. Що треба зробити, щоб зупинити ферментативні процеси в досліджуємому кормі?

3. Як визначають початкову вологу у кормі?

4. При якій температурі визначають початкову вологу у кормі?

5. Скільки повторностей роблять при визначенні хімічного складу корму?

Заняття № 3 Тема: Визначення гігроскопічної вологи в кормах (2 години)

Мета заняття: Засвоїти методику визначення гігроскопічної вологи різних кормів.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, довідники, зразки кормів, фарфорові чашки, бюкси, тиглі, технічні ваги.

Методика і хід виконання завдання.

Досліджуваний корм, приведений у повітряно-сухий стан, містить деяку кількість води, яку називають зв’язаною або гігроскопічною.

Гігроскопічну (зв'язану) вологу визначають висушуванням зразку корму при температурі 100-105°С до постійної маси (різниця між останнім і попере­днім зважуванням не більше 0,0001 г.

Г.В =А ∕В×100

А – кількість вологи, випареної при температурі 100-105°С;

В - наважка корму.

Корм, висушений при температурі 100-105°С, знаходиться в абсолют­но-сухому стані.

Визначення кількості гігроскопічної вологи в кормі необхідно для характеристики кормів, розрахунку загальної вологи і перерахунку даних аналізу, отриманих у повітряно-сухій речовині, на абсолютно суху речовину. Остання необхідна для порівняння поживності досліджуваних кормів.

При визначенні гігроскопічної вологи зразок корму для аналізу доцільно брати в паперові пакетики із фільтрувального паперу і використовувати його після висушування для визначення жиру.

1. Бюкси висушують в термостаті на протязі 30-40 хв. при t° 100-105°С, при цьому кришку кладуть на ребро.

2. Бюкси закривають кришками, виймають (щипцами) із сушильної шафи, ставлять в ексикатор для охолодження (на 30-40 хв.) і зважують на аналітичних вагах з точністю до 0,0001 г.

3. Насипають в бюкси 2-3 г повітряно-сухого корму, закривають кришкою і зважують. По різниці в масі визначають наважку, взяту для аналізу.

4. Бюкси з наважкою (кришки покласти на ребро) містять в сушильну шафу на 2,5-3 години при температурі 100-105°С.

5. Бюкси закривають кришкою, виймають і ставлять в ексикатор на 30 хв. Після охолодження і зважування бюкси знову ставлять у сушильну шафу на 1 годину, а потім знову охолоджують і зважують на аналітичних вагах. Так роблять до тих пір, поки різниця двох останніх зважувань не буде перевищувати 10 мг.

Іноді при послідуючих зважуваннях спостерігається збільшення маси. В цьому випадку висушування зупиняють і для розрахунків беруть найменшу масу. Кількість випаруваної води знаходять по різниці між масою бюкса з кормом до висушування і найменшою масою після висушування.

Таблиця 2. Визначення гігроскопічної вологи

Показники	Проби
	1	2
1. Номер бюкса
2. Маса бюкса після висушування при 100-105°С, г
перше зважування
друге зважування
третє зважування
четверте зважування
3. Маса бюкса з кормом, г
4. Маса корму, г
5. Маса бюкса з кормом після висушування при 100-105°С, г
6. Маса випаруваної води, г
7. Вміст гігроскопічної води у повітряно-сухому стані, %
8. Вміст гігроскопічної води в кормі при повній волозі, %
9. Загальний вміст води в досліджуваному кормі, %
10. Вміст в кормі абсолютно сухої речовини, %
11. Середній відсоток вологи

Загальна волога складається з початкової і гігроскопічної і розраховуєть­ся по формулі;

З.В. = Г.В. × (100 – П.В) + П.В

100

З.В.- загальна волога (вода), %;

П.В - початкова волога, %;

Г.В - гігроскопічна волога, %.

Кількість абсолютно сухої речовини корму визначають по різниці між 100 і відсотком загальної вологи.

Наприклад: Кількість абсолютно сухої речовини в силосі кукурудзяному дорівнює: 100% - 73,32% = 26,68%, де 73,32% загальна волога.

Визначення вологи в кормах експрес-методом

1. В попередньо висушений зважений бюкс беруть приблизно 5 г корму.

2. Відкритий бюкс разом з кришкою поміщають в попередньо прогріту до t° 130±2°C сушильну шафу на 40 хв. Корми з підвищеною вологістю видержують в шафі 1 годину.

3. Через 40 хв. – 1 год. бюкс виймають тигельними щипцями, закривають кришкою і ставлять на 20-30 хв. в ексикатор для охолодження до кімнатної температури.

4. Після цього бюкс з кормом знову зважують і по різниці маси до- і після висушування визначають вміст вологи:

Х= М – М₁ × 100,

а

де, Х – загальна волога, %

М – маса корму до висушування, г

М₁ – маса корму після висушування, г

а – наважка корму, г

Завдання 1. Визначити в зразку силосу кукурудзяного у повітряно-сухому стані вміст гігроскопічної вологи та абсолютно сухої речовини.

Контрольні питання для самопідготовки

1. Що таке гігроскопічна волога?

2. Для чого необхідно розраховувати кількість гігроскопічної вологи в кормі?

3. Яка методика визначення гігроскопічної вологи?

4. Що таке загальна волога і як її розраховують?

5. Як визначають вологу в кормах експрес-методом?

ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: Визначення сирої клітковини (за методом Геннеберга і Штомана)

(2 години)

Мета заняття: Засвоїти методику визначення сирої клітковини різних кормів.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, довідники, зразки кормів, шафа сушильна, бюкси, ексикатор, аналітичні ваги, плитка електрична, насос водоструйний, тканина капронова, пінцет, стакани хімічні 300-400 мл, воронки Джандієрі, воронки скляні діаметром 7 см, воронки Бюхнера діаметром 8-10 см, циліндри мірні ємкістю 100, 200, 500 і 1000 мл, ковби Бунзана ємкістю 2-3 л, ковби мірні ємкістю 1000 мл, палички скляні з гумовими кінцівками довжиною біля 20 см, промивка скляна лабораторна, папір фільтрувальний лабораторний, папір лакмусовий червоний, кислота сірчана х.ч., гідроокис калію х.ч., спирт етиловий ректифікат, ефір сірчаний, вода дистильована.

Методика і хід виконання завдання.

Суть методу визначення сирої клітковини по Геннебергу і Штоману полягає у обробці досліджуваного матеріалу 4% розчином лугу, потім спиртом і ефіром. При обробці корму сірчаною кислотою розчинюються усі вуглеводи (крохмаль, монодісахариди), аміди, мінеральні речовини. Луг нейтралізує білкові речовини, омилює і емульгує жири, а також розчинює більшу частину геміцелюлози. Спирт зневоднює, ефір розчинює жироподібні речовини.

1. В бюкс містять паперовий фільтр діаметром як воронка Бюхнера і висушують на протязі 1-1,5 годин у сушильній шафі при температурі 100-105°С до постійної маси.

2. В пробірці зважують 1,5-2,0 г повітряно-сухого корму і кладуть в стакан ємкістю 300-400 мл з міткою на 200 мл.

3. Зважують пусту пробірку і по різниці між масою пробірки з кормом та пустої пробірки розраховують масу наважки корму.

4. В стакан з наважкою наливають 200 мл 4% розчину сірчаної кислоти, суміш старанно перемішують скляною паличкою, стакан ставлять на нагріваючий прилад, доводять до кип’ятіння і кип’ятять 5 хвилин.

5. Стакан знімають з плитки, дають відстоятися осаду і гарячий розчин відсасують за допомогою воронки Джандієрі з паперовим фільтром або через воронку, обтягнуту капроновою тканиною, використовуючи для утворення вакууму насос Комовського. Паперовий фільтр повинен бути вирізаний точно по діаметру воронки Джандієрі і щільно притиснений до дна воронки.

6. Потім воронку виймають із стакана, перевертають фільтром вверх і дають рідині, що залишилася зтікти у колбу Бунзена.

7. В стакан до риски доливають гарячої дистильованої води і після відстоювання осаду розчин відсасують. Промивання і відсасування проводять 3 рази. Коли фільтр забруднюється, насос виключають, обережно пінцетом знімають фільтр, прислоняючи його до внутрішньої стінки стакану, потім із промивалки сильною струминою гарячої води змивають приставші до фільтру частки корму і кладуть у воронку новий фільтр. При використанні воронки з тканиною, старанно відмивають гарячою дистильованою водою фільтр з тканини. Після останнього відсасування рідини фільтр змивають невеликою кількістю води.

8. У стакан з осадом приливають 100 мл 5%-го розчину лугу і доливають дистильованої води до риски 200 мл. Вміст стакану знову нагрівають до кипіння, кип’ятять протягом 5 хв, помішуючи.

9. Знімають стакан з плитки, фільтрують вміст стакану через воронку Бюхнера з паперовим фільтром, маса якого разом з бюксом у сухому стані визначена завчасно.

10. Осад на воронці Бюхнера старанно відмивають від лугу гарячою водою. Піднімають воронку і по краплям, що витікають з воронки, пробою на червоний лакмус провіряють старанність відмивання до нейтральної реакції. Потім промивають почергово 15 мл спирту і 15 мл ефіру.

11. Промитий осад разом з фільтром із воронки Бюхнера або із скляної воронки переносять у той же бюкс, в якому висушували фільтр, і сушать в сушильній шафі при температурі 100-105°С протягом 3-4 годин, потім охолоджують в ексикаторі, зважують, висушують протягом 1 години, охолоджують і знову зважують. Висушування продовжують до постійної маси.

12. Різниця між масою бюкса з фільтром і клітковиною і бюкса з фільтром складе масу сирої клітковини у повітряно-сухому кормі.

Таблиця 3. Визначення сирої клітковини

Показники	Проба
	1	2
1. Номер бюкса
2. Маса бюкса з фільтром, г:
перше зважування
друге зважування
третє зважування
3. Маса пробірки з кормом, г
4. Маса порожньої пробірки, г
5. Маса корму, г
6. Маса бюкса з фільтром і клітковиною після вису-шування при 100-105°С, г:
перше зважування
друге зважування
третє зважування
четверте зважування
7. Маса сирої клітковини, г
8. % сирої клітковини:
Х1 в повітряно-сухому кормі
Х2 в абсолютно сухому кормі
Х3 з натуральною вологою

Завдання 1. Визначити в зразку силосу кукурудзяного у повітряно-сухому стані вміст сирої клітковини.